Криворізька округа

Не плутати з округою Кривий Ріг — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.

Криворі́зька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Кривий Ріг. На момент утворення складалася з 13 районів.

Криворізька округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Катеринославська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	565 012 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Кривий Ріг
Кількість районних рад:	13
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	«Красный горняк» (1924—1928); «Червоний гірник» (з 1928)

Схематична карта Криворізької округи станом на 01.01.1927

Райони:

1. Апостолівський;
2. Божедарівський;
3. Долинський;
4. Зеленівський;
5. Казанківський;
6. Криворізький;
7. Нікопольський;
8. П'ятихатський;
9. Софіївський;
10. Широківський.

Історія

Округа утворена 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини»^[1] (Катеринославської губернії) у складі таких, існуючих на той час, повітів: Криворізького, Никопольського (частини), В.-Дніпровського (частини), в складі таких районів (волостей):

1. Адамівський район з центром в Адамівці з волостей: Алферівської, Адамівської, Олександрівської й Гуляй-Пільської.
2. Апостолівський район з центром в Апостолові, з волостей: Грушевської, Мар'їнської, Покрівської, Костромської і Високопільської.
3. Казанківський район з центром в с. Казанці, з волостей: Миколаївської, Казанківської і Федорівської.
4. Криворізький район з центром в м. Кривий-Ріг, з волостей: Ново-Криворізької, Богоблагодатівської, Весело-Тернівської, Софіїво-Гейківської.
5. Долинський район з центром ст. Долинська, з волостей: Братолюбівської і Боківської.
6. Лозоватський район з центром в с. Лозоватці, з волостей: Ганнівської, Корсунської, Гуріївської і Лозоватської.
7. Михайлівський район з центром в с. Михайлівці, з волостей: Ново-Миколаївської, Михайлівської, Камянської і Бузулуцької.
8. Никопільський район з центром в м. Никополі, з волостей: Никопільської, Ново-Павлівської, Красно-Григор'ївської, Городищенської і Борисовської.
9. Пятихатський район з центром в с. Пятихатки, з волостей: Комісарівської і Саксаганської.
10. Петрівський район з центром в с. Петрівці, з волостей: Петрівської, Зеленської і Жовтянської.
11. Софіївський район з центром в с. Софіївці, волостей: Ордо-Васильївської, Софіївскої I-ї, Мар'янівської та Ізлуцької.
12. Широківський район з центром в с. Широкому, з волостей: Шестерянської, Миколаївської 1-ї, Широківської і Інгулецької.
13. Шолохівський район з центром в с. Шолохово, з волостей: Лошкарівської, Ново-Софіївської, Шолохівської, Покровської та Олексіївської.

На півночі округа межувала з Кременчуцькою округою, на північному заході з Зинов'євською, на південному заході з Миколаївською, на півдні з Херсонською та Мелітопольською, на південному сході Запорізькою та з Дніпропетровською на сході.

10 грудня 1924 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»^[2] центр Адамівського району Криворізької округи перенесено з с. Адамівки в с. Божедарівку, перейменувавши Адамівський район у Божедарівський⁣, а центр Петрівського району Криворізької округи — з с. Петрівки в с. Зелене, перейменувавши Петрівський район у Зеленівський.

За даними Катеринославського губернського статистичного бюро^[3] на 1 січня 1925 року в Криворізькому окрузі: районів — 13, а саме:

№	Назва району	Назва та тип райцентру
1	Апостолівський	с. Покровське
2	Божедарівський	сел. Божедарівка
3	Долинський	сел. Долинське
4	Зеленівський	с. Зелене
5	Казанківський	м-ко Казанка
6	Криворізький	с. Бухарино (Долгінцеве)
7	Лозоватський	с. Лозоватка
8	Михайлівський	с. Михайлівка
9	Нікопольський	місто Нікополь
10	Саксаганський	с. Саксагань
11	Софіївський	с. Софіївка Велика
12	Широківський	с. Широке
13	Шолоховський	с. Шолохове

Сільрад — 159, населених пунктів — 1110.

Число населених пунктів по їх роду:

1. Міст-райцентрів — 1,
2. Містечок, сіл, колоній і деревень — 442,
3. Поселень і хуторів — 400,
4. Колективів, колгоспів, і сільськогосподарських артілей — 34,
5. Радгоспів — 20,
6. Копалень — 25,
7. Залізничних поселень — 186,
8. Інших поселень — 2.

3 червня 1925 року постановою ВУЦВК «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»^[4] скасовано з 1-го серпня 1925 року адміністраційно-територіальний поділ УСРР на губерні та з 15 червня 1925 року територію УСРР, не рахуючи АМСРР, поділено на 41 округ, серед них і Криворізький.

3 червня 1925 року територію Ново-Стародубського району віднесено в склад Криворізької округи з розформованої Олександрійської округи^[5].

За даними реєстру округ та районів по Україні Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК^[6]  на 1 жовтня 1925 року Криворізька округа має: районів — 14, а саме:

№	Назва районів	Назва райцентрів	Число сільрад
1	Апостоловський	сел. Апостолове	11
2	Божедарівський	сел. Божедарівка	18
3	Долинський	сел. Долинське	16
4	Зеленський	с. Зелене	13
5	Казанківський	м-ко Казанка	15
6	Криворізький	місто Кривий Ріг	16
7	Лозоватківський	с. Лозоватка	8
8	Михайлівський	с. Михайлівка	15
9	Нікопільський	місто Нікопіль	11
10	Ново-Стародубський	с. Ново-Стародуб	8
11	Саксаганьський	с. Саксагань	8
12	Софіївський	с. Софіївка	20
13	Широківський	м-ко Широке	12
14	Шолоховський	с. Шолохове	13

Сільрад — 184.

29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про зміни адміністративно-територіального поділу Криворізької округи»^[7] Ново-Стародубський, Лозоватський, Михайлівський та Шолохівський райони були розформовані. За рахунок їх територій були укрупнені Апостолівський, Долинський, Зеленський, Криворізький, Никопільський, Саксаганський, Софіївський, Широківський райони. Також з одних районів в інші було передано території декількох сільських рад. Перенесено районовий центр Зеленського району Криворізької округи з села Зелене до села Петрове того самого району, перейменувавши Зеленський район у Петрівський. Перенесено районовий центр Саксаганського району Криворізької округи з села Саксагани до присілка П'ятихатка того самого району, перейменувавши Саксаганський район на П'ятихатський.

За даними статистичного відділу НКВД РСФРР^[8] на 1 січня 1929 року Криворізький округ мав: районів — 10, а саме:

№	Назва району	Назва та тип райцентру	Число сільрад
1	Апостолівський	с. Покровське	18
2	Божедарівський	сел. Божедарівка	16
3	Долинський	сел. Долинське	19
4	Петровський(Зеленівський)	с. Петрове	19
5	Казанківський	м-ко Казанка	14
6	Криворізький	місто Кривий Ріг	22
7	Нікопольський	місто Нікополь	23
8	П'ятихатський	с. П'ятихатка	16
9	Софіївський	с. Софіївка	24
10	Широкський	м-ко Широке	13

Сільрад — 184, міст — 2, інших населених місць — 1319.

2 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»^[9] адміністративно-територіальний поділ Української соціалістичної радянської республіки на округи скасовано з 15 вересня 1930 року. З тієї ж дати встановлено 503 окремі адміністративні одиниці, з них 484 райони, що розподілялися за кількістю населення, перспективами зросту, можливістю інтенсифікації господарства та іншими економічними ознаками на три категорії. Тією ж постановою ліквідовано Широкинський район з віднесенням всієї його території до складу Криворізького району.

По колишній Криворізькій окрузі встановлено 10 районів:

№ по черзі	Назва району	Назва та тип райцентру	Якої категорії
1	Криворізький	місто Кривий Ріг	III
2	Нікопільський	місто Нікопіль	III
3	П'ятихатський	с. П'ятихатка	II
4	Апостолівський	сел. Покровське	I
5	Божедарівський	сел. Божедарівка	I
6	Долинський	сел. Долинське	I
7	Ізлучистий	колон. Ізлучиста	I -нац. євр.
8	Казанківський	м-ко Казанка	I
9	Петрівський	с. Петрове	I
10	Софіївський	с. Софіївка	I

• 
  Карта Криворізької округи у складі Катеринославської губернії, 1923
• 
  Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Криворізької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

За даними на 1 жовтня 1925 року, складалася з 14 районів та 184 сільрад, населення становило 489 тис. осіб.

Національний склад

Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 565 012 мешканців (48,16 % чоловіків і 51,84 % жінок). З них 71 705 були міськими, а 493 031 сільськими жителями.

За національним складом 87,9 % населення були українці, 5,4 % росіяни, 3,8 % євреї, 1,6 % німці, 0,55 % білоруси^[10]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	росіяни	євреї	німці	білоруси	поляки	цигани
м. Кривий Ріг	31 285	69,2	10,0	18,3	0,5	0,6	0,7
Апостолівський	48 037	91,4	4,0	0,4	3,4	0,2	0,1	0,2
Божедарівський	39 950	93,8	2,5	0,9	2,0	0,3	0,4
Долинський	49 619	95,8	1,4	1,5	0,7	0,2	0,1
Зеленівський	51 896	99,0	0,4	0,4		0,1		0,1
Казанківський	38 659	86,6	11,8	1,1	0,3	0,1	0,1
Криворізький	67 818	82,3	9,3	2,1	2,4	3,2	0,3
Нікопольський	82 586	79,4	11,5	3,9	4,3	0,1	0,2	0,1
П'ятихатський	65 177	96,2	1,7	1,1	0,4	0,2	0,1	0,1
Софіївський	51 459	86,0	1,1	10,2	2,4	0,1		0,1
Широківський	38 516	85,2	4,5	8,3	1,3	0,2	0,1
Криворізька округа	565 012	87,9	5,4	3,8	1,8	0,5	0,2	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Криворізької округи за переписом 1926 року^[10]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Кривий Ріг	31 285	61,9	26,0	12,1
Апостолівський	48 037	90,0	5,8	4,2
Божедарівський	39 950	93,4	3,8	2,8
Долинський	49 619	95,1	2,6	2,3
Зеленівський	51 896	98,2	1,1	0,7
Казанківський	38 659	83,3	15,0	1,7
Криворізький	67 818	78,0	16,0	6,0
Нікопольський	82 586	73,5	19,9	6,6
П'ятихатський	65 177	95,8	2,7	1,5
Софіївський	51 459	85,7	1,5	12,8
Широківський	38 516	83,8	6,5	9,7
Криворізька округа	565 012	85,4	9,3	5,3

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Чурін (1923),
• Ушан Абрам Ізраїльович (1924—.08.1925),
• Чувирін Михайло Євдокимович (.08.1925—18.11.1927),
• Фінковський Олексій Іванович (18.11.1927—1928),
• Маркітан Павло Пилипович (.09.1928—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• Колос Григорій Оксентійович (.03.1923—.12.1923),
• Гречнєв (.12.1923—1924),
• Лирьов Микита Іванович (1924—.12.1924),
• Копитовський (1924—.07.1925),
• Лирьов Микита Іванович (.07.1925—14.05.1926),
• Крупко Семен Никифорович (14.05.1926—.07.1927),
• Тацький Тит Кіндратович (.09.1927—1928),
• Голубятніков Михайло Данилович (1929),
• Голишев Георгій Юхимович (1929—.06.1930),
• Войтенко Георгій Григорович (.06.1930—.08.1930).