Козацькі українські кінні полки Російської Імперії 1812–1864

Украї́нські козáцькі пóлки — козацькі військові підрозділи створені в Україні з частини раніш ліквідованих полків та охочих добровольців під час франко-російської війни. Набір, за обіцянки реставрувати українське козацьке військо, проводився на територіях Київської, Подільської, Чернігівської та Полтавської губерній із залученням Бузького козацького війська. В усіх інших губерніях тривав звичайний рекрутський набір. Діяли протягом 1812-16 років^[1].

«Козаки» Феліціан Мірбах^[en] (1906)

Формування

Пам'ятник Котляревському та дуб під яким він агітував до лав козацтва (Горошине)

Після початку франко-російської війни задля посилення південного напрямку почалося формування нових кінних підрозділів. Першим надійшло розпорядження від 5 червня про створення чотирьох козацьких полків у Київській та Подільській губерніях:

«З людей до козацької служби здібних та здавна навичками і охотою до неї відомих» Оригінальний текст (рос.) [«Из людей к казачьей службе способных и издавна навыком и охотою к ней известных»] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

Наступним був рескрипт початку липня від Олександра I згідно котрого генерал-губернатор Лобанов-Ростовський мав зорганізувати створення аналогічних полків у Полтавській та Чернігівській губерніях. Задля спрощення набору та стимулювання новобранців їм було обіцяно повернення скасованих у 1783 році козацьких прав та привілеїв. Подібну ідею підтримував зокрема Петро Багратіон. Ще три полки виставило Бузьке козацьке військо.

Постали 15-ть (9 полтавських і 6 чернігівських замість запланованих восьми) частин загальною чисельністю 42 тисячі вояк. Водночас розпочалося створення ополчення. Як ополченці, так і козаки озброювались, купували обмундирування та утримувались за рахунок не державних, а приватних коштів. Довідавшись про значні витрати на означені потреби місцевих спонсорів-волонтерів уряд суттєво зменшив їм казенні податки^[2].

Впливові українські діячі Дмитро Трощинський і Василь Капніст відстояли перед генерал-губернатором надання цим полкам українського характеру. Проект організації козацьких полків уклав сенатор Михайло Миклашевський. До них зголошувалися козаки й селяни-кріпаки, щоб таким чином звільнитися з тяжкого соціального стану. Серед організаторів на Полтавщині був і Іван Котляревський. Загальна чисельність учасників усіх ополченських і козацьких полків в Україні перевищувала 60 тисяч.

У 1813 — 15 рр. частина козацьких полків брала участь у боротьбі проти армії Наполеона в Центральній і Західній Європі і взятті Парижу. По війні (1816) частина цих полків була перетворена на уланські, а решту демобілізовано і повернено до селянського стану^[3].

Перелік

Козак та унтер-офіцер Кінних полків Полтавської губернії, 1812—1815 років

Формація	Командувач	Чисельність	Місце формування
Кінні козацькі полки		10800	Полтавська губернія
1-й полк Полтавської губернії	К. К. Куклярський, А. А. Щеткін[4]	1200	Говтва
2-й полк Полтавської губернії	Лук'янович, А. А. Дараган	1200	Білики
3-й полк Полтавської губернії	А. І. Кулябка, Оверня, А. Я. Лобанов-Ростовський	1200	Комишня
4-й полк Полтавської губернії	Н. М. Копцевич, М. Л. Муравйов	1200	Кропивна
5-й полк Полтавської губернії	І. П. Котляревський, Г. Рудницький, А. Санківський	1200	Горошине
6-й полк Полтавської губернії	М. П. Свічка	1200	Яготин
7-й полк Полтавської губернії	В. І. Олександрович	1200	Срібне
8-й полк Полтавської губернії	де Коннор	1200	Іваниця
9-й полк Полтавської губернії	Товбічєв	1200	Веприк
Кінні козацькі полки		7200	Чернігівська губернія
1-й полк Чернігівської губернії	А. П. Безбородько, М. Я. Семека	1200	Чернігів
2-й полк Чернігівської губернії	Потрясов	1200	Семенівка
3-й полк Чернігівської губернії	С. С. Шапошников-Сахнов	1200	Короп
4-й полк Чернігівської губернії	А. М. Бакан, Міклевський	1200	Вороніж
5-й полк Чернігівської губернії	фон Шейнерт	1200	Кобіца
6-й полк Чернігівської губернії	Барсуков, Я. І. Турчанинов	1200	Ромни та Глухів
Кінні козацькі полки		4772	Київська та Подільська губернії
1-й полк Київської губернії	Піхельштейн	1055	Махнівка
2-й полк Київської губернії	Оболенський	1248	Біла Церква
3-й полк Київської губернії	Щербаков	1255	Умань
4-й полк Подільської губернії	Міницький	1214	Кам'янець-Подільський
Бузьке козацьке військо		1500
1-й полк Бузьких козаків	Чеченський	500	-
2-й полк Бузьких козаків	-	500	-
3-й полк Бузьких козаків	Селістранов	500	-

Козацькі українські кінні полки РІА

Під час польського повстання 1830—1831 6 травня 1831 було сформовано 8 кінних полків. 1832 спочатку два з них були переведені (у серпні) та поселені на Півн. Кавказі, потім ще два передані (на поч. вересня) в митне відомство, 30 вересня усі полки були розформовані, а козаки, які входили до їхнього складу, призначені до переселення на Кавказ.

Під час Кримської війни 1853—1856 на підставі особливого маніфесту імп. Олександра II від 7 травня 1855 було сформовано 6 кінних полків по 7 сотень кожний, усім полкам було надано прапор. По завершенні війни всі ці полки у квітні 1856 було розформовано.

Останній раз козацькі українські кінні полки були сформовані під час польського повстання 1863—1864 25 травня 1863. Тоді було створено 3 полки — 1-й і 2-й Полтавські та 3-й Чернігівський. У червні 1864 їх розформували.

Див. також

• Полковий устрій Гетьманщини
• Ескадрон Скаржинського
• Пікінерні полки