Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ліга чемпіонів ЄКВ
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ліга чемпіонів ЄКВ (англ. CEV Champions League) — щорічний волейбольний турнір за участю найкращих європейських клубів, що проходить під егідою Європейської конфедерації волейболу. Розігрують як чоловічі, так і для жіночі клуби.
Remove ads
Загальна інформація
Узагальнити
Перспектива
Ідея проведення змагань за Кубок європейських чемпіонів (така назва була до 2000 року) належить федерації волейболу Румунії, яка в 1958 році звернулася з такою ініціативою до FIVB. У 1960 році відбувся перший розіграш почесного трофею серед чоловічих команд, з 1961 року за звання найсильнішого клубу континенту змагалися також і жінки. На початку 1960-х у чоловічому турнірі брали участь африканські клуби: у сезоні 1960/61 — «Етуаль» із Тунісу, у сезоні 1962/63 — «Замалек» з Каїра та «Касабланка» (Марокко), у сезоні 1963/64 — «Касабланка».
Спочатку на всіх етапах турніру діяла система ігор з вибуванням, на кожній стадії переможця визначали за результатом двох матчів. У 1965—1971 роках змінили формат фіналу: у випадках, коли фіналісти обмінювалися перемогами, проводили третій матч на нейтральному майданчику. З 1972 до 1988 рік турнір складався з кількох етапів, які проводили за кубковою системою, фінальна стадія була одноколовим турніром чотирьох команд. Згодом з'явився груповий етап, плей-оф та вирішальна стадія турніру — «Фінал чотирьох» (півфінали та фінали за 1-е і 3-є місця, які проходять в одному місті за два дні).
Господаря «Фіналу чотирьох» визначають рішенням Європейської конфедерації волейболу або ще до початку турніру (і ця команда виступала на груповому етапі поза конкурсом і звільнялась від плей-оф), або за результатами групового етапу. В останньому випадку 1/8 і 1/4 фіналу були так званими «раунд дванадцяти» і «раунд шести»; команда, яка приймала «Фінал чотирьох», в них участі не брала і автоматично ставала півфіналістом. Виключеннями став сезон-2008/09 чоловічої Ліги чемпіонів, «Фінал чотирьох» який пройшов у Празі без участі чеського клубу і жіноча Ліга чемпіонів сезону 2011/12 років, місцем проведення «Фіналу чотирьох» якої було вибрано Баку, проте два клуби з цього міста грали в 1/8 і 1/4 фіналу на загальних засадах.
У сезоні 2009/10 і в двох наступних розіграшах брали участь 24 команди, з яких після групового попереднього етапу 9 колективів з гіршими результатами припиняли боротьбу на євроарені, 4 команди відправлялись у «Челендж-раунд» Кубку ЄКВ, а з 13 команд, що залишились, одна вибиралась господарем «Фіналу чотирьох» і звільнялась від матчів «раунду дванадцяти» і «раунду шести». Безпрецедентна ситуація відбулась в сезоні-2009/10: «Фінал чотирьох» у Лодзі, призначений на 10 і 11 квітня, був перенесений на 1 і 2 травня у зв'язку із загибеллю в авіакатастрофі у Смоленську президента Польщі Леха Качиньського, відомих політичних, воєнних та національних діячів країни.
Формат жіночої Ліги чемпіонів у цілому аналогічний чоловічій, але відрізняється, як правило, меншою кількістю учасників (2009/10 — 16 команд, 2010/11 і 2011/12 — 20). У сезоні-2014/15 у чоловічому турнірі брали участь 28 команд, у жіночому — 20.
У сезоні — 2008/09 і в чоловічому, і в жіночому турнірах було введено випробуваний раніше в Кубку ЄКВ та Кубку виклику «золотий сет» (екстра-сет) для визначення переможців двоматчевих протистояннях на стадії плей-оф: у тому випадку, якщо суперники обмінювались перемогами з однаковим рахунком, то після завершення другого матчу проводилась додаткова партія до 15 очок. Перший екстра-сет у жіночій Лізі чемпіонів було призначено 12 березня 2009 року в матчі «раунду шести» жіночого турніру «Бергамо» — «Скаволіні» (15:11), так як суперники по черзі обіграли один в одного в гостях у чотирьох партіях. У чоловічій Лізі чемпіонів екстра-сет вперше розіграли 10 березня 2010 року також на стадії «раунду шести» словенський «Блед» та австрійський «Гіпо Тіроль». З сезону — 2010/11 екстра-сет став призначатись у «раунді дванадцяти» та «раунді шести» у всіх випадках, коли команди по одному разу обігрували одна одну, незалежно від результатів цих матчів. З сезону — 2013/14 «золотий сет» проводиться тільки у випадках сумарного рахунку за партіями 3:3, 4:3, 4:4 або 5:5.
У березня 2012 року на матчах «Фіналу чотирьох» чоловічої Ліги чемпіонів у Лодзі вперше застосували електронну систему відслідковування польоту м'яча, подібну на систему «Око яструба», якою користуються в тенісі для вирішення спірних ігрових моментів.
Формат Кубку європейських чемпіонів, який діяв до сезону-2000/01, передбачав участь у турнірі команд-чемпіонів своїх країн; у випадку перемоги в головному єврокубку з'являлась можливість заявити на наступний турнір два клуби. Нині в Лізі чемпіонів країни з найбільш сильними внутрішніми чемпіонатами (Італія, Польща) мають можливість заявляти по 3 команди, із дещо слабшими (Німеччина, Туреччина, Чехія, Бельгія), якими можуть бути переможці та призери національних ліг. Відбіркових турнірів у волейбольній Лізі чемпіонів немає — представництво різних країн у головному клубному турнірі Європи визначається за рейтингом Європейської конфедерації волейболу і за спеціальними запрошеннями від ЄКВ.
Remove ads
Історія
Найбільшу кількість перемог у чоловічому турнірі має московське ЦСКА (13), якому в 1960—1970-ті роки складали конкуренцію насамперед клуби з Румунії (по 3 перемоги в столичних «Рапіда» та «Динамо») та Чехословаччини, а в 1980-ті роки — італійські команди. В 1990-ті роки італійці домінували в головному єврокубку, вигравши 9 турнірів поспіль: найбільша кількість титулів — у «Модени» (4), у «Сіслея» та «Равенни» — по 3. Найбільшу кількість перемог у турнірі формату Ліги чемпіонів отримав «Зеніт» (4).
Remove ads
Призери
Кубок європейських чемпіонів
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
;_Flag_of_Kazakhstan_(1991–1992).svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Ліга чемпіонів
Remove ads
Переможці турніру
Узагальнити
Перспектива
Remove ads
Найцінніший гравець сезону
- 2001–02 –
Марко Браччі - 2002–03 –
Сергій Тетюхін - 2003–04 – Андрій Єгорчев
- 2004–05 –
Владимир Николов - 2005–06 – Алессандро Фей
- 2006–07 –
Йохен Шепс - 2007–08 –
Клей Стенлі - 2008–09 – Матей Казійський
- 2009–10 –
Османі Хуанторена - 2010–11 – Османі Хуанторена
- 2011–12 –
Маріуш Влязлий - 2012–13 –
Маркус Нільссон - 2013–14 – Сергій Тетюхін
- 2014–15 – Вільфредо Леон
- 2015–16 – Вільфредо Леон
- 2016–17 – Максим Михайлов
- 2017–18 – Максим Михайлов
- 2018–19 – Османі Хуанторена
- 2019–20 – Турнір скасовано через пандемію COVID-19
- 2020–21 – Александер Слівка
- 2021–22 – Каміль Семенюк
- 2022–23 – Девід Сміт
- 2023–24 – Алессандро Мікелетто
- 2024–25 – Сімоне Джаннеллі
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads