Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гімнокаліціум Міхановича

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гімнокаліціум Міхановича
Remove ads

Гімнокаліціум Міхановича[2] (Gymnocalycium mihanovichii (Frič ex Gürke) Britton & Rose, 1922) кактус з роду гімнокаліціум (підрід Microsemineum).

Коротка інформація ?Гімнокаліціум Міхановича Gymnocalycium mihanovichii, Охоронний статус ...
Remove ads

Назва

Thumb
Ілюстрація Gymnocalycium mihanovichii у виданні 1904 року К. Шумана, М. Гюрке і Ф. Фаупеля «Blühende Kakteen» (укр. «Квітучі кактуси»)
Thumb
Квітка Gymnocalycium mihanovichii
Thumb
Gymnocalycium mihanovichii в Ліберецькому ботанічному саду, Ліберець, Чехія
Thumb
Безхлорофільні форми Гімнокаліціума Міхановича
Thumb
Gymnocalycium mihanovichii var. friedrichii
Thumb
старий Gymnocalycium mihanovichii
Thumb
квітка

Цей вид був відкритий Альберто Войтехом Фрічем. Видова назва дана на честь Ніколаса Міхановича (1848—1929) аргентинського судновласника югославського походження, що оплатив відправку рослин Фріча до Європи.[3] Ніколас Міханович заснував навігаційну компанію, яка перша на початку ХХ століття з'єднала Буенос Айрес з уругвайськими містами Колонія-дель-Сакраменто і Кармело.

Remove ads

Загальна біоморфологічна характеристика

Стебло сіро-зелене або червонувато-коричневе, кулясте, близько 5 — 6 см в діаметрі. Ребра (як правило 8) гострі, в розрізі трикутні, мають потовщення з темними і світлими поперечними смугами. Радіальні колючки (як правило 5) сіро-коричневі, зігнуті, до 1 см завдовжки. Квітки від жовтувато-зеленого до зеленувато-оливкового кольору, близько 3 см завдовжки і в діаметрі. Є різновиди з квітками білого, рожевого і жовтого забарвлення. Плоди веретеноподібні.

Remove ads

Ареал розповсюдження в природі

Ареал цього виду охоплює Аргентину (провінції Чако, Формоса), Болівію і Парагвай.

Екологія

Гімнокаліціум Міхановича росте на висотах від 0 до 500 м над рівнем моря в кущах, напівсхований серед невисокої рослинності, що його оточує, на піщаних ґрунтах під захистом чагарників і пальм.

Різновиди

Gymnocalycium mihanovichii дуже мінливий. Описано більше десятка різновидів цього виду, але описи частини з них легально не опубліковані, виділення в різновиди і підвиди інших — сумнівно.

Загорози та охорона у природі

Основною загрозою для цього виду є випас[en] худоби. Достовірних даних про чисельність та її зміну немає. Гімнокаліціум Міхановича зустрічається в декількох охоронюваних районах Парагваю (Дефенсорес-дель-Чако і Теньєнте Енциско) та в парках провінції Чако в Аргентині.

Культивування

На початку 20 століття на сіянцях цього виду були помічені вражаючі мутації і в результаті відбору отримані незвичайні червонозабарвлені кактуси. Тепер вони широко відомі як гімнокаліціум Міхановича, різновид Фрідріха (Gymnocalycium mihanovichii var. friedrichii Werderm.). Цей різновид названий на честь Адольфо Марії Фрідріха — австрійсько-парагвайського фотографа, натураліста, дослідника та збирача кактусів і орхідей. Ці кактуси позбавлені хлорофілу і здатні існувати без повноцінного газообміну (вуглекислота-кисень). Тому вони можуть рости лише щепленими на іншому тонкому повільнозростаючому кактусі, отримуючи від нього відсутні речовини. Виведені й інші безхлорофільні форми цього кактуса — жовта, рожева, оранжева.

Відповідно до умов на природних місцях зростання, кактуси цього виду надають перевагу зимовій температурі близько 10 °C і не зовсім сухому ґрунту. Під час вегетаційного періоду їм потрібен рясний полив і добре дренований, досить поживний субстрат. В природних умовах вони ростуть, серед трави і чагарників, тому надають перевагу напівтіні.

Remove ads

Примітки

Джерела

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads