Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Давньоперська мова

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Давньопе́рська мо́ва — одна з двох найдавніших давньоіранських мов, що засвідчена пам′ятками (друга — авестійська мова). Представлена монументальними написами, бюрократичними документами на глиняних табличках, печатками епохи Ахеменідів (близько 600–300 ст. до н. е). Зразки давньоперських написів виявлені на території сучасного Ірану, Іраку, Туреччини та Єгипту.

Коротка інформація Давньоперська мова, Арійська (ariya) ...

Була поширена на південному заході Ірану (в історичній області Персія - нині остан Фарс/Парс). Від неї походять сучасні фарсі, таджикі та дарі.

Remove ads

Мовні риси

Фонетика і фонологія

Фонологічна система визначається непрямим етимологічним методом. Система голосних представлена трьома парами монофтонгів, протиставлених за тривалістю, та двома парами дифтонгів. Складовий варіант r також відноситься до системи голосних.

Голосні

Рання стадія:

  • Короткі: /a/ /i/ /u/
  • Довгі: /aː/ /iː/ /uː/
  • Дифтонги:/ai/ /au/ /āi/ /āu/

Пізня стадія (часи написання маніфестів царів):

  • a ā
  • i ē āi
  • ī
  • u ô āu
  • ū

Приголосні

Більше інформації Губні приголосні, Зубні / Ясенні ...

Ясенний боковий приголосний-апроксимант l зустрічається лише у двох запозичених власних іменах: haldita (ім'я людини) та dubāla (область у Вавилоні).

Remove ads

Морфологія

Узагальнити
Перспектива

Іменник

Давньоперський корінь:

Існували 3 роди (чоловічий, жіночий та середній), у кожного з котрих були морфологічні показники. За типом відмінювання виділяються іменники на -a,-ā,-i,-ī,-u,-ū,-au і на приголосні (серед котрих можна окремо виділити на -ar).

Більше інформації -a (ч.р.), -am (ср.р.) ...
Більше інформації -iš (ч.р., ж.р.), -iy (ср.р.) ...

Прикметник

Прикметники, як і іменники, змінюються за родом, числом і відмінком. Узгодження з іменником є повним: dātam rāstam «правильний закон», hainā vazarkā «велике чужоземне військо», aniyaibiš bagaibiš «іншими богами».

Порівняльний ступінь прикметників утворюється за допомогою суфіксів -tara-, -θara- , -iyah-, -īyah-, а найвищий ступінь за допомогою -tama-, -išta-

Порівняльний і найвищий ступені прикметників можуть утворюватися від іншої, ніж у позитивного ступеня, основи (іноді — від іншого кореня): tunuva(n)t «сильний, потужний» у найвищому ступені стає tauvīyah; vazarka «великий» — maθišta «найвеличніший»; dūra «далекий» — duvaišta «найдальший».

Займенники

  • Особові
Більше інформації Особа, Однина ...


Відмінювання особових займенників
Більше інформації Відмінок, Однина ...
  • Присвійні
  • Вказівні

Той, та, те.

Більше інформації Відмінок, М.р. ...

Цей, ця, це.

Більше інформації Відмінок, М.р. ...
  • Питальні
  • Неозначені
  • Від'ємні
  • Відносні

Який, яка, яке.

Більше інформації Відмінок, М.р. ...

Крім того, в давньоперській мові існувала розгалужена система енклітик, що змінювалися за родом, числом і відмінком. Нижче наведено парадигму енклітики 3 особи.

Більше інформації чол.р., жін.р. ...
Remove ads

Синтаксис

Усталений порядок слів у реченні: SOV (підмет-додаток-присудок). Наприклад, Adam imām dahayāum vaināmiy «Я бачу цю землю». Непряме доповнення також розташовується між підметом і присудком: Kāra Pārsam ašiyavat «Армія прибула до Персії». Виняток становить поширена конструкція з дієсловом θātiy «каже», що завжди стоїть на початку речення. У присвійній формі визначуване слово стоїть на другому місці: Vištāspahayā puça «Віштаспів син». Прикметник в атрибутивній функції ставиться після іменника: dātam rāstam «справедливий закон», однак можливі винятки: aniyāha bagāha «інші боги». Заперечення перед дієсловом виражається часткою naiy, яка завжди стоїть перед дієсловом: naiy gaubataiy «не називається». Особливо цікавою є номінативна конструкція, всі слова в котрій стоять у номінативі, навіть якщо за змістом потрібен інший відмінок (тут — аблатив): hacā Pirāva nāma rauta «від річки Ніл».

Лексика

Більше інформації Праіндоєвропейська, Праіндоіранська ...

Приклад тексту

Більше інформації Клинопис, Транскрипція ...
Remove ads

Література

  • Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / Михайло Петрович Кочерган. — Київ: Академія, 2003. — С. 68

Посилання

  • «Драхт асурик» («Асирійське дерево») // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. А  Л. — С. 304.
  • Давньоперська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Old Persian (ca. 600-400 B.C.) [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Skjærvø, Prods Oktor (2005), An Introduction to Old Persian (PDF) (вид. 2nd), Cambridge: Harvard
  • Peterson, Joseph H. (2006), Old Persian Texts, Herndon, VA: avesta.org
  • Windfuhr, Gernot L. (1995), Cases in Iranian languages and dialects, Encyclopedia Iranica, т. 5, Costa Mesa: Mazda, с. 25—37, архів оригіналу за 4 листопада 2007 [недоступне посилання]
  • Stolper, Matthew W. & Jan Tavernier (1995), From the Persepolis Fortification Archive Project, 1: An Old Persian Administrative Tablet from the Persepolis Fortification, Arta, т. 2007:1, Paris: Achemenet.com
  • University Of Chicago (2007, June 22). Everyday Text Shows That Old Persian Was Probably More Commonly Used Than Previously Thought.
  • Decipherment of Persian Cuneiform Архівовано березень 14, 2007 на сайті Wayback Machine.
  • Old-Persian Cuneiform Inscription
  • The Ancient Persian Alphabet
  • The Old Persian Visual Dictionary
Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads