Карл Шмідт-Ротлуф

Карл Шмідт-Ротлуф (нім. Karl Schmidt-Rottluff, справжнє ім'я Карл Шмідт (нім. Karl Schmidt); 1 грудня 1884(18841201), Ротлуф, Німеччина — 10 серпня 1976, Західний Берлін) — німецький художник-експресіоніст, один з теоретиків модернізму в живописі.

Карл Шмідт-Ротлуф
нім. Karl Schmidt-Rottluff
При народженні	нім. Karl Schmidt
Народження	1 грудня 1884(1884-12-01)[1][2][…]  Rottluffd, Саксонське королівство, Німецька імперія
Смерть	10 серпня 1976(1976-08-10)[3][1][…] (91 рік)
	Західний Берлін, ФРН[3]
Поховання	Далемський лісовий цвинтарd
Країна	Німеччина[4]
Навчання	Дрезденський технічний університет (1906)
Діяльність	скульптор, художник, викладач університету, графік, ілюстратор, літограф, дизайнер, Q686932, рисувальник, колекціонер мистецтва, exlibrist
Напрямок	експресіонізм і імпресіонізм
Науковий ступінь	професор
Відомі учні	Ніна Арбореd, Meret Eichlerd і Paul Herrmannd
Працівник	Берлінський університет мистецтв
Член	Міст, Вільний сецессіон, Прусська академія мистецтвd (1933) і Deutscher Künstlerbundd
Твори	Windmilld
Учасник	Перша світова війна
Роботи в колекції	Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Art Collections Chemnitzd, Міський музей (Амстердам)[5][6][7], Гаазький муніципальний музей, Музей Гронінгена, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Sprengel Museumd, Національна галерея, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Vanderbilt Museum of Artd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Хантеріанський музей та картинна галереяd, Художній музей Північної Кароліни[8], Гарвардський художній музей, Busch–Reisinger Museumd, Музей Фолькванг, Стара національна галерея, Гамбурзька картинна галерея, Нова національна галерея, Музей Вальрафа-Ріхарца, Музей мистецтва та історії культури, Національна галерея, Print Collectiond[9], Дрезденська картинна галерея, Angermuseumd, Saarland Museumd, Kunstforum Ostdeutsche Galeried, Kulturhistorisches Museum Magdeburgd, Kaiser Wilhelm Museumd, Kunstsammlungen Chemnitz – Museum am Theaterplatzd, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Dresden City Museumd, Silesian Museum of Fine Artsd, Neue Galeried, Музей Абтайберг, Музей Карла Ернста Остхауса, Lehmbruck Museumd, Kunsthalle Bielefeldd, Museum Ludwigd, Leopold-Hoesch-Museumd, Художній музей (Цюрих), Museum Behnhaus Drägerhausd, Brücke-Museumd, Kirchner Museum Davosd, Von der Heydt Museumd, Державна галерея мистецтв (Штутгарт) і Huis van het boekd[10]
Нагороди	Почесний громадянин Берлінаd (1970) медаль Ернста Рейтера (1967) Берлінська художня преміяd (1952) почесний громадянин (1946) Cornelius Awardd (1955) Lovis Corinth Prized (1974) почесний членd (1974) почесний членd (1974) Rome Prize of the German Academy Villa Massimod (1 квітня 1930 — 30 червня 1930)
Карл Шмідт-Ротлуф у Вікісховищі

Пам'ятна дошка Шмідту-Ротлуфу в берлінському районі Целендорф

Життєпис

Рання творчість, мистецький гурт «Міст»

Народився 1884 року в містечку Ротлуф поблизу Хемніца (нині знаходиться у складі Хемніца) 1901 року познайомився і подружився з Еріхом Геккелем. 1905 року вступає до Вищої технічної школи в Дрездені. 7 червня разом з Фріцем Блейлем, Ернстом Людвігом Кірхнером і Геккелем засновує арт-гурт «Міст» (нім. Brücke) 1906 року запрошує в «Міст» Еміля Нольде, в Гамбурзі знайомиться зі Шифлером і Шапіре. У 1907–1912 роках здійснює літні поїздки в Дангаст, де багато малює. 1911 року подорожує в Норвегію, в вже 1912 року переїжджає до Берліна, знайомиться з Ліонелем Фейнінгером, а також бере участь у виставці «Зондербунд» в Кельні. Мандрує в Італію, Париж і Далмацію. 1913 — розпад групи «Міст»

1914–1933

• 1915–1918 бере участь у Першій світовій війні, воює у Росії і Литві
• 1918 — одружується з Емі Фріш. Стає членом «Робочої ради з мистецтва», співробітником журналу «Акція»
• 1918–1943 живе в Берліні, але щороку їздить на Балтійське море, де багато працює
• 1931–1933 — член Прусської Академії мистецтв

Репресії і війна: 1933–1945

В 1933 році був змушений подати у відставку. Його роботи залишалися в музеях аж до Олімпійських ігор 1936, під час яких в галереї ім. Фердинанда Меллера (Ferdinand Möller Galerie) були продемонстровані 70 його акварелей. У тому ж році він виставлявся в Галереї Вестерман (Westermann Gallery) у Нью-Йорку. Навесні 1937 року ще 40 акварелей були виставлені у Берліні, в галереї ім. Карла Буххольца.

Але вже у липні 1937 року 25 його картин, 24 рисунки і 2 акварелі опиняються у Мюнхені, на виставці «дегенеративного мистецтва». У результаті розгорнутої нацистами кампанії по боротьбі з художнім авангардом до 1938 року з німецьких музеїв було вилучено 608 творів Шмідта-Ротлуфа. У той же час, як і Ернст Барлах або Еміль Нольде, він продовжував виставляти деякі свої роботи в рамках так званих «Виробничих виставок», що проходили під заступництвом Німецького робітничого фронту.

А 1941 року йому заборонили малювати, а також звільнили з Канцелярії у справах образотворчих мистецтв (Reichskammer der bildenden Künste). В 1943 році бомбардуваннями зруйновано робоче ательє художника.

Він переїхав до рідного Ротлуфу.

Післявоєнний період

• 1946 — повернення в Берлін
• 1947—1954 — професор Вищої школи мистецтв у Берліні
• 1951 — виставки в художній галереї Мангейма, Національній галереї Штутгарта
• 1953 — виставка, організована товариством Kestnergesellschaft в Ганновері.
• 1954 — до 70-річчя Шмідта-Ротлуфа були організовані виставки в Кілі, Нюрнберзі, Гамбурзі. Аналогічні ретроперспективні виставки пройшли і в 1964 та 1974 і були приурочені відповідно до 80- і 90-річного ювілеїв.
• 1964 — за пропозицією Шмідта-Ротлуфа в Берліні засновується музей групи «Міст»

Див. також

• Емі Рьодер