Мануель де Фалья

Мануель Марія де лос Долорес Фалья і Матьє (ісп. Manuel María de los Dolores Falla y Matheu; нар. 23 листопада 1876(18761123) — пом. 14 листопада 1946) — іспанський та аргентинський композитор, піаніст, музикознавець.

Мануель де Фалья
ісп. Manuel de Falla
Основна інформація
Повне ім'я	ісп. Manuel María de los Dolores Clemente Ramón del Sagrado Corazón de Jesús Falla y Matheu
Дата народження	23 листопада 1876(1876-11-23)[1][2][…]
Дата смерті	14 листопада 1946(1946-11-14)[3][2][…] (69 років)
Місце смерті	Альта-Грасіяd, Кордова, Аргентина[4][5]
Поховання	crypt of the Cadiz Cathedrald
Громадянство	Іспанія[4]
Професії	композитор, поет, піаніст
Освіта	Мадридська консерваторія
Вчителі	Петро, Феліпе Педрельd, Alejandro Oderod і Enrique Brocad
Інструменти	орган[d] і фортепіано
Мова	іспанська
Жанри	оркестр і класична музика
Magnum opus	El amor brujod, Трикутний капелюх (балет), Fantasía Béticad, El retablo de maese Pedrod і Harpsichord Concertod
Членство	Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd
Нагороди	Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd
Брати, сестри	Maria del Carmen De Fallad[6], Germán de Falla Matheud[7] і Isabel de Fallad
manueldefalla.com
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився у місті Кадіс на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).

Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).

Пам'ятна табличка на будинку в Кадісі, де Фалья народився

З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.

1919 року переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.

Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.

Основні твори

Опери

• La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
• El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),

Балети

• El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
• El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)

Інші твори

• Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
• Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (1909—1916)
• Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
• Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (1923—1926, присвячений Ванді Ландовській)
• Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
• La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (1927—1946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)

Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.