Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Луїс Альберто Суарес
уругвайський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Луї́с Альбе́рто Суа́рес Ді́ас (ісп. Luis Alberto Suárez Díaz, нар. 24 січня 1987 року, Сальто, Уругвай) — уругвайський футболіст, центральний нападник клубу «Інтер» (Маямі).
Найкращий бомбардир в історії збірної Уругваю.
Remove ads
Біографія
Суарес народився в місті Сальто, яке розташовується на самому кордоні з Аргентиною.
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Початок
2003 року Луїса узяли в академію одного з двох найпопулярніших і найтитулованіших клубів країни — столичного «Насьйоналя», і вже через два роки Суарес став гравцем основного складу клубу. 2006 року він допоміг своїй команді вкотре завоювати чемпіонський титул. Тоді ж за 800 тисяч євро перебрався в нідерландський «Гронінген», де відразу ж заграв.
«Аякс»
Успішна гра футболіста дозволила Гронінгену наприкінці першого ж сезону Суареса в клубі продати його «Аяксу» за 7,5 млн євро. В Амстердамі також дуже швидко завоював місце у складі, став одним із лідерів, із сезону 2009—10 отримав капітанську пов'язку. У тому сезоні у всіх турнірах він забив 49 м'ячів, у тому числі 35 у чемпіонаті і був визнаний Гравцем року в Нідерландах.
«Ліверпуль»
Сезон 2010–11
У січні 2011 року Суаресом зацікавилися донецький «Шахтар» і російський «Зеніт» проте уругваєць відмовив цим командам, сказавши: «Я відмовлюся від пропозицій таких клубів, як „Шахтар“ або „Зеніт“. Я хочу вигравати трофеї, а не мішки з грошима»[3].
28 січня 2011 було офіційно оголошено, що «Аякс» прийняв пропозицію «Ліверпуля» по Суаресу. Сума трансферу склала 26,5 мільйонів євро[4][5][6]. 30 січня «Ліверпуль» підтвердив, що гравець успішно пройшов медогляд і погодив умови особистого контракту з клубом[7]. Увечері 31 січня було офіційно оголошено про те, що Луїс підписав контракт з клубом[8]. У «Ліверпулі» він отримав сьомий номер, який колись носив колишній головний тренер команди, Кенні Далгліш.
Перший гол у складі «Ліверпуля» уругваєць забив вже у своєму дебютному матчі проти команди «Сток Сіті» 2 лютого 2011[9][10]. Він розпочав перший поєдинок за «червоних» з «Віганом» 12 лютого. Луїс не відзначився, однак по разу влучив у стійку та поперечку[11].
Сезон 2011–12
20 грудня 2011 року Футбольна асоціація дискваліфікувала Суареса на вісім матчів за расистські висловлювання у бік Патріса Евра у матчі «Ліверпуль» — «Манчестер Юнайтед»[12], що відбувся 15 жовтня[13]. На оскарження клуб та гравець мали термін два тижні, після чого дискваліфікація набрала чинності[12], оскільки клуб не подав апеляцію[14], хоча до цього адвокат футболіста повідомив що Суарес спробує оскаржити рішення Футбольної Асоціації[15]. Крім тимчасової заборони на ігри Луїса було також оштрафовано на 40 тисяч фунтів стерлінгів.[15]
6 лютого 2012 року Луїс вперше вийшов на поле після дискваліфікації в матчі проти «Тоттенхем Готспур», замінивши Дірка Кайта.[16] 11 лютого «Ліверпуль» зіграв з «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд». Під час традиційних рукостискань Суарес не потиснув руку Евра, у відповідь на цю дію Ріо Фердінанд, чий брат Антон був жертвою расистського інциденту з капітаном «Челсі» Джоном Террі[17], відмовився потиснути руку Луїсу.[18] Матч завершився поразкою мерсісайдського клубу з рахунком 2-1, Луїс відзначився наприкінці зустрічі. Після матчу Евра демонстраційно почав підбурювати вболівальників перед Суаресом, але уругваєць на цю дію француза не відреагував.[19] 12 лютого футболіст вибачився за те, що не потиснув руку.[20] 14 лютого стало відомо, що керівництво спонсорської компанії «Standard Chartered» зустрічались з представниками клубу, які потім повідомили, що Луїс вибачився не через втручання спонсора.[21] Футбольна асоціація повідомила, що клуби покарані не будуть.[22]
19 лютого в матчі п'ятого раунду Кубка Англії проти «Брайтон енд Гоув Альбіон» Луїс спочатку не реалізував пенальті, а потім відзначився з гри. «Ліверпуль» переміг з рахунком 6:1.[23]
28 квітня у виїзному матчі проти «Норвіч Сіті» Суарес забив свій перший хет-трик за «Ліверпуль».[24] 17 листопада у домашньому матчі з «Віган Атлетик» відзначився дублем.[25]
Сезон 2012–13
7 серпня 2012 року Суарес підписав новий довгостроковий контракт з клубом.[26] 29 вересня Луїс відзначився хет-триком у ворота «Норвіч Сіті».[27]
2 березня 2013 у матчі з «Віганом» нападник відзначився другим хет-триком у сезоні, таким чином ставши третім гравцем «Ліверпуля», якому вдалося забити 20 голів у сезоні, після Роббі Фаулера та Фернандо Торреса.[28][29] 21 квітня в матчі проти «Челсі», який закінчився з рахунком 2–2, уругваєць відзначився голом на останній хвилині доданого часу. Крім того, футболіст на 74-й хвилині укусив Бранислава Івановича, що залишилось непоміченим арбітром, але було зафіксовано камерами.[30] Після матчу Суарес приніс вибачення Івановичу та клубу за неприпустиму поведінку.[31] Він був звинувачений в агресивній поведінці ФА, та був оштрафований на неназвану суму своїм клубом.[32] Незадоволення також було виявлено компанією «Adidas», з якою у футболіста укладений контракт.[33] 24 квітня Асоціація оголосила про дискваліфікацію гравця на десять матчів, оскаржити рішення можна було до 26 квітня, але клуб цього не зробив.[34][35]
Сезон 2013–14
Попри чутки про можливий перехід нападника з клубу під час літнього трансферного вікна[36][37][38], Суарес все ж залишився в клубі[39][40][41][42][43][44].
25 вересня Луїс повернувся до основного складу після дискваліфікації, вийшовши на гру третього раунду Кубка ліги проти «Манчестер Юнайтед», однак це не допомогло команді здобути перемогу: мерсисайдці мінімально поступились, пропустивши «МЮ» до наступної стадії турніру.[45][46]
29 вересня нападник зіграв першу гру сезону проти «Сандерленда», де відзначився дублем, допомігши команді здобути перемогу з рахунком 3–1.[47] 5 жовтня Суарес повернувся на «Енфілд», де зіграв поєдинок проти «Крістал Пелес», нападник забив перший м'яч, а гра закінчилась перемогою господарів з рахунком 3–1.[48] 26 жовтня Суарес у домашньому матчі проти «Вест-Бромвіч Альбіон» оформив свій четвертий хет-трик у Прем'єр-лізі.[49]
4 грудня у грі проти «Норвіч Сіті» на «Енфілді» Луїс забив чотири голи, допомігши команді перемогти з рахунком 5–1.[50] Це дозволило йому стати першим гравцем Прем'єр-ліги, якому вдалося забити три хет-трики одній команді; всього ж у п'яти матчах проти «Норвіча» уругваєць відзначився 11 разів.[51]
«Барселона»
Сезон 2014–15
11 липня 2014 року «Барселона» оголосила, що погодила з футболістом п'ятирічний контракт, за що англійському клубу каталонці заплатили суму близько 75 млн фунтів стерлінгів (94 млн євро).[52][53][54]
25 жовтня Суарес дебютував у «Барсі» з поразки в Ель Класіко (3:1), однак Луїс у своєму першому матчі за каталонців на четвертій хвилині відзначився результативною передачею на Неймара.
25 листопада вперше відзначився за «Барселону», у матчі 5 туру групового етапу Ліги Чемпіонів на 27 хвилині проти «АПОЕЛу».
20 грудня Суарес забив дебютний гол за «Барселону» в чемпіонаті Іспанії у ворота «Кордови». Матч завершевся перемогою «Барселони» з рахунком 5:0.
Сезон 2015–16
3 лютого 2016 року Суарес відзначився покером в півфінальному матчі Кубка Іспанії, в якому «Барселона» перемогла «Валенсію» з рахунком 7-0[55].
20 квітня 2016 року Луїс Суарес забив 4 м'ячі у ворота Депортиво з Ла-Коруньї, оформивши перший покер в чемпіонаті Іспанії. Подія відбулася в 34-тому турі змагань, а його команда перемогла 8-0.
24 квітня 2016 року відзначився чотирма забитими голами в матчі чемпіонату Іспанії проти Спортинга з Хіхона."Барселона" здобула перемогу з рахунком 6-0. В цьому матчі уругвайцю підкорилося декілька досягнень. Він забив 50-ий гол за свою команду в турнірі, а також став першим в історії гравцем Прімери, якому вдавалося відзначитись двома покерами поспіль.[56]
14 травня 2016 року завдяки хет-трику Суареса в матчі проти «Гранади» каталонська «Барселона» здобула титул чемпіона Іспанії, а сам футболіст став найкращим голеадором року, відзначившись 40 раз у ворота суперника.[57]
Сезон 2017–18
21 січня 2018 року Луїс Суарес у матчі проти Севільї (рахунок 5-0) відзначився двома голами. Для Суареса другий гол в матчі став 100-м у футболці Барселони в рамках чемпіонату Іспанії. Для цього йому знадобилося провести всього 114 матчів в синьо-гранатових футболці. Суарес побив рекорд Самюеля Ето'о, який сотий гол забив у 130-му матчі.[58]
Сезон 2018–19
28 жовтня 2018 року Суарес відзначився хет-триком у воротах мадридського «Реала» у домашньому матчі 10 туру чемпіонату Іспанії, в якому Барселона перемогла з рахунком 5-1[59].
27 лютого 2019 року завдяки двом голам Луїса Суареса «Барселона» перемогла «Реал» на Сантьяго Бернабеу в рамках кубка Іспанії з рахунком 3-0, та за підсумками двох матчів вшосте поспіль вийшла у фінал турніру[60].
Remove ads
Кар'єра у збірній
Узагальнити
Перспектива
У складі збірної Уругваю дебютував у лютому 2007 року в товариському матчі з Колумбією, в якому був видалений за дві жовті картки. Пропустивши Кубок Америки 2007, Суарес, тим не менше, швидко став основним гравцем, а у відбірковому турнірі до чемпіонату світу 2010 був поряд з Дієго Форланом лідером і головним бомбардиром команди, забивши 5 голів в 19 відбіркових матчах.
У фінальній частині чемпіонату світу 2010 був одним з головних героїв збірної, яка досягла стадії півфіналів, — спочатку став автором єдиного голу в останній грі групового етапу проти збірної Мексики, забезпечивши своїй команді перемогу і вихід до стадії плей-оф з першого місця у групі, а в грі 1/8 фіналу забив дубль у ворота збірної Південної Кореї, визначивши перемогу південноамериканців з рахунком 2:1. Проте найбільш важливими і контроверсійними виявилися дії нападника не біля чужих, а біля власних воріт — у чвертьфінальній грі зі збірною Гани. Основний час зустрічі завершився унічию з рахунком 1:1, до останньої хвилини додаткового часу жодна з команд не могла забити вирішальний гол, а на останній хвилині на ворота Уругваю було призначено штрафний удар. Під час його розіграшу Суарес змістився на лінію власних воріт і заблокував удар Стівена Аппіа, а після добивання від Домініка Адії відбив і цей удар, проте піднятою рукою. За цей фол останньої надії гравця було видалено, а у ворота його команди був призначений пенальті. Як виявилося, вчинок Суареса забезпечив його команді вихід до наступного раунду — пенальті, призначений за його порушення, реалізований не був, Асамоа Г'ян влучив у штангу, а в серії післяматчевих пенальті вправнішими були уругвайці. Через дискваліфікацію пропустив півфінальну гру, в якій уругвайці поступилися Нідерландам 2:3. Відбувши дискваліфікацію, був учасником гри за третє місце проти Німеччини, в якій його команда, утім, програла з аналогічним рахунком.
На наступному чемпіонаті світу 2014 року знову був найбільш помітною фігурою у складі збірної Уругваю. Пропустивши першу гру групового етапу, в якій уругвайці неочікувано поступилися 1:3 збірній Коста-Рики, у другій грі проти збірної Англії Суарес вийшов у стартовому складі і забезпечив своїй команді перемогу з рахунком 2:1, забивши обидва голи у ворота британців. Доля виходу до стадії плей-оф вирішувалася в останньому турі групового етапу в очному протистоянні збірних Уругваю і Італії. Гра закінчилася мінімальною перемогою уругвайців 1:0. Автором переможного голу став капітан південноамериканців Дієго Годін, натомість Суарес відзначився скандальним інцидентом — на 79-й хвилині гри під час боротьби за позицію вкусив захисника італійців Джорджо К'єлліні за плече, після чого впав і імітував ушкодження обличчя. Епізод залишився поза увагою арбітра гри Марко Антоніо Родрігеса з Мексики, однак за два дні, 26 червня, Дисциплінарний комітет ФІФА розглянув його і визнав Суареса винним у неспортивній поведінці. Враховуючи, що це був третій відомий випадок, коли уругвайський нападник кусав супротивника під час матчу, покарання було найсуворішим в історії чемпіонатів світу — дискваліфікація на дев'ять матчів збірної, грошовий штраф, а також чьотирьохмісячна заборона не лише брати участь у будь-яких футбольних матчах, але навіть відвідувати їх. Відповідно Суарес не міг дпопомогти своїй команді у матчі 1/8 фіналу проти колумбійців, який вона програла з рахунком 0:2 і яким завершила свої виступи на тогорічному мундіалі.
2 червня 2018 року був включений до заявки збірної Уругваю для участі у своїй третій світовій першості — чемпіонаті світу 2018 року в Росії.
Попри регулярне перебування збірної Уругваю серед лідерів південноамериканського і світового футболу найкращим бомбардирським досягненням в її історії довгий час залишався 31 гол, забитий Ектором Скароне у період з 1917 по 1930 рік. З початком 2010-х відразу троє уругвайських форвардів розпочали боротьбу за перевершення цього досягнення. Першим, кому це вдалося, став Дієго Форлан у 2011, у 2013 році це вдалося Соаресу, а у 2016 — Едінсону Кавані. Із завершення кар'єри Форлана у збірній у 2014 році боротьба за звання найкращого бомбардира в історії збірної Уругваю продовжилася між двома останніми футболістами, при цьому вправнішим з двох основних нападників команди другої половини 2010-х виявився саме Суарес — гол у ворота збірної Чехії у товариській грі 23 березня 2018 року став для нього 50-м у формі збірної, а забитий у тому ж матчі гол Кавані довів лік м'ячам останнього лише до 42.
Remove ads
Ігрові дані
Технічний виконавець, з хорошою швидкістю. Завжди націлений на ворота, добре діє не тільки на вістрі, а й у підіграванні, є чудовим плеймейкером.
Статистика
Статистика за клуб
- Дані актуальні станом на 5 травня 2024 року
Статистика за національну збірну
- Дані актуальні станом на 19 листопада 2019 року
Матчі за збірну
- Дані актуальні станом на 8 червня 2018
Remove ads
Досягнення
.jpg)
Клубні
- «Насьйональ»
- Чемпіон Уругваю (2): 2006, 2022
- «Аякс»
- Володар Кубка Нідерландів: 2009/2010
- «Ліверпуль»
- Володар Кубка Футбольної ліги: 2011/2012
«Барселона» (13 титулів):
- Переможець Ліги Чемпіонів (1): 2014/2015
- Чемпіон Іспанії (4): 2014/2015, 2015/2016, 2017/2018, 2018/2019
- Володар Кубка Іспанії (4): 2014/15, 2015/16, 2016/17, 2017/18
- Переможець клубного чемпіонату світу з футболу (1): 2015
- Володар Суперкубка УЄФА (1): 2015
- Володар Суперкубка Іспанії (2): 2016, 2018
«Атлетіко Мадрид» (1 титул):
- Чемпіон Іспанії (1): 2020-21
Міжнародні
- Чемпіонат світу 2010: 4 місце[63]
- Переможець Кубка Америки: 2011[64]
- Бронзовий призер Кубка Америки: 2024[65]
Індивідуальні
- Найкращий бомбардир Ередивізі: 2010
- Команда року за версією ПФА: 2012-13, 2013-14
- Футболіст року за версією футболістів ПФА: 2013-14
- Золотий бутс УЄФА (2): 2013-14, 2015-16
- Найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії: 2015/2016
- Найкращий гравець клубного чемпіонату світу з футболу (1): 2015
- Найкращий бомбардир клубного чемпіонату світу з футболу (1): 2015 (5 голів)
Remove ads
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads