Калабрійський ярус

Калабрійський вік і ярус (рос. калабрийский ярус (слой), англ. Calabrian, нім. Kalabrien n) — стратиграфічний підрозділ нижнього плейстоцену, представлене морськими відкладами, розповсюдженими в Калабрії, на Сицилії та ін. районах Півд. Італії. Калабрійський ярус незгідно залягає на плезанському ярусі. Є морським аналогом середньої і верхньої частини віллафранкського ярусу.

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Антропоген, Q	Голоцен, Q2	Мегхалейський	0	0,0042
		Нортгриппський	0,0042	0,0082
		Гренландський	0,0082	0,0117
	Плейстоцен, Q1	Тарантський	0,0117	0,126
		Тібанський	0,126	0,781
		Калабрійський	0,781	1,80
		Гелазький	1,80	2,58
Неоген, N	Пліоцен, N2	П'яченцький	старіше
Примітки і коментарі Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3]. Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно. У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я).
п о р

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.