Карліс Себріс

Карліс Карлович Себріс (латис. Kārlis Sebris; нар. 18 лютого 1914, сел. Сіноле, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — пом. 12 січня 2009, Рига, Латвія) — радянський, латвійський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974).

Карліс Себріс
латис. Kārlis Sebris
Ім'я при народженні	Карліс Карлович Себріс
Дата народження	18 лютого 1914(1914-02-18)
Місце народження	сел. Сіноле, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Дата смерті	12 січня 2009(2009-01-12)
Місце смерті	Рига, Латвія
Поховання	Лісовий цвинтар
Громадянство	Російська імперія →  Латвія →  СРСР →  Латвія
Професія	актор
Кар'єра	1938—2008
Нагороди	Шаблон:Офіцер ордену Трьох зірок
IMDb	ID 0781091
Карліс Себріс у Вікісховищі

Біографія

Карліс Себріс народився 18 лютого 1914 року в селищі Сіноле Валкського повіту (нині — в Леясціємській волості Гулбенського краю Латвії).

Закінчив Лізумську початкову школу, потім у 1932 році — Цесвайнську державну середню школу, а в 1938 році — Латвійські драматичні курси Зелтматіса.

З 1938 року — актор Латвійського Національного театру (в 1940—1988 роках — Державний академічний театр драми Латвійської РСР ім. А. Упіта). На сцені цього театру виступав все життя, зігравши більше двохсот ролей.

Дебют в кіно відбувся в 1940 році на Ризькій кіностудії в невеликій ролі у фільмі режисера Волдемара Пуце «Каугурське повстання».

Помер 12 січня 2009 року в Ризі. Похований на Лісовому кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі

Всього на сцені Латвійського національного театру було зіграно понад 200 ролей. Серед них:

• 1938 — «Пан біля воріт» В. Зонберга — Гвідо
• 1939 — «Злий дух» Рудольфа Блауманіса — гість
• 1940 — «Дон Карлос» Ф. Шиллера — граф Таксіс
• 1941 — «Розлом» Бориса Лавреньова — Перший мічман
• 1942 — «Вій, вітерець» Я. Райніса — Батрак
• 1943 — «Ворог народу» Генріка Ібсена — робітник
• 1944 — «Перед сходом сонця» Герхарта Гауптмана — Егмонт Клаузен
• 1945 — «Інженер Сергєєв» Всеволода Меркулова — Володимир Волошин
• 1946 — «Купальниця Сусанна» Андрія Упіта — Дзірніс
• 1947 — «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна — секретар Леніна
• 1948 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського — обер-кондуктор
• 1948 — «У вогні» Р. Блауманіса — Віскреліс
• 1949 — «В степах України» Олександра Корнійчука — Довгоносик
• 1950 — «Часи землемірів» Рейніс і Матіса Каудзіт — Шваукстс
• 1951 — «Варвари» Максима Горького — Редозубов
• 1952 — «Ревізор» Миколи Гоголя — купець Абдулін
• 1953 — «Вишневий сад» Антона Чехова — Єпиходов
• 1954 — «Хто сміється останнім» Кіндрата Кропиви — Людина у військовій формі
• 1956 — «Пані міністр» Браніслава Нушича — Пера Каленич
• 1957 — «Злочин і покарання» за романом Федора Достоєвського — Порфирій Петрович
• 1958 — «Рига» Августа Деглавса — Старпрінгс
• 1959 — «Пліт Медузи» Жана Гриви — Адам Буштеріс
• 1960 — «Іркутська історія» Олексія Арбузова — Сердюк
• 1960 — «Арменуї» Олександра Ширванзаде — Костянтин
• 1962 — «Милий брехун» Джерома Кілті — Бернард Шоу
• 1964 — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — сер Тобі
• 1965 — «Тригрошова опера» Бертольда Брехта — Браун, шеф лондонської поліції
• 1966 — «Побачення» Ж. Робера — Маренвал
• 1967 — «Йиннь з острова Кихну — дикий капітан» Юхана Смуула — капітан Йиннь
• 1968 — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» Макса Фріша — патер Дієго
• 1969 — «Літо в Ноані» Ярослава Івашкевича — Антоній Водзинський
• 1970 — «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло — Директор
• 1971 — «Казки старого Арбату» Олексія Арбузова — Федір Балясников
• 1972 — «Справа передається в суд» Олександра Чхаїдзе — Расмадзе
• 1973 — «Кішки-мишки» Іштвана Еркеня — Віктор Чермлені
• 1974 — «Кола Брюньон» за повістю Ромена Роллана — Кола Брюньон
• 1977 — «Солодкоголосий птах юності» Теннессі Вільямса — Бос Фінлі
• 1979 — «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра — Цицерон
• 1980 — «Міхаель Крамер» Г. Гауптмана — Міхаель Крамер
• 1981 — «Месьє Амількар» І. Жаміака — Олександр
• 1983 — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Генріх VIII
• 1984 — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — лорд Капулетті
• 1985 — «Вогонь і ніч» Я. Райніса — Айзкраукліс
• 1986 — «Нюрнберг… 1948…» Еріка Манна — Даніель Гейвуд
• 1987 — «Рудий слуга» Л. Стумбре — Екабс
• 1989 — «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Берлі
• 1990 — «Безсоромні батьки» А. Еглітіс — Аскольд Олте
• 1991 — «Грай, танцюй» Я. Райніса — Трейгалвіс
• 1992 — «Бідний, як церковна миша» Л. Фодор — Фрідріх Талгейм
• 1993 — «Невидимий Харві» М. Чейз — Вільям Р. Чамлі
• 1994 — «Амадей» П. Шефера — граф Орсіні-Розенберг
• 1995 — «Салемські відьми» А. Міллера — Джайл Корі
• «Син рибалки» В. Лациса — Фредіс
• «На дні» М. Горького — Сатин
• «Дон Карлос» Ф. Шиллера — Філіп
• «Морські ворота» Д. Зігмонте — Віранауда
• «Центр нападу помре на зорі» А. Кусані — Еннесімо Лупус
• «Моцарт і Сальєрі» Олександра Пушкіна — Сальєрі
• «Гамлет» Вільяма Шекспіра — Клавдій

Фільмографія

• 1940 — Каугурське повстання — епізод
• 1947 — Повернення з перемогою — прихожанин
• 1955 — До нового берега — епізод
• 1956 — За лебединою зграєю хмар — фон Вінкель
• 1956 — Причини і наслідки (короткометражний) — редактор
• 1957 — Науріс — епізод
• 1958 — Чужа в селищі — Кісіс
• 1959 — Меч і троянда — міліціонер
• 1960 — На порозі бурі — епізод
• 1961 — Верба сіра цвіте — автор п'єси
• 1962 — День без вечора — директор
• 1963 — Генерал і маргаритки — військовий промисловець ^[1]
• 1964 — Капітан Нуль — Юхан
• 1965 — «Тобаго» змінює курс — Альбертс Квіесіс
• 1966 — Едгар і Крістина — Фрішвагарс
• 1968 — 24-25 не повертається — майор Грігастс
• 1968 — Часи землемірів — Павулс
• 1969 — У багатій пані — Фрідіс
• 1970 — Слуги диявола — Самсон
• 1970 — Король Лір — граф Глостер
• 1970 — Клав — син Мартіна — голова колгоспу
• 1970 — Балада про Берінга і його друзів — Вітус Берінг
• 1971 — Танець метелика — Філіп
• 1971 — Останній рейс «Альбатроса» — Зандлер
• 1971 — У тіні смерті — Зальген
• 1971 — Очеретяний ліс — старий Норд
• 1971 — Салатик (короткометражний) — Йоренс
• 1971 — Спадкоємці військової дороги — Церніекс
• 1972 — Слуги диявола на чортовому млині — суперінтендант Самсон
• 1973 — Курчат по осені рахують — Іевіньш
• 1973 — Антиквари (кіноальманах Червоний агат) — Дідківська
• 1974 — Кола Брюньон — Кола Брюньон
• 1974 — Напад на таємну поліцію — Грегус
• 1975 — Літо мотоциклістів — лісник
• 1977 — Червоні дипкур'єри — начальницький пан
• 1977 — Чоловік у розквіті років — епізод
• 1977 — Будьте моєю тещею! — майор міліції
• 1978 — Де ти був, Одіссею? — Цоллер
• 1978 — Відкрита країна — епізод
• 1978 — Твій син — художник-ювіляр
• 1978 — Тому що я - Айвар Лідака — рибалка
• 1979 — Готель «Біля загиблого альпініста» — пан Мозес
• 1979 — Ніч без птахів — голова колгоспу
• 1979 — Дюма на Кавказі — Олександр Дюма
• 1979 — За скляними дверима — хворий
• 1980 — Брати Ріко — Вінчі Віттерс
• 1982 — Забуті речі — Карліс
• 1986 — Я хочу твоє фото (короткометражний) — її друг
• 1991 — Індрани — Індран-старший
• 2000 — Страшне літо — Аугустс .

Звання та нагороди

• Заслужений артист Латвійської РСР (1956)
• Народний артист Латвійської РСР (1964)
• Народний артист СРСР (1974)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1988)
• Офіцер ордена Трьох зірок (1995) — за внесок в розвиток театрального мистецтва
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1984) — за успіхи в розвитку латиського радянського театрального мистецтва і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження.

Цікаві факти

У 2007 році в Ризі був встановлений пам'ятник сажотрусу і мулярові. Прототипами для цієї скульптурної композиції (автори Карліс Ілі та Гіртс Бурвіс) стали сажотрус Варіс Вілцанс і актор Карліс Себріс^[2][3] .