Музей-архів преси

Музе́й-архі́в пре́си — українська некомерційна просвітницька установа, єдина недержавна установа такого роду в Україні. Дочірній проєкт інтернет-видання «Історична правда».

Музей-архів преси
Тип	музей-архів
Тема	преса
Країна	Україна
Адреса	Київ, вулиця Борисоглібська, 3
Засновано	2014
Куратор	Вахтанг Кіпіані

Діяльність

Метою музею є збереження друкованих видань та робота з ним науковців, підготовка виставок та експозицій. Колекцію музею створено на основі приватного зібрання Вахтанга Кіпіані, що обіймає посаду куратора музею^[1].

Відкриття музею відбулося у жовтні 2014 року. Під час відкриття презентувалася виставка «За Україну, за її волю!», під час якої презентовано пресу українського визвольного руху, починаючи з 1929 року^[2].

Музей-архів існує на громадських засадах, а його функціонування забезпечують волонтери. Поповнення колекції здійснюється через дарування музею підбірок періодичних видань приватними особами, а також закупівлею видань коштом засновника та меценатів. Ведеться робота щодо каталогізації колекції та її оцифровування.

Колекція

Колекція музею нараховує понад 30 тисяч найменувань газет і журналів. Установа має кількасот тисяч одиниць зберігання.

Колекцію складають періодичні видання та книги, пов'язані з історією України^[3]:

• газети середини ХІХ — початку ХХ століть: перша українська газета «Зоря Галицка», східноукраїнська «Хлібороб» тощо;
• газети 1917—1920 років — УНР, директорії, Дієвої Армії УНР, гетьманського уряду, а також видання 1941 року ОУН;
• підпільна преса 1960-х років;
• дисидентські самвидавні й видані за кордоном книги та бюлетені 1970-х років;
• колекція преси часів перебудови.

Серед цінних видань — примірник газети «Літаври», редакторкою якої була Олена Теліга. Перший номер першої української газети «Зорі Галицкої».