Земля и Вселенная

«Земля і Всесвіт» (рос. Земля и Вселенная) — радянський, пізніше російський, науково-популярний журнал РАН і Астрономо-геодезичного товариства. Видається з 1965 року, 2015 року журнал відзначив 50-річний ювілей. Тематика журналу: астрономія, планетология, аматорська астрономія, космонавтика, екологія, геофізика і геологія. Журнал виходить у московському видавництві «Наука», періодичність — 6 разів на рік. Розповсюджується тільки за передплатою. Входить до Списку наукових журналів ВАК Міністерства освіти Росії.

Земля і Всесвіт
рос. Земля и Вселенная

Логотип журналу
Країна видання	СРСР(1965—1991)  Росія
Місце публікації	Москва
Тематика	науково-популярний астрономо-геодезичний
Періодичність виходу	раз на 2 місяці
Мова	російська
Адреса редакції	117997, Москва, вул. Профсоюзна, 90, кімн. 423
Головний редактор	Перов С. П.
Редактор	Абалакін Віктор Кузьмович
Видавець	видавництво «Наука»
Засновано	1965
Наклад	50 тис. — 380 примірників
ISSN-L	0044-3948
ISSN	00443948
ziv.telescopes.ru

Журнал був створений для пропаганди науки, проти псевдонауки в області астрономії, розвитку аматорського телескопобудування^[1]. Журнал розповсюджується лише за передплатою. Ціна журналу 2015 року становила понад 1000 російських рублів (приблизно 14 доларів США)^[2]. Передплатний індекс — 70336 за загальним каталогом «Преси Росії»^[3].

Історія

Підшивка журналів «Земля і Всесвіт» за період 1965—2014 років

Редакція журналу розпочала власну роботу 18 вересня 1964 року, а перший номер побачив світ вже в січні наступного року. З 1964 по 2012 роки повсякденною діяльністю редакції керував Єфрем Павлович Левітан — доктор педагогічних наук, дійсний член Російської академії природничих наук і Російської академії космонавтики імені К. Е. Циолковського, член спілки письменників.

У листопаді-грудні 1989 року, накладом 50 000 примірників у видавництві «Наука», вийшов ювілейний 150 номер журналу. Обсяг журналу на той час був 95 сторінок, ціна 75 копійок.

Станом на 2015 рік, журнал виходить у видавництві «Наука», в останні роки його тираж не перевищує 500 примірників. Електронна версія журналу існує тільки для архіву до 2002 року^[4].

Рубрики

• Астрономія
• Новини науки
• Міжнародна співпраця
• Конференції, з'їзди
• Люди науки
• З історії науки
• Інститути та обсерваторії
• Освіта
• Новини космонавтики
• Космонавтика XXI століття
• Космодроми світу
• Гіпотези, дискусії, пропозиції
• Виставками і музеями
• Аматорське телескопобудування
• Аматорська астрономія
• Експедиції
• Погода планети
• Наші інтерв'ю
• Грізні явища природи
• Хроніка сейсмічності
• Легенди про зоряне небо
• Небесний календар
• Проти антинаукових сенсацій
• Досьє допитливих
• Космічна поезія
• Фантастика
• Філателія
• На допомогу лектору
• Книги про Землю і небо

Редколегія

Котляков Володимир Михайлович

Першим головним редактором протягом 23 років був доктор фізико-математичних наук Мартинов Дмитро Якович — директор Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ (ДАІШ МДУ), президент Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства при Академії наук СРСР.

З 1989 року журнал очолює російський астроном українського походження, член-кореспондент РАН, Абалакін В. К. — директор Пулковської обсерваторії (ГАО РАН).

• Котляков В. М. — заступник позаштатного головного редактора, російський гляціолог і географ, академік РАН, директор Інституту географії РАН.
• Левітан Є. П. — заступник головного редактора доктор педагогічних наук дійсний член Російських академій природничих наук і космонавтики член Спілки письменників Росії.
• Гурштейн О. А. — доктор фізико-математичних наук.
• Зелений Л. М. — член-кореспондент РАН.
• Казютинський В. В. — доктор філософських наук.
• Матвеєнко Л. І. — доктор фізико-математичних наук.
• Мохов І. І. — член-кореспондент РАН.
• Ніколаєв А. В. — член-кореспондент РАН.
• Новиков І. Д. — член-кореспондент РАН.
• Полтавець Г. О. — доктор технічних наук.
• Рейснер Г. І. — доктор геолого-мінералогічних наук.
• Рябов Ю. О. — доктор фізико-математичних наук.
• Тамкович Г. М. — доктор технічних наук.
• Угольников О. С. — кандидат фізико-математичних наук.
• Урсул А. Д. — академік АН Молдови.
• Черепащук А. М. — член-кореспондент РАН.
• Шевченко В. В. — доктор фізико-математичних наук.

Редакція

Склад редакції журналу, станом на 2015 рік:

• Матросова Г. В. — завідувачка редакції.
• Юревич В. А. — науковий редактор з астрономії.
• Маркін В. О. — завідувач відділом наук про Землю, кандидат географічних наук.
• Герасютин С. А. — завідувач відділом космонавтики.
• Вьюшина М. С. — художній редактор.
• Нікітіна О. Н. — художній редактор.
• Фролова О. М. — літературний редактор.
• Токарева Н. Н. — оператор ПК.

Автори журналу

У журналі публікувалися статті і замітки видатних учених і діячів науки і техніки:

• Авдуєвський В. С. — академік РАН.
• Агекян Т. А. — радянський астроном, професор.
• Амбарцумян В. А. — академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці.
• Нікола Бонєв — болгарський астроном, президент Міжнародної астронавтичної федерації.
• Бондарєв Л. Г. — доцент географічного факультету Московського університету.
• Благонравов А. А. — академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці.
• Боярчук О. О. — академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
• Виноградов О. П. — академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці.
• Воронцов-Вельямінов Б. О. — член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, заслужений діяч науки РРФСР.
• Галеєв А. А. — академік РАН.
• Галімов Е. М. — академік РАН.
• Гінзбург В. Л. — академік АН СРСР і РАН.
• Глушко В. П. — академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці.
• Одуен Дольфюс — французький астроном.
• Звєрєв М. С. — член-кореспондент АН СРСР.
• Зігель Ф. Ю. — радянський астроном.
• Келдиш М. В. — академік АН СРСР, тричі Герой Соціалістичної Праці.
• Крінов Є. Л. — радянський астроном.
• Котляков В. М. — академік РАН.
• Дональд Говард Мензел — американський астроном.
• Мельников О. А. — радянський астроном.
• Михайлов О. О. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
• Новиков І. Д. — член-кореспондент РАН.
• Ян Гендрік Оорт — нідерландський астроном на честь нього названо астероїд 1691, Хмара Оорта, постійні Оорта.
• Опарін О. І. — академік АН СРСР.
• Еугеніуш Рибка — польський астроном.
• Карл Саган — американський астроном і популяризатор науки.
• Сагдєєв Р. З. — академік АН СРСР.
• Садовський М. О. — академік АН СРСР.
• Сєверний А. Б. — академік АН СРСР.
• Сюняєв Р. А. — академік АН Республіки Татарстан, Державна премія Росії.
• Троїцький В. С. — радянський радіоастроном, радіофізик.
• Урсул А. Д. — академік АН Молдови.
• Уткін В. Ф. — академік АН СРСР і АН України, двічі Герой Соціалістичної Праці.
• Фесенков В. Г. — академік АН КазССР і АН СРСР.
• Шкловський І. С. — член-кореспондент АН СРСР.