Червона зоря (футбольний клуб)

«Червона зоря» (рос. «Красная заря») — радянський футбольний клуб з Ленінграда, що існував у період з 1922 по 1940 роки.

Червона зоря

Повна назва	Червона зоря
Засновано	1922
Розформовано	1940
Населений пункт	Ленінград, РРФСР
Стадіон	імені В. І. Леніна
Ліга	Група «Б»
1940	1-е
Домашня

Історія

Команда була заснована у 1922 році. До 1930 року виступала на районих змаганнях, у 1931—1935 роках — у чемпіонатах Ленінграда. Переможець турніру 1934 року.

Учасник перших шести першостей СРСР з футболу. Найкраще місце — п'яте (осінь 1936).

Найбільш славною сторінкою в історії клубу став виступ у розіграші кубка 1938 року. На попередніх етапах були здобуті перемоги над одеським «Харчовиком», ленінградським «Зенітом» і динамівськими командами з Болшево і Тбілісі. У вирішальному матчі клуб мінімально поступився московському «Спартаку» (2:3).

Два роки клуб називався «Електрик» (1938—1939). Сезон 1939 року команда завершила на передостанньому місці і вибула до другого дивізіону. Наступного року стала переможцем групи «Б», але у зв'язку з реорганізацією чемпіонату — путівки до еліти «Червона зоря» не отримала і була розформована. Провідні гравці були переведені до складу «Зеніта»^[1].

Багато гравців команди воювали на фронтах німецько-радянської війни. Микола Анциферов, Лев Лихвінцев, Віктор Набутов і Борис Орєшкін служили у Бальтійському флоті. Петро Карась був водієм у зенітно-кулеметному полку. Воював Анатолій Гусєв. Загинули на фронті Василь Топталов, Леонід Дорофєєв і Василь Григор'єв. Валентин Шелагін зник безвісти у березні 1942 року. Петро Григор'єв і Борис Шелагін померли в блокадному Ленінграді.

Петро Григор'єв — єдиний гравець команди, якому було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР». Після війни звання «Заслужений майстер спорту» отримали колишні гравці «Червоної зорі» Костянтин Лемешев, Борис Орєшкін, Володимир Лемешев і Олексій Пшеничний.

У східній підгрупі другої групи чемпіонату СРСР 1946 року виступала ленінградська команда «Електросила», яку інколи вважають правонаступницею «Червоної зорі», але документальних підтверджень цьому немає^[2].

Досягнення

• Чемпіон Ленінграда (1): 1934
• Фіналіст кубка СРСР (1): 1938
• Переможець групи «Б» (1): 1940

Статистика

Статистика виступів у чемпіонаті:

Сезон	Назва	Гр.	Місце	І	В	Н	П	РМ	О
1936(в)	«Червона зоря»	А	7 з 7	6	1	1	4	8 — 21	9
1936(о)	«Червона зоря»	А	5 з 8	7	3	0	4	13 — 18	13
1937	«Червона зоря»	А	8 з 9	16	4	4	8	17 — 31	28
1938	«Електрик»	А	13 з 26	25	8	8	9	42 — 44	24
1939	«Електрик»	А	13 з 14	26	6	5	15	32 — 49	17
Усього в групі «А»				80	22	18	40	112 — 173	62
1940	«Червона зоря»	Б	1 з 14	26	15	5	6	54 — 36	35

Бомбардири і тренери:

Сезон	Бомбардир	Голи	Тренер
1936(в)	Володимир Лемешев Микола Ярцев	2	Михайло Окунь[3]
1936(о)	Іван Смирнов Микола Ярцев	3	Михайло Окунь[4]
1937	Микола Ярцев	6	Михайло Окунь[5]
1938	Василь Лотков	8	Михайло Окунь Костянтин Лемешев[6]
1939	Іван Смирнов	6	Костянтин Лемешев[7]
1940	Борис Чучелов	14	Костянтин Лемешев[8]

Найбільше матчів у чемпіонатах провели:

Всього 1. Іван Смирнов 85 2. Олексій Яблочкін 82 3. Володимир Лемешев 78 4. Віктор Бодров 75 5. Василь Лотков 74 6. Павло Артем'єв 71 7. Борис Орєшкін 70 8. Василь Топталов 54 9. Микола Анціферов 53 10. Леонід Дорофєєв 47

Група «А» 1. Віктор Бодров 75 2. Василь Лотков 74 3. Борис Орєшкін 70 4. Іван Смирнов 69 5. Олексій Яблочкін 59 6. Володимир Лемешев 54 7. Василь Топталов 54 8. Павло Артем'єв 47 9. Віктор Набутов 43 10. Петро Карась 34

Сумарні показники найвлучніших гравців команди у чемпіонатах СРСР:

Всього 1. Іван Смирнов 24 2. Борис Чучелов 16 3. Павло Артем'єв 14 3. Володимир Лемешев 14 5. Василь Лотков 13 6. Олександр Федоров 12

Група «А» 1. Іван Смирнов 20 2. Василь Лотков 13 3. Микола Ярцев 11 4. Павло Артем'єв 9 5. Віктор Бодров 8 5. Петро Карась 8

Статистика виступів у кубку:

Сезон	Назва	Раунд	І	В	Н	П	РМ	О
1936	«Червона зоря»	1/2	5	4	0	1	8 — 8	8
1937	«Червона зоря»	1/64	1	0	0	1	2 — 4	0
1938	«Електрик»	Фінал	6	5	0	1	19 — 5	10
1939	«Електрик»	1/16	2	1	0	1	2 — 1	2
Усього			14	10	0	4	31 — 18	20

Фінал кубка СРСР з футболу 1938:

14 вересня 1938

«Спартак»	3 – 2	«Електрик»
Гуляєв  14' Старостін  51' Семенов  65'	Протокол	Яблочкін  45' Гусєв  70'

«Динамо» (Москва) Глядачів: 80 000 Арбітр: Михайло Онищенко (Харків)

Докладніше: Фінал кубка СРСР з футболу 1938

«Спартак»: Владислав Жмельков, Віктор Соколов, Василь Соколов, Сергій Артем'єв (Станіслав Леута, 46), Андрій Старостін, Григорій Тучков, Георгій Глазков, Володимир Степанов, Віктор Семенов, Олексій Соколов, Микола Гуляєв. Тренер — Костянтин Квашнін.

«Електрик»: Віктор Набутов, Василь Топталов, Василь Григор'єв, Віктор Бодров, Борис Орєшкін, Олексій Яблочкін, Петро Карась, Павло Артем'єв, Іван Смирнов, Олександр Федоров (Анатолій Гусєв, 69), Василь Лотков. Тренер — Костянтин Лемешев.