Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кураш
село в Рівненській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кура́ш — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалося Соломіївській сільській раді.[1], адміністративним центром якої було село Соломіївка.[1] Населення становить 255 осіб (2011).[2]
Remove ads
Назва
Є припущення, що назва села пішла від французького слова Кураж.[джерело?] Польською мовою згадується як Kurasz,[3] російською — як Курашъ.[4]
Географія
Узагальнити
Перспектива
Доїхати до села можна з Рівного маршрутними автобусами на Дубровицю та Зарічне. Автомобілем по трасі Рівне — Столин.
Площа села — 0,4 км².[1] Поблизу села — річка Горинь.[1] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[5]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 609 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,7 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[6]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Кураш на мапах
Село вперше згадується 1755 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. Станом на 1859 рік, у власницькому селі Кураш діяли дерев'яна православна церква і римсько-католицька каплиця[7]. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 27 грудня 1925 року Кураш переданий з гміни Любиковичі до гміни Бережниця.[11] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[12] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Кураш.[13]
До часів СРСР село було в віданні польського поміщика, маєток якого стояв на березі річки, після того, як Західна Україна увійшла до складу УРСР, маєток було зруйновано, а на його місці побудовано водну станцію для кораблів.[джерело?]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[14] Загалом встановлено 65 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 34 було репресовано.[15]
У 1947 році село Кураш разом з хутором Кураш підпорядковувалося Кураській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[16]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[17] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][19] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,18 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,43 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,41 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 107 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 92 мбер (з них Cs — 81 мбер).[20]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[21]
Remove ads
Населення
Узагальнити
Перспектива
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 255 осіб.[2] Густота населення — 795 особи/км².[1]
Станом на 1859 рік, у Кураші налічувалося 42 двори та 311 жителів (146 чоловіків і 165 жінок), з них 295 православних, 11 юдеїв, 5 римо-католиків[7].
Станом на 1906 рік у селі було 77 дворів та мешкала 521 особа.[4]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому фільварку разом налічувалося 117 будинків та 629 мешканців, з них: 304 чоловіки та 325 жінок; 594 православні, 30 юдеїв та 5 римо-католиків; 616 українців, 12 євреїв та 1 поляк.[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 183 чоловіки та 220 жінок.[22] На кінець 1993 року в селі мешкало 368 жителів, з них 63 — дітей.[20]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[23]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[25]
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[26]
Соціально-економічні показники
Remove ads
Політика
Органи влади
До 2020 місцеві органи влади були представлені Соломіївською сільською радою.[1]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[30] У селі розташована виборча дільниця № 560288.[30] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 223 особи.[2]
Культура
У селі працює Кураський сільський клуб на 120 місць.[31]
Між Курашем та селом Бережниця розташована могила, у якій поховано 14 бійців УПА.[32][33] У 1996 році могилу відновили та впорядкували.[32][33] На місці поховання насипаний великий курган і встановлений хрест.[32][33] У 2018 році там встановили пам'ятник та висадили алею дубів.[33]
Поряд із Курашем було знайдене давньоруське городище.[джерело?]
Remove ads
Релігія
У 1859 році православна Преображенська парафія в Кураші налічувала 890 вірян[34]. Тоді до неї були приписані: село Кураш з парафіяльною Преображенською церквою (308 вірян), села Соломіївка (128 вірян) і Білятичі (454 віряни)[34].
24 березня 2019 року Свято-Преображенська громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату (РПЦ) до Православної церкви України.[35]
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Remove ads
Відомі люди
Народилися
- Микола Досінчук-Чорний (1918—1999) — український громадський діяч в еміграції.
- Корнейчук Василь Іванович («Калина», нар. 1921) — український військовий діяч, з 1945 року референт Служби безпеки Дубровицького районного проводу ОУН.[37]
Пов'язані із селом
- Степан Бакунець (ім'я при народженні — Олександр Шмалюх; 1925—2020) — учасник національно-визвольної боротьби, боєць УПА, політичний в'язень, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2019).[38][39][40] Проживав у Кураші.[38]
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads