Каланчацький район

Каланча́цький райо́н — колишній район, що був розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланчак та Північнокримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря.

Каланчацький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Херсонська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР),  Україна
Область:	Херсонська область
Код КОАТУУ:	6523200000
Утворений:	1939
Населення:	▼ 21 216 (на 1.01.2019)
Площа:	915 км²
Густота:	24.2 осіб/км²
Тел. код:	+380-5530
Поштові індекси:	75800—75841
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт. Каланчак
Селищні ради:	2
Сільські ради:	10
Смт:	2
Селища:	1
Села:	19
Районна влада
Вебсторінка:	Каланчацька РДА
Адреса:	75800, Херсонська обл., Каланчацький р-н, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 1, 3-17-45
Мапа
Каланчацький район у Вікісховищі

Кордони: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа — 0,9 тисячі км². Населення (тисяч мешканців): 1990 — 26,9 (міського — 11,4).

Географія

Олешківський район	Чаплинський район	Чаплинський район
Скадовський район		Чаплинський район
Чорне море	Чорне море	Перекопська затока Автономна Республіка Крим (Армянськ)

Земельні ресурси

Територія, усього	91,580	тис. га
у тому числі: сільськогосподарські угіддя	71,026 тис. га (77,6 %загальної площі земель району)	тис. га
із них: рілля	62,370 (або 87,8 %)	тис. га
Ліси й інші лісовкриті площі	1,359 (або 1,9 %)	тис. га
Забудовані землі	1,917 (або 2,7 %)	тис. га
Землі водного фонду	5,978 (або 8,4 %)	тис. га
Інші землі	10,269	тис. га

Природно-заповідний фонд

• Домузла (заказник)

Історія

Станом на 1931 рік утворено Хорлівський район.^[1] З 1932 р. у складі Одеської, з 1937 — Миколаївської області. Станом на 1939 рік Хорлівский район переймеований на Каланчацький район.^[2]

До того часу існувала Каланчацька волость, яка входила почергово до Чаплинського і Хорлівського районів^[3], які в свою чергу відносилися до різних областей (Миколаївської, Одеської) за винятком 1930–1932 років. В цей період після проведення чергової адміністративно-територіальної реформи було встановлено систему територіального управління «район-центр». Каланчацький район утворився в межах Миколаївської області.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	12 185	2626	1832	3683	3075	938	31
Жінки	13 563	2477	1700	3709	3547	1968	162
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 31  85 + 162  45  80-84 199  155  75-79 487  363  70-74 688  375  65-69 594  784  60-64 1015  495  55-59 581  815  50-54 887  981  45-49 1064  992  40-44 1066  898  35-39 921  823  30-34 803  970  25-29 919  826  20-24 839  1006  15-20 861  1061  10-14 1024  888  5-9 797  677  0-4 656

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	22760	87,75 %
росіяни	2206	8,50 %
турки	192	0,74 %
білоруси	177	0,68 %
молдовани	116	0,45 %
інші	487	1,88 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	23029	88,78 %
російська	2477	9,55 %
турецька	184	0,71 %
вірменська	57	0,22 %
білоруська	54	0,21 %
інші	137	0,53 %

Транспорт

Територією району проходить автошлях E97.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каланчацького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,30 % (проголосували 10 306 із 18 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,98 % (4 430 виборців); Юлія Тимошенко — 10,76 % (1 109 виборців), Сергій Тігіпко — 10,08 % (1 039 виборців), Анатолій Гриценко — 8,80 % (907 виборців), Олег Ляшко — 7,10 % (732 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,67 %.^[6]

Культура

На території району функціонують: один кінозал; 16 бібліотек; 3 музеї; один будинок культури; 15 сільських клубів; дві дитячі музичні школи.

На території району розташовані 29 пам'яток історії; 6 пам'яток культури; 188 пам'яток археології.

Персоналії

• У Каланчаку народився письменник Дніпровський Іван Данилович.
• Рудницький Григорій Андрійович — кримський літературознавець, краєзнавець, спортивний журналіст, шашковий композитор, енциклопедист. Народився 1936 року в селі Новокиївка.