Татомир Володимир Степанович

Володи́мир Степа́нович Татоми́р (нар. 17 липня 1983(19830717) — пом. 28 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Татомир Володимир Степанович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	17 липня 1983(1983-07-17) Романівка
Смерть	28 серпня 2014(2014-08-28) (31 рік) Новокатеринівка
Поховання	Краснопільський цвинтар
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	42 БТрО
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Татомир.

Короткий життєпис

Народився 1983 року в селі Романівка (Дзержинський район, Житомирська область). Створив родину; виховували сина.

В часі війни — гранатометник 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».

28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письмений, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.

Знайдений пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня 2014-го. Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Без Володимира лишились мама та син.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

• 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).^[1]
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 22
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
• Іловайський Хрест (посмертно)