Магдалинівський район

Магдали́нівський райо́н — колишній район України, що був розташований на півночі Дніпропетровської області. Адміністративний центр — селище міського типу Магдалинівка. Населення становило ▼ 33 595 (на 1.04.2016). З 2020 року у складі Самарівського району.

Магдалинівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Дніпропетровська область
Код КОАТУУ:	1222300000
Утворений:	1925 рік
Ліквідований:	17 липня 2020 року[1]
Населення:	▼ 33 595 (на 1.04.2016)
Площа:	1599 км²
Густота:	21.9 осіб/км²
Тел. код:	+380-5691
Поштові індекси:	51100—51166
Населені пункти та ради
Районний центр:	Магдалинівка
Селищні ради:	1
Сільські ради:	21
Смт:	1
Селища:	1
Села:	57
Районна влада
Вебсторінка:	Магдалинівська РДА
Адреса:	51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Центральна, 46
Мапа
Магдалинівський район у Вікісховищі

Географія

Територія району становить 160 тис. гектарів, з яких 138 236,2 га — сільгоспугіддя, 123 488,3 га — рілля, 1061,2 га — ставки, 1033,0 га — озера, 2500,0 га — ліси.

Район розташований на півночі Дніпропетровської області. На сході він межує з Новомосковським, на півдні — з Дніпровським, на заході — з Царичанським та Петриківським районами Дніпропетровської області. На півночі по річці Оріль — з Полтавською областю, а на північному сході — з Харківщиною. До кордону з Російською Федерацією в напрямку м. Бєлгорода — 300 км.

Полтавська область (Новосанжарський район)	Полтавська область (Машівський район)	Харківська область (Зачепилівський район)
Царичанський район		Новомосковський район
Петриківський район	Дніпровський район	Новомосковський район

У північній частині району протікає притока Дніпра — Оріль — одна з найчистіших річок Європи. Менш повноводні артерії — Кільчень, Чаплинка, Заплавка. Із заходу на схід район перетинає канал Дніпро — Донбас.

Гарний чорнозем дає високі врожаї зернових культур, надра — великі запаси газу, є нафта: в річках — риба, в заплавах — величезна кількість диких качок та гусей, у лісі — багато дичини — від зайця до лося. У лісовому масиві села Степанівка, площа якого становить 623,8 га, є заповідник. Район називають^[хто?] перлиною Дніпропетровщини.

Середня висота в районі становить приблизно 102,2 м. Найвища точка району знаходиться поблизу села Мар'євка і становить 156 м.

Історія

Магдалинівський район заснований у 1925 році. У 1958 році до нього було приєднано частину колишнього Котовського району. У 1962 році район був розформований, частина його відійшла до Царичанського, а частина — до Новомосковського району. З 1965 року район знову повернувся у свої межі.

З 2020 року Магдалинівський район увійшов до Новомосковського району.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Магдалинівського району

Район адміністративно-територіально на 1 селищну раду та 21 сільську раду, які об'єднують 59 населених пунктів та підпорядковані Магдалинівській районній раді. Адміністративний центр — смт Магдалинівка^[2].

Поселення

Поселення	1886 рік	1989 рік	2001 рік
5000-9999
Магдалинівка	604	7000	6493
2000-4999
Личкове	1535	3000	2822
Котовка	3030	2900	2689
1000-1999
Оленівка	592	1200	1427
Гупалівка	3058	1700	1347
Дмухайлівка	3311	1500	1367
Поливанівка		1400	1338
Жданівка	579	1300	1191
Казначеївка		1000	1107
Чернеччина	3224	1200	1077
500-999
Топчине	826	1000	960
Почино-Софіївка	322	900	931
Приорільське		1200	935
Новопетрівка		880	855
Бузівка	431	1200	852
Першотравенка		1000	813
Ковпаківка	972	900	809
Очеретувате	352	830	758
Заплавка		700	616
Мар'ївка		590	605
Шевське	691	650	573
Тарасо-Шевченківка	—	—	499

Стела на межі Магдалинівського району

Колишні поселення

Село Іванівка Поливанівської сільради в Магдалинівському районі 16 жовтня 1998 року знято з обліку.

Економіка

У сільському господарстві району функціонують 342 агроформування, 30 товариств, 3 сільгоспкооперативи, 12 приватних підприємств, 2 державних підприємства, 292 фермерських господарств. Основний напрямок господарювання агроформувань — вирощування зернових та соняшнику. Тваринництвом займаються 13 сільськогосподарських підприємств. Основна тваринницька галузь — вирощування свиней.

Транспорт

Магдалинівський район розташований між двох транспортних коридорів, відтак не має важливих транспортних комунікацій.

Автошляхи: Т 0410, Т 0412, Т 0413 та Т 0414.

Східним краєм району заходить лінія Красноград — Новомосковськ-Дніпровський. Одна залізнична станція Бузівка. Зупинні пункти: 112 км, 118 км та 122 км.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	17 256	3601	2315	5026	4241	1997	76
Жінки	20 346	3530	2156	5129	5060	3953	518
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 76  85 + 518  137  80-84 573  398  75-79 1140  787  70-74 1303  675  65-69 937  1334  60-64 1881  705  55-59 883  1075  50-54 1159  1127  45-49 1137  1363  40-44 1305  1323  35-39 1352  1208  30-34 1272  1132  25-29 1200  1019  20-24 1004  1296  15-20 1152  1520  10-14 1530  1160  5-9 1112  921  0-4 888

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Магдалинівського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 57,65% (проголосували 14 766 із 25 613 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,15% (5 929 виборців); Сергій Тігіпко — 12,45% (1 838 виборців), Олег Ляшко — 8,16% (1 205 виборців), Анатолій Гриценко — 7,63% (1 126 виборців), Михайло Добкін — 5,99% (885 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,39%.^[4]