Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
З
літера кирилиці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
З («зе») — літера кирилиці. Присутня в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера, що походить від грецької.
Remove ads
Історія
У ранній кирилиці мала накреслення .png){kind=small}
. Походить від літери Ζ («дзета») візантійського уніціалу. Пізніші варіанти — 
. Варіант .png){kind=small}
з горизонтальною рискою у ранній кирилиці вживався для позначення африката [dz'], надалі він був замінений на 
(«зіло»).
У глаголиці мала вигляд 
, за ліком 9-та.
Числове значення у кириличній цифірі — «7», у глаголичній — «9».
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) З вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася і друкована форма літери.
Сучасного вигляду набула після запровадження гражданського шрифту у 1708 році Петром І.
Remove ads
В абетці української мови
З — десята літера української абетки, буває велика й мала, має рукописну та друковану форми.
Використання
У сучасній українській мові літера з позначає шумний дзвінкий щілинний передньоязиковий свистячий [z], який може бути твердим (казка, мороз) і м'яким (зілля, мазь). Перед глухим вимовляється глухо в прийменниках з та без і в префіксах з-, роз- та без- (росклад, с тобою), але в кінці слова не оглушується (віз, перелаз).
В українській мові існує слово, що складається тільки з одної цієї літери — прийменник «з» (фонетичні варіанти — «зі», «зо», «із»). З етимологічного і семантичного погляду в цьому прийменнику можна виділити три різних прийменники, які мають різне походження: від пра-і.є.: *son, *kon і *eg'hs (див. «Історія українських прийменників»).
Літера «З» використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «десятий» (до поновлення в абетці літери ґ мала значення «дев'ятий»): пункт «з» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 9-з тощо
Remove ads
В інших абетках
Російська мова
У російській мові передає приголосний [z] у позиції перед голосними і в складі сполучень приголосних (зеленый, знать). Наприкінці слів оглушається і читається як [s] (мороз, полоз, тормоз).
Таблиця кодів
Remove ads
Див. також
Джерела
- З // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads