Тібанський ярус

Тібанський вік і ярус (англ. Chibanian) — стратиграфічний підрозділ нижнього плейстоцену, є другим віком четвертинного періоду^[4]. До того, як назва тібанський ярус була офіційно ратифікована у січні 2020 року, цей часовий інтервал був відомий як середній плейстоцен. Проміжок часу між 770 000—126 000 років тому. У цей вік також відбувся перехід у палеоантропології від нижнього до середнього палеоліту близько 300 000 років тому.

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Антропоген, Q	Голоцен, Q2	Мегхалейський	0	0,0042
		Нортгриппський	0,0042	0,0082
		Гренландський	0,0082	0,0117
	Плейстоцен, Q1	Тарантський	0,0117	0,126
		Тібанський	0,126	0,781
		Калабрійський	0,781	1,80
		Гелазький	1,80	2,58
Неоген, N	Пліоцен, N2	П'яченцький	старіше
Примітки і коментарі Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3]. Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно. У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я).
п о р

Тібанянському ярусу передує калабрійський, наступним є тарантський ярус^[5]. Початок чибанського віку — магнітна інверсія Брюнес — Матуяма, коли магнітне поле Землі востаннє зазнало геомагнітної інверсії^[6]. Завершення — початок Еємського інтергляціалу (5-а морська ізотопна стадія^[en])^[7].

Міжнародний союз геологічних наук ратифікував назву Тібанський ярус у січні 2020, на честь місця розкопок у префектурі Тіба^[4].

Хронологія

Час	Палеокліматологія	Гляціологія	Палеоантропологія
790–761 ka	MIS 19	Гюнцький гляціал[en]	Homo erectus pekinensis
761–712 ka	MIS 18
712–676 ka	MIS 17
676–621 ka	MIS 16
621–563 ka	MIS 15	Гюнц-Гаслахський інтергляціал[en]	Мауер 1[en] (Homo heidelbergensis), Homo bodoensis
563–524 ka	MIS 14
524–474 ka	MIS 13[en]	кінець Кромеріанської стадії[en]	Боксгровська людина[en] (Homo heidelbergensis)
474–424 ka	MIS 12	Гаслахський гляціал[en]	Тотавельська людина (Homo erectus)
424–374 ka	MIS 11[en]	Гоксненський інтергляціал[en] (Британія), Ярмаутський гляціал[en] (Північна Америка)	Свонскомбська людина[en] (Homo heidelbergensis)
374–337 ka	MIS 10	Міндельський гляціал[en], Ельстерський гляціал[en], Рісс
337–300 ka	MIS 9[en]	Пурфлітський інтергляціал у Британії	Мустьєрська культура
300–243 ka	MIS 8		Ірхуд 1 (Homo sapiens); Середній палеоліт; Гаплогрупа A (Y-ДНК)[en]
243–191 ka	MIS 7	Авелійський інтергляціал у Британії	Мугарет-ель-Зуттіє[en]; Хауа-Фтеах
191–130 ka	MIS 6	Іллінойський гляціал	Homo sapiens idaltu; Макро-гаплогрупа L (мтДНК)[en]; Мустьєрська культура
130–123 ka	MIS 5[en]	пік Еємського інтергляціалу; Сангойська культура