Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Киселинська волость
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Киселинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Киселин.
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6143 осіб (3057 чоловічої статі та 3086 — жіночої), 535 дворових господарств[1].
Основні поселення волості:
- Киселин — колишнє власницьке містечко при річці Стохід за 37 верст від повітового міста, волосне правління, 447 осіб, 55 дворів, православна церква, костел, 2 єврейські молитовні будинки, школа, 29 крамниць, базар щонеділі, 2 ярмарки. За 2 версти — винокурний завод. За 4 версти — колонія Висока з молитовним будинком. За 6 верст — колонія Янів з молитовним будинком. За 6 ½ верст — садиба Городище з паровим і водяним млинами та сукновальнею. За 8 верст — смоляний завод. За 9 верст — колонія Маринків із молитовним будинком. За 9 верст — колонія Вінцентів із молитовним будинком.
- Береськ — колишнє власницьке село, 412 осіб, 40 дворів, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.
- Ворочин — колишнє власницьке село при річці Стохід, 410 осіб, 50 дворів, православна церква, каплиця, заїжджий будинок, водяний млин.
- Затурці — колишнє державне і власницьке село при річці Турія, 480 осіб, 73 двори, православна церква, костел, заїжджий будинок.
- Оздютичі — колишнє власницьке містечко при річці Турія, 247 осіб, 22 двори, синагога, єврейський молитовний будинок, водяний млин.
- Сірнички — колишнє власницьке село при річці Сарна, 346 осіб, 51 двір, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
- Смогилів — колишнє державне село при річці Сарна, 302 особи, 52 двори, православна церква, заїжджий будинок.
- Твердині — колишнє державне і власницьке село при річці Турія, 275 осіб, 44 двори, православна церква, заїжджий будинок.
- Холопечі — колишнє власницьке село при річці Турія, 258 осіб, 43 двори, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
Remove ads
Під владою Польщі
Узагальнити
Перспектива
18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Кісєлін Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 31 громади[2]:
- Олександрівка — колонії: Олександрівка і Островок;
- Апонівщина — колонія: Апонівщина;
- Береськ — село: Береськ та хутори: Громош, Ямне, Волоки, Заозіря і Запуст;
- Холопичі — село: Холопичі, хутори: Мошенщина і Новосілки та фільварок: Холопичі;
- Щаснівка — колонії: Щаснівка, Киселівка і Августів;
- Діброва — колонії: Діброва і Пасіка;
- Геленів — колонії: Геленів, Забара Гостинська і Забара Німецька;
- Губин — село: Губин та селища: Рогізне і Смолярня;
- Яхимівка — колонії: Яхимівка, Янівець, Медвежа Яма і Волова;
- Янів — колонії: Янів, Липник, Луків, Тристак, Запуск Янівський і Журавець;
- Юнгівка — колонії: Юнгівка, Галли, Кругляк і Жарки;
- Киселин — містечко: Киселин, колонії: Дмитрівка, Леонівка , Запуст Киселинський і Зелена;
- Ледахів — колонія: Ледахів;
- Маньків — колонія: Маньків;
- Маринів — колонії: Маринів і Маків;
- Михайлівка — колонія: Михайлівка;
- Оздютичі — містечко: Оздютичі;
- Оздютичі — село: Оздютичі, колонії: Червінські, Мар'янівка і Застава та фільварок: Оздютичі;
- Павловичі — село: Павловичі та хутір: Помірки;
- Рудня — село: Рудня та колонії: Липник і Мовчанів;
- Студині — село: Студині;
- Сірнички — село: Сірнички;
- Сірнички — колонія: Сірнички;
- Твердині — село: Твердині, колонії: Дунай та фільварки: Твердині I і Твердині II;
- Тумин — село: Тумин, селище: Завали та фільварок: Тумин;
- Вінцентів — колонія: Вінцентів;
- Ворончин — село: Ворончин, колонії: Діброва та селища: Громош, Келецька і Ферма;
- Вілька Садівська — село: Вілька-Садівська;
- Висока — колонії: Висока, Ясинець, Клементинів, Курант і Софіївка;
- Затурці — село: Затурці, хутори: Лихачівка, Кляшторний Кут і Вівчани та фільварки: Затурці I, Затурці II, Затурці III;
- Журавець — село: Журавець.
Після входження Західної України до складу СРСР, у 1940 р. ґміну Кісєлін ліквідовано у зв'язку з утворенням Киселинського (Затурцівського) району.
Remove ads
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads