Мельничук Євген Анатолійович

Євге́н Анато́́лійович Мельничу́к (нар. 1 грудня 1985(19851201) — пом. 28 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Мельничук Євген Анатолійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 грудня 1985(1985-12-01) Кривий Ріг
Смерть	28 серпня 2014(2014-08-28) (28 років) Новокатеринівка
Поховання	Центральне кладовище
Alma Mater	Криворізький національний університет
Псевдо	«Джекі Чан»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	42 БТрО
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За жертовність і любов до України» Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельничук.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Мельничук Євген.

Короткий життєпис

Народився 1985 року в місті Кривий Ріг. Закінчив криворізьку ЗОШ № 115, політехнічний технікум Криворізького національного університету, Криворізький національний університет. 10 років відпрацював у кар'єрі ПАТ «Південний ГЗК». Був фанатом футбольного клубу «Кривбас».

Мобілізований як доброволець 4 червня 2014 року, солдат, снайпер 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».

28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письменний, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.

Вважався зниклим безвісти, знайдений пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня; опізнаний за експертизою ДНК. 11 грудня 2014-го в Кривому Розі оголошено про день трауру та похорони воїна.

Без сина лишилась мама.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

• 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);^[1]
• медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно);
• відзнакою «За оборону рідної держави» (посмертно);
• відзнакою міста Кривий Ріг «За заслуги перед містом» 3 ступеню (посмертно);
• на будинку, у якому він проживав, встановлено меморіальну дошку його честі.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 19
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
• Іловайський Хрест (посмертно)