Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Костишин Костянтин Якович
український актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Якович Костишин Костянтин (нар. 15 жовтня 1965) – український кіно- та театральний актор. Військовий Збройних Сил України (з осені 2023 року)[1].
Remove ads
Життєпис
Народився 15 жовтня 1965 у Києві. Навчався у дитячій театральній студії ім. А. Гайдара, після закінчення школи протягом року працював токарем на заводі «Київгеофізприлад». 1989 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого. З 1991 грає у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, часто виконує головні ролі.
Після ролі криміналіста Іннокентія Садовського у телевізійному серіалі «Ко мне, Мухтар!» набув популярності. На даний момент актор продовжує зніматися у кіно та грає у театрі.
Одружений з акторкою Анною Тамбовою, з якою познайомився на театральному фестивалі в Білорусі. Має доньку від нинішнього шлюбу.
Remove ads
Цікаві факти
 | Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. |
- З дитинства майбутній актор мріяв стати військовим пілотом - навіть збирався поступати до авіаучилища, однак ще в дев'ятому класі пробив ножем око, через що його мрія так і не здійснилася.
- Поступив до театрального інституту лише з другої спроби; після першої спроби, яка закінчилася невдало, один рік пропрацював токарем на заводі "Київгеофізприлад".
- Після першого року навчання у театральному інституті два роки служив у радянській армії.
Remove ads
Театральні ролі
- Вася — «Сьогодні я стану жінкою» (Афанасій Салинський, 1991)
- Олексій — «Мурлін Мурло» (1991)
- Будда, Білий янгол — «Полонений тобою» (Андрій Амальрік, 1991)
- Орас Буше — «Гра кохання та смерті», (Ромен Роллан, 1991)
- Тось — «Брехня» (Володимир Винниченко, 1992)
- Омелько — «Чарівниця» (Іван Карпенко-Карий, 1993)
- Двійник — «Соррі…» (Олександр Галін, 1993)
- Солдат — «Примхи принцеси» (1993)
- Знаменський — «Олеся» (Марко Кропивницький,1994)
- Пабло — «Трамвай „Бажання”» (1994)
- Лямерлюш — «Гра про закоханого лихваря» (за п'єсою Мольєра «Скупий», 1995)
- Себастьян — «Що завгодно, або Дванадцята ніч» (1995)
- Мушерон — «Непереможний меч Гайан» (за мотивами казки Т.Габбе «Місто майстрів», 1995)
- Мігель Остос — «Дурепа» (Марсель Ашар, 1996)
- Станіслав — «Бранець королеви» (за п'єсою Ж.Кокто «Двоголовий орел», 1996)
- Принц Тарталья — «Любов до трьох апельсинів» (1997)
- Лікар — «Обманута» (Томас Манн, 1997)
- Людовіко — «Венеційський мавр» (за драмою В.Шекспіра «Отелло», 1998)
- Естрюго — «Рогоносець» (1998)
- Педро — «Що ви загубили в чужих снах?» (за п'єсою М.Фріша «Санта Крус», 1999)
- Лобов — «Вічний чоловік» (1999)
- Попугайчиков, Чванкін — «Смерть Тарєлкіна» (Олександр Сухово-Кобилін, 2000)
- Перший лікар — «Багато шуму в Парижі» (за п'єсою Мольєра «Пан де Пурсоньяк», 2001)
- Роджер Трамплімен — «Глядачі на виставу не допускаються!» (за п'єсою М.Фрейна «Театр», 2001)
- Свинопас — «Ах, мій милий Августин...» (за п'єсою М.Ензиката за мотивами казок Андерсена, 2001)
- Колен — «Кохання часів Людовіка» (за п'єсою Мольєра «Жорж Данден», 2002)
- Кочкін — «Веселіться! Все добре ?!» (за п'єсою Е.Унгарда «Аделаїда», 2003)
- Ліньєр — «Сірано де Бержерак» (Едмон Ростан, 2005)
- П'єтро — «Ромео і Джульєтта» (Вільям Шекспір, 2005)
- Чоловік медсестри, маклер — «Черга» (Олександр Мардань, 2006)
- Бєляєв — «Голубчики мої!...» (за творами Ф.Достоєвського та О.Володіна, 2006)
- Азолан — «Небезпечні зв'язки» (П'єр Шодерло де Лакло, 2007)
- Меф Поттер — «Том Сойєр» (п'єса Я. Стельмаха за романом Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», 2008)
- Молодший лейтенант — «Граємо Чонкіна» (за романом В.Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна», 2009)
Remove ads
Фільми та серіали
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads