Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ц
літера кирилиці, 27-а літера української абетки З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ц, ц («це») — це літера кириличної абетки. Є в більшості абеток, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера.
Remove ads
Історія
Сучасна «ц» походить від 
(«ци») церковнослов'янської кирилиці. Вважається похідною від «цаді» гебрайської абетки, у її початковому і серединному варіанті צ (від прикінцевої форми тієї ж літери походить кирилична ч). Схоже накреслення 
літера ц мала й у глаголиці.
Числове значення у кириличній буквеній цифірі — 900.
Звуки
- [t͡s] (ц) — глухий ясенний африкат
В українській абетці
Ц — двадцять сьома літера української абетки. У сучасній українській літературній мові слугує для позначення глухого ясенного африката — [t͡s]. Може бути м'яким (цямрина, цього), рідше — твердим (сонце, циган). Завдяки цьому виявилась кодове слово "паляниця", яка стала шиболетом під час вторгнення Росії, тому що м'яка "ць" відсутня в російській мові.
Таблиця кодів
Remove ads
Література
- Півторак Г. П. Ц // Українська мова. Енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Ц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
 |
Це незавершена стаття про писемність або літеру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads