Коломийський район (1940—2020)

Ця стаття про колишній Коломийський район, який існував у 1940—2020 роках. Про сучасний Коломийський район, утворений 2020 року див. Коломийський район.

Коломи́йський райо́н — колишній район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр: Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Мав у своєму складі три селища і 80 сіл.

Коломийський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Івано-Франківська область
Код КОАТУУ:	2623200000
Утворений:	17 січня 1940
Населення:	(2020) 96 573 ▲
Площа:	1000 км²
Густота:	100.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-3433
Поштові індекси:	78200—78294
Населені пункти та ради
Районний центр:	Коломия
Селищні ради:	3
Сільські ради:	47
Смт:	3
Селища:	2
Села:	78
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Коломийська РДА Коломийська райрада
Адреса:	78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Верещинського, 17
Мапа
Коломийський район у Вікісховищі

Географія

Розташований на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км².

	Тисменицький район	Тлумацький район
Надвірнянський район	Коломия	Городенківський район
	Косівський район	Снятинський район

Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.^{[джерело?][1]}

Природно-заповідний фонд

У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.

• Ботанічні заказники:

Княждвірський (загальнодержавного значення).

• Гідрологічні заказники:

Ріка Пістинька з прибережною смугою.

• Ботанічні пам'ятки природи:

Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.

• Геологічні пам'ятки природи:

Ковалівське буровугільне родовище.

• Заповідні урочища:

Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.

• Дендрологічні парки:

Дендропарк, Парк (Коломия).

Історія

На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700—1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).

Район утворено 17 січня 1940 року.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради:

• Назирнянська — з Гвіздецького району
• Троїцька — з Заболотівського району
• Іспаська — з Печеніжинського району.

6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. — частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. — Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.^[2]

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 21 лютого 1995 року передала Спаську сільраду з Косівського району до складу Коломийського району.^[3]

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Коломийського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр — місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району^[4].

Економіка

В економіці району провідне місце займає сільське господарство.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2020)^[5]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	49 741	11 326	8140	15 323	9707	5096	149
Жінки	56 561	10 790	8021	14 865	11 764	10 357	764
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 149  85 + 764  375  80-84 1135  867  75-79 2432  1665  70-74 3120  2189  65-69 3670  2175  60-64 3337  1700  55-59 2220  2647  50-54 2970  3185  45-49 3237  3998  40-44 4050  3822  35-39 3682  3603  30-34 3398  3900  25-29 3735  4050  20-24 3921  4090  15-20 4100  4447  10-14 4250  3779  5-9 3640  3100  0-4 2900

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[6]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	105272	99,37 %
росіяни	396	0,37 %
поляки	87	0,08 %
молдовани	40	0,04 %
білоруси	37	0,03 %
інші	108	0,10 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	105456	99,54 %
російська	380	0,36 %
молдовська	27	0,03 %
білоруська	24	0,02 %
польська	13	0,01 %
інші	40	0,04 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломийського району було створено 83 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,51 % (проголосували 58 245 із 80 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,81 % (37 164 виборців); Юлія Тимошенко — 17,77 % (10 352 виборців), Олег Ляшко — 9,38 % (5 465 виборців), Анатолій Гриценко — 4,03 % (2 349 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.^[7]

Пам'ятки

Див. також: Пам'ятки архітектури Коломийського району

Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.

Персоналії

Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність Івана Франка (1856—1916), М.Павлика (1853—1915), О.Терлецького (1850—1905).

У Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890—1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський.

У Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871—1936), Марко Черемшина (1874—1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

• Андріяшко Роман Олексійович — заслужений журналіст України.