Леопольд Кронекер

Леопо́льд Кро́некер (нім. Leopold Kronecker; *7 грудня 1823, Легніца — †29 грудня 1891, Берлін) — німецький математик.

Леопольд Кронекер
нім. Leopold Kronecker
Народився	7 грудня 1823(1823-12-07)[1][2][…]  Легниця, Прусське королівство[3]
Помер	29 грудня 1891(1891-12-29)[1][2][…] (68 років)  Берлін, Німецька імперія[4]
Поховання	Старий цвинтар Святого Матвіяd[5]
Країна	Німецька імперія
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Гумбольдтський університет Берліна
Галузь	математика
Заклад	HU Berlin
Науковий ступінь	доктор філософії[6] (14 серпня 1845)
Науковий керівник	Йоганн Франц Енке, Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
Вчителі	Якоб Штейнер і Ернст Едуард Куммер
Відомі учні	Курт Гензель
Аспіранти, докторанти	Курт Гензель[7] Adolf Kneserd[7] Ernst Kötterd[7] Mathias Lerchd[7] Franz Mertensd[7] Ludwig Schlesingerd[7] Paul Stäckeld[7] Леопольд Ґеґенбауер[7] Richard Müllerd[7] Karl Färberd[7] Ernst Vorsteherd[7]
Членство	Лондонське королівське товариство[6] Леопольдина Петербурзька академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук[6] Французька академія наук Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	Символ Кронекера, Теорема Кронекера — Вебера
Брати, сестри	Hugo Kroneckerd
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (31 січня 1884)
Висловлювання у Вікіцитатах  Леопольд Кронекер у Вікісховищі

Діяльність

Член Берлінської АН (1861), професор університету в Берліні, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1872).

Основні праці з алгебри і теорії чисел, де він продовжив роботи свого вчителя Е.Куммера з теорії квадратичних форм і теорії груп. Велике значення мають його дослідження з арифметичної теорії величин алгебри. Був прихильником «арифметизації» математики, яка, на його думку, повинна бути зведена до арифметики цілих чисел; тільки остання, як він стверджував, є справжньою реальністю. Захищаючи ці погляди, вів наполегливу дискусію з принципами теоретико-функціональної школи Карла Веєрштраса і теоретико-множинної школи Георга Кантора.

Написав понад 120 великих і малих мемуарів, що друкувалися в спеціальних журналах. У своїх дослідженнях Кронекер, шляхом застосування еліптичних функцій, отримав ряд нових даних для теорії чисел. Його «Grundzüge einer arithmet. Theorie der algebraischen Grössen» видані разом із передруком його докторської дисертації «De unitatibus complexis», як ювілейне видання на честь Куммера (Б., 1882), а мемуари «Ueber den Zahlenbegriff» з'явилися в «Philosoph. Aufsätze» (Лпц., 1887), виданих до 50-річного докторського ювілею Едуарда Целлера.

За дорученням Берлінської академії наук Кронекер розпочав видавати твори свого вчителя Діріхле) (т. I, Б., 1890); листування останнього з Кронекером видав Шерінг в «Göttinger Nachrichte» 1885. За сприяння Вейерштрасса, Гельмгольца, Шретера і Фукса, Кронекер продовжував видання «Journal für Mathematik», заснованого Креллем. Дослідження і лекції Кронекера видавалися Netto і Hensel.

Об'єкти, названі на честь Кронекера

• Символ Кронекера
• Добуток Кронекера
• Лема Кронекера
• Теорема Кронекера в теорії чисел
• Теорема Кронекера — Вебера в теорії чисел
• Метод Кронекера
• Теорема Кронекера — Капеллі в алгебрі
• астероїд 25624 Кронекер.

а також інші математичні об'єкти.

Див. також

• Список об'єктів, названих на честь Леопольда Кронекера

Бібліографія

• Frobenius G., Genachtnissrede auf Leopold Kronecker, B., 1893