Мессінський ярус

Мессінський вік і ярус або мессіній — останній геологічний ярус або верхня стадія міоцену. Він охоплює період між 7,246 ±0,005 млн та 5,333 ±0,005 млн років тому. Мессіній передує тортону, а після нього йде занклін, перший вік пліоцену.

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Четвертинний, Q	Плейстоцен, Q1	Гелазький	молодше
Неоген, N	Пліоцен, N2	П'яченцький, N2pla	2,58	3,60
		Занклійський ярус, N2zan	3,60	5,33
	Міоцен, N1	Мессінський, N1mes	5,33	7,25
		Тортон, N1tor	7,25	11,63
		Серравалійський, N1srv	11,63	13,82
		Лангійський, N1lan	13,82	15,97
		Бурдігальський, N1bur	15,97	20,44
		Аквітанський, N1aqt	20,44	23,03
Палеоген, P	Олігоцен, Р3	Хаттський, Р3h	старіше
Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].
п о р

Мессінський ярус — гіпс і глина. Поблизу Сорбас, Південна Іспанія

Походить від назви міста Мессіна (Messina) в Італії (Сицилія). В Центральній і Східній Європі відкладам цього ярусу відповідає сарматський ярус. Мессінський період накладається центральноєвропейський понтійський етап Паратетісу.

Протягом мессінію, близько 6 мільйонів років тому, відбувся мессінський пік солоності, що призвів до неодноразових пересихань Середземного моря.

Визначення

Нижня межа мессінського віку припадає на першу появу планктонних форамініфер Globorotalia conomiozea і стратиграфічно знаходиться в середині магнітної хронозони C3Br.1r. Глобальний стратотип(інші мови) (GSSP) розташований в розрізі в Уед-Акреч, поблизу Рабату — столиці Марокко^[2].

Верхня межа мессінського віку збігається з верхньою межею магнітної хронозони Cr3.

Див. також

• Мессінський пік солоності