Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Населення Києва
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Київ — найбільше місто в Україні та сьоме в Європі за кількістю жителів, станом на 1 грудня 2019 року його населення становило 2,966 млн. (майже 7 % населення України)[1]. За останні десять років населення міста зросло майже на 10 %, збільшуючись у середньому на 20—25 тис. осіб щорічно. У 2014 р. чисельність населення Києва збільшилася на 19,7 тис. за рахунок природного й міграційного приросту.[2]
У 2009 році Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ оцінював сукупне населення Києва, разом з незареєстрованими громадянами, у 3 144 тис. осіб[3]. Разом з передмістями Київ утворює Київську агломерацію із сукупним населенням понад 4 млн мешканців[джерело?].
2014 | 2015 | ||
---|---|---|---|
кількість народжених | 34 821 | ▲ | 35 558 |
коефіцієнт народжуваності | 12,1 | ▲ | 12,3 |
кількість померлих | 29 992 | ▲ | 30 425 |
коефіцієнт смертності | 10,4 | ▲ | 10,5 |
природний рух населення | + 4 829 | ▲ | + 5 133 |
коефіцієнт природного руху | + 1,7 | ▲ | + 1,8 |
сальдо міграції | + 14 443 | ▼ | + 13 462 |
сальдо міграції (на 10 тис. осіб) | + 50,2 | ▼ | + 47,8 |
Remove ads
Історична динаміка
Узагальнити
Перспектива
Після 2001 р.

Адміністративний поділ Києва після 2001-го року:
Г — Голосіївський район
Дар — Дарницький район
Дес — Деснянський район
Дн — Дніпровський район
О — Оболонський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Св — Святошинський район
Сол — Солом'янський район
Ш — Шевченківський район
Г — Голосіївський район
Дар — Дарницький район
Дес — Деснянський район
Дн — Дніпровський район
О — Оболонський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Св — Святошинський район
Сол — Солом'янський район
Ш — Шевченківський район
Населення районів Києва[4]
Радянські переписи 1959—1989 рр.

Адміністративний поділ Києва до 2001-го року:
В — Ватутінський район
Дар — Дарницький район
Дн — Дніпровський район
Ж — Жовтневий район
З — Залізничний район
Л — Ленінградський район
Мін — Мінський район
Мос — Московський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Р — Радянський район
С — Старокиївський район
Х — Харківський район
Ш — Шевченківський район
В — Ватутінський район
Дар — Дарницький район
Дн — Дніпровський район
Ж — Жовтневий район
З — Залізничний район
Л — Ленінградський район
Мін — Мінський район
Мос — Московський район
Печ — Печерський район
Под — Подільський район
Р — Радянський район
С — Старокиївський район
Х — Харківський район
Ш — Шевченківський район
Населення районів Києва у 1959—1989 рр.
Перепис 1939 р.
Чисельність населення районів Києва за переписом населення 1939 року.
Перепис 1926 р.
Наявне населення Києва за результатами перепису 1926 р. становило 513 637 осіб (у тому числі 248 612 чоловіків та 265 025 жінок).
Громадян СРСР налічувалося 512 088 осіб, іноземців 1549 осіб (у тому чоловіків 1004, жінок 545).[5]
Київський перепис 1919 р.
Населення частин та районів Києва за результатами міського перепису населення 23 березня 1919 р.[6]
Населення деяких місцевостей[6]
Перепис 1897 р.
Перепис 1897 р. зафіксував у Києві 247 753 жителів, у тому числі 4 302 іноземних підданих і 10 265 тимчасових мешканців. До складу населення входили і 22 063 військових, які перебували в місті[7].
Власне у Києві проживало 219 482 осіб і ще 28 271 — у передмістях. За чисельністю населення передмістя у 1897 р. розподілялися так[7]:
- Верхня Солом'янка — 6 376
- Шулявка — 5 242
- Звіринець — 4 911
- Пріорка — 3 538
- Куренівка — 3 237
- Нижня Солом'янка — 1 819
- Байкова гора — 1 806
- Лук'янівка — 535
- Протасів Яр — 505
- Сирець — 214
- Урочище Оболонь — 65
- Саперний табір — 23
Найбільш чисельними суспільними станами серед населення Києва у 1897 р. були міщани та селяни, на них припадало майже 80 % населення міста. Інші стани були значно малочисельнішими[7].
- міщани — 97 801 (39,48 %)
- селяни — 96 985 (39,15 %)
- дворяни спадкові — 18 704 (7,55 %)
- дворяни особисті та чиновники не з дворян — 12 605 (5,09 %)
- почесні громадяни — 5 067 (2,05 %)
- купці — 5 064 (2,04 %)
- іноземні піддані — 4 302 (1,74 %)
- християнське духовенство — 3 772 (1,52 %)
- військові козаки — 786 (0,32 %)
- інородці — 14 (0,01 %)
- Фінляндські уроженці — 9 (0,01 %)
- особи що не належали до вказаних станів — 1 708 (0,69 %)
- особи, що не вказали стан — 906 (0,37 %)
Одноденний перепис 1874 р.
Населення Києва за результатами одноденного перепису населення, проведеного 2 березня 1874 р., становило 127 251 осіб. У тому числі в місті мешкало 116 774 осіб, а в передмістях — 10 477.
Частини міста у 1874 році за населенням[8]:
- Либідська частина — 20 908
- Плоска частина — 20 632
- Старокиївська частина — 19 377
- Печерська частина — 18 984
- Подільська частина — 15 518
- Лук'янівський квартал — 9606
- Палацова частина — 6 885
- Куренівський квартал — 4664
- Власне Київ — 116 774
Передмістя Києва в 1874 році за населенням[8]:
- Солом'янка та Протасів Яр — 3 910
- Деміївка та Саперна слобідка — 3 554
- Шулявка — 2 003
- Байкова гора — 1 010
- Передмістя Києва — 10 477
Remove ads
Національний склад
Узагальнити
Перспектива
Опитування 2017
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 91% населення Києва, росіяни — 7%, інші народності - 2%.[16]
Перепис 2001 р.
Національний склад населення міста Київ у 2001 р.[17]
Перепис 1989 р.
Національний склад Києва за даними Всесоюзного перепису населення 1989 р.[18]
- українці ‒ 1 863 674 ‒ 72,45 %
- росіяни ‒ 536 707 ‒ 20,87 %
- євреї ‒ 100 584 ‒ 3,91 %
- білоруси ‒ 25 274 ‒ 0,98 %
- поляки ‒ 10 445 ‒ 0,41 %
- вірмени ‒ 4 531 ‒ 0,18 %
- татари ‒ 3 471 ‒ 0,13 %
- молдовани ‒ 3 186 ‒ 0,12 %
- азербайджанці ‒ 2 755 ‒ 0,11 %
- грузини ‒ 1 952 ‒ 0,08 %
- узбеки ‒ 1 733 ‒ 0,07 %
- болгари ‒ 1 665 ‒ 0,06 %
Перепис 1970 р.
Національний склад Києва за даними Всесоюзного перепису населення 1970 р.[19]
Перепис 1959 р.
Національний склад Києва за даними Всесоюзного перепису населення 1959 р.[20]
Перепис 1939 р.
За даними Всесоюзного перепису населення 1939 р. найбільш чисельними національностями Києва були[21]:
- українці ‒ 450 556 ‒ 53,21 %
- євреї ‒ 224 236 ‒ 26,48 %
- росіяни ‒ 139 495 ‒ 16,47 %
- поляки ‒ 11 808 ‒ 1,39 %
- білоруси ‒ 9 594 ‒ 1,13 %
- німці ‒ 2 158 ‒ 0,25 %
- татари ‒ 1 188 ‒ 0,14 %
- вірмени ‒ 1 054 ‒ 0,12 %
- чехи ‒ 1 020 ‒ 0,12 %
- латиші ‒ 603 ‒ 0,07 %
- ассирійці ‒ 566 ‒ 0,07 %
Національний склад населення районів Києва за даними перепису 1939 р., %
Перепис 1926 р.
За даними Всесоюзного перепису населення 1926 р. найбільш чисельними національностями Києва були:
Київський перепис 1919 р.
Національний склад Києва за результатами міського перепису населення 23 березня 1919 р.[6]
- росіяни ‒ 232 148 ‒ 42,65 %
- українці ‒ 128 664 ‒ 23,64 %
- євреї ‒ 114 524 ‒ 21,04 %
- поляки ‒ 36 828 ‒ 6,77 %
- малороси ‒ 8 259 ‒ 1,52 %
- білоруси ‒ 5 400 ‒ 0,99 %
- німці ‒ 3 405 ‒ 0,63 %
- чехи ‒ 2 381 ‒ 0,44 %
- латиші ‒ 1 550 ‒ 0,28 %
- литовці ‒ 1 158 ‒ 0,21 %
- татари ‒ 797 ‒ 0,15 %
- вірмени ‒ 756 ‒ 0,14 %
- греки ‒ 704 ‒ 0,13 %
- грузини ‒ 612 ‒ 0,11 %
- французи ‒ 384 ‒ 0,07 %
- караїми ‒ 379 ‒ 0,07 %
- румуни ‒ 321 ‒ 0,06 %
- естонці ‒ 308 ‒ 0,06 %
- інші ‒ 2 071 ‒ 0,38 %
- національність не вказано — 3 718 — 0,68 %
Національний склад місцевостей Києва в 1919 р., %[6]
Національний склад деяких місцевостей, %[6]
- Національний склад місцевостей Києва за даними перепису 1919 р.
Remove ads
Мовний склад
Узагальнити
Перспектива
Київ — найбільше українськомовне місто світу.
Історична динаміка мовного складу (рідної мови) населення Києва за переписами
1874[8] | 1897[9] | 1926[22] | 1959[20] | 1970[19] | 1979[23] | 1989[24] | 2001[24] | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Українська | 31,4 % | 22,2 % | 27,9 % | 42,9 % | 50,7 % | 53,0 % | 57,6 % | 72,1 % |
Російська | 47,4 % | 54,2 % | 52,3 % | 53,9 % | 47,5 % | 45,0 % | 41,1 % | 25,3 % |
Інша | 21,2 % | 23,6 % | 19,0 % | 3,1 % | 1,8 % | 2,0 % | 1,3 % | 2,6 % |
13 липня 2023 року рішенням Київської міської ради у Києві було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту[25].
За даними Держстату у 2023/24 навчальному році в Києві з 331 774 учнів закладів загальної середньої освіти 331 700 (99,98 %) навчалися в українськомовних класах[26].
Опитування 2024
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 73 % населення міста, російською — 54 % (на відміну від опитування попереднього року було дозволено вибір кількох варіантів)[27].
Опитування 2023
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 59 % населення міста, російською — 38 %[28].
Опитування 2017
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 30 % населення міста, російською — 33%, українською та російською в рівній мірі — 36 %, українською та іншою мовою в рівній мірі — 1 %[16].
Перепис 2001 р.
Рідна мова за переписом 2001 р. у районах Києва, %[29]
Рідна мова найбільш чисельних національностей Києва за даними перепису 2001 р.[30]
Розподіл населення Києва за рідною мовою за результатами перепису 2001 р.[31]
- українська — 72,15 %
- російська — 25,27 %
- білоруська — 0,12 %
- вірменська — 0,08 %
- молдовська — 0,03 %
- єврейська — 0,02 %
- польська — 0,02 %
- болгарська — 0,02 %
Найбільші мовно-національні групи населення Києва за даними перепису 2001 р.[30]
Домашня мова населення Києва за даними соціологічних опитувань, %[32][33]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 95,52 % мешканців Києва вказали вільне володіння українською мовою, а 76,01 % — російською мовою. 96,78 % мешканців Києва вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Києва за даними перепису населення 2001 р.[34][35]
Перепис 1970 р.
Рідна мова найбільш чисельних національностей Києва за даними перепису 1970 р.[19]
Чисельність | Своєї національності |
Українська | Російська | Інша | |
Українці | 1056 905 | 77,4 % | - | 22,6 % | 0,01 % |
Росіяни | 373 569 | 99,0 % | 0,9 % | - | 0,01 % |
Євреї | 152 006 | 8,0 % | 0,9 % | 91,1 % | 0,02 % |
Білоруси | 17 521 | 26,4 % | 3,4 % | 70,1 % | 0,03 % |
Поляки | 9 656 | 8,4 % | 31,5 % | 59,7 % | 0,4 % |
Вірмени | 2 976 | 35,9 % | 1,3 % | 62,3 % | 0,5 % |
Татари | 2 622 | 41,3 % | 1,4 % | 57,0 % | 0,3 % |
Молдовани | 1 769 | 60,8 % | 5,0 % | 33,8 % | 0,4 % |
Перепис 1926 р.
Найбільш чисельні мовно-національні групи населення Києва за даними перепису 1926 р.[22]
національність | рідна мова | чисельність | частка у населенні |
українці | українська | 139 468 | 27,24 % |
росіяни | російська | 123 671 | 24,15 % |
євреї | їдиш | 82 127 | 16,04 % |
українці | російська | 74 769 | 14,60 % |
євреї | російська | 56 024 | 10,94 % |
поляки | польська | 7 764 | 1,52 % |
поляки | російська | 4 948 | 0,97 % |
білоруси | російська | 4 410 | 0,86 % |
німці | німецька | 2 332 | 0,46 % |
німці | російська | 1 093 | 0,21 % |
росіяни | українська | 998 | 0,19 % |
євреї | українська | 866 | 0,17 % |
інші | 8 994 | 1,76 % | |
мову не вказано | 4 624 | 0,90 % | |
Перепис 1897 р.
За даними перепису 1897 р. найбільш поширеними рідними мовами у Києві були[9][36]:
- російська — 134 278 (54,20 %)
- українська — 55 064 (22,23 %)
- єврейська — 29 937 (12,08 %)
- польська — 16 579 (6,69 %)
- німецька — 4 354 (1,76 %)
- білоруська — 2 797 (1,13 %)
- татарська — 1 133 (0,46 %)
- чеська — 945 (0,38 %)
- башкирська — 666 (0,27 %)
- французька — 494 (0,20 %)
Розподіл населення за мовами та суспільними станами[7] (мовні групи з представленістю менше 1 % не показані)
стани | чисельність | російськомовні | україномовні | єврейськомовні | польськомовні | німецькомовні |
спадкові дворяни | 18 704 | 62,8 % | 4,8 % | 29,8 % | 1,4 % | |
особисті дворяни, чиновники | 12 605 | 80,5 % | 7,7 % | 1,6 % | 6,8 % | 2,0 % |
духовенство | 3 772 | 59,5 % | 38,9 % | |||
почесні громадяни | 5 067 | 70,1 % | 16,3 % | 6,5 % | 3,1 % | |
купці | 5 064 | 45,6 % | 3,0 % | 44,2 % | 1,7 % | 3,9 % |
міщани | 97 801 | 46,7 % | 17,4 % | 27,1 % | 5,9 % | 1,5 % |
селяни | 96 985 | 57,4 % | 34,2 % | 3,2 % | ||
усього | 247 723 | 54,2 % | 22,2 % | 12,1 % | 6,7 % | 1,8 % |
Найбільші мовно-станові групи населення Києва у 1897 р.[7]
Одноденний перепис 1874 року
Рідна мова населення Києва за даними одноденного перепису 1874 р.[8]
- руська без уточнення наріччя — 48 437 (39,49 %)
- українська — 38 553 (31,43 %)
- єврейська — 12 917 (10,53 %)
- великоруська — 9 736 (7,94 %)
- польська — 7 863 (6,41 %)
- німецька — 2 583 (2,11 %)
- французька — 369 (0,30 %)
Remove ads
Релігійний склад
Узагальнити
Перспектива



За релігійною ознакою, 2006 року 64 % мешканців Києва назвали себе віруючими. Основну масу віруючих жителів Києва становлять православні християни, які є парафіянами УПЦ КП (67 % віруючих) та УПЦ МП (18 %). Порівняно невелика частина віруючих або належить до яких-небудь інших конфесій (3 %), або взагалі вагаються ідентифікувати себе з якоюсь певною конфесією (12 %)[37].
Кількість зареєстрованих релігійних громад у Києві станом на 2010 р.
- Протестантські — 263
- Українська православна церква (Московський патріархат) — 219
- Українська православна церква Київського патріархату — 106
- Українська автокефальна православна церква — 23
- Українська греко-католицька церква — 14
- Мусульманські — 12
- Свідків Єгови — 11
- Юдейські — 9
- Римо-католицька Церква — 8
- Мормонів — 1
- Вірменської апостольської церкви — 1
- Інші — 76
- Усього — 780
Перепис населення Російської імперії 1897 року
Релігійний склад Києва за переписом 1897 р.[7]
- православні — 187 935 (75,86 %)
- юдеї 32 093 (12,96 %)
- римо-католики — 19 230 (7,76 %)
- протестанти — 4 708 (1,90 %)
- старообрядці — 1 835 (0,74 %)
- магометани — 1 757 (0,71 %)
- інші християни — 145 (0,06 %)
- не християни — 20 (0,01 %)
Релігійний склад основних мовних груп за переписом 1897 р.[7]
- російськомовні — православні 96,2 %, юдеї 1,5 %, старообрядці 1,3 %, католики 0,7 %, протестанти 0,4 %
- україномовні — православні 99,1 %, католики 0,6 %
- єврейськомовні — юдеї 99,7 %, православні 0,3 %
- польськомовні — католики 97,1 %, православні 1,7 %, протестанти 1,0 %, юдеї 0,2 %
- німецькомовні — протестанти 85,2 %, католики 11,6 %, православні 2,3 %
Релігійний склад серед вікових груп Києва за переписом 1897 р.[7]
1—9 років | 10—19 років | 20—29 років | 40—49 років | 60—69 років | 80—89 років | |
православні | 72,4 % | 75,6 % | 76,8 % | 75,3 % | 76,2 % | 78,5 % |
юдеї | 19,4 % | 15,7 % | 12,7 % | 11,2 % | 8,4 % | 6,8 % |
католики | 5,7 % | 6,4 % | 7,8 % | 9,9 % | 12,0 % | 11,6 % |
Одноденний перепис 1874 року
Релігійний склад Києва за переписом 1897 р.[8]
- православні — 98 698 (77,48 %)
- юдеї 13 803 (10,85 %)
- римо-католики — 10 409 (8,18 %)
- протестанти — 2 740 (2,15 %)
- старообрядці — 1 182 (0,93 %)
- караїми — 154 (0,12 %
- магометани — 86 (0,07 %)
- греко-католики — 31 (0,02 %)
- язичники — 3 (0,002 %)
Мовний склад основних релігійних груп за переписом 1874 р.[8]
- православні — 99,35 % — україномовні та російськомовні, 0,24 % — польськомовні
- юдеї — 96,38 % — єврейськомовні, 2,98 % — україно- та російськомовні
- католики — 74,83 % — польськомовні, 15,88 % — україно- та російськомовні, 4,04 % німецькомовні
- протестанти — 80,65 % — німецькомовні, 9,80 % — україно- та російськомовні, 2,40 % — польськомовні
Релігійний склад основних мовних груп за переписом 1874 р.[8]
- україномовні та російськомовні — православні 96,42 %, католики 1,56 %, старовіри 1,31 %, юдеї 0,42 %, протестанти 0,27 %
- єврейськомовні — юдеї 99,25 %, протестанти 0,98 %, православні 0,54 %, католики 0,03 %
- польськомовні — католики 96,40 %, православні 2,57 %, протестанти 0,85 %, юдеї 0,18 %
- німецькомовні — протестанти 80,73 %, католики 14,57 %, православні 2,83 %, юдеї 1,61 %
Remove ads
Місце народження населення
Узагальнити
Перспектива
Більша частина киян не є корінними мешканцями Києва. Так, за переписом 2001 р. більше 52 % населення були народжені не у Києві, а за переписом 1989 р. таких було майже 57 %. Серед народжених за межами Києва найбільш чисельними є уродженці Київської області (12,5 % населення у 2001 р.), а також Житомирської (4,6 %) та Чернігівської (3,8 %) і інших областей центральної України. Чисельною групою є і уродженці Росії, які становили у 2001 р. 8,1 % населення Києва (у 1989 р. ‒ 10,5 %), поступаючись за чисельністю (207 тис.) тільки уродженцям Києва (1230 тис.) та Київської області (321 тис.)
Характерною особливістю останніх десятиліть є:
- Поступове зростання у населенні питомої ваги уродженців Києва (від післявоєнного мінімуму у 1950—1970х роках до 43 % у 1989 р. і 48 % у 2001 р.)
- Зменшення питомої ваги уродженців традиційних регіонів-донорів населення, областей центральної України (з 33,3 % у 1989 р. до 30,4 % у 2001)
- Збільшення питомої ваги уродженців південних, східних та західних областей, що раніше були представлені слабо. Так, частка уродженців цих регіонів зросла з 7,5 % у 1989 р. до 8,6 % у 2001 р. При цьому питома вага уродженців п'яти східних областей зросла з 3,7 % до 4 %, семи західних з 2,2 % до 2,8 %, чотирьох південних з 1,6 % до 1,8 %.
- Зменшення кількості і питомої ваги уродженців держав СНД, їх частка у населенні з 13,6 % у 1989 р. знизилася до 10,4 % у 2001 р.
Переписи 1989 і 2001 рр.
Населення Києва за місцем народження[38][39]
Народилися на території | Чисельність, 2001 р. | % населення, 2001 р. | Чисельність, 1989 р. | % населення, 1989 р. |
України | 2 232 454 | 87,0 % | 2 188 860 | 84,3 % |
м. Києва | 1 229 826 | 47,9 % | 1 121 021 | 43,2 % |
Київської області | 321 145 | 12,5 % | 387 285 | 14,9 % |
Житомирської області | 117 672 | 4,6 % | 128 107 | 4,9 % |
Чернігівської області | 97 479 | 3,8 % | 100 871 | 3,9 % |
Черкаської області | 65 327 | 2,5 % | 65 024 | 2,5 % |
Вінницької області | 61 911 | 2,4 % | 65 010 | 2,5 % |
Хмельницької області | 36 978 | 1,4 % | 36 708 | 1,4 % |
Полтавської області | 31 938 | 1,2 % | 34 277 | 1,3 % |
Донецької області | 30 870 | 1,2 % | 27 726 | 1,1 % |
Сумської області | 30 134 | 1,2 % | 29 358 | 1,1 % |
Дніпропетровської області | 22 458 | 0,9 % | 20 510 | 0,8 % |
Кіровоградської області | 19 300 | 0,8 % | 18 141 | 0,7 % |
Харківської області | 19 142 | 0,7 % | 21 036 | 0,8 % |
Луганської області | 17 968 | 0,7 % | 15 598 | 0,6 % |
Львівської області | 17 616 | 0,7 % | 13 841 | 0,5 % |
Одеської області | 14 489 | 0,6 % | 14 793 | 0,6 % |
Рівненської області | 13 298 | 0,5 % | 10 598 | 0,4 % |
Запорізької області | 12 151 | 0,5 % | 10 748 | 0,4 % |
Автономної Республіки Крим | 11 168 | 0,4 % | 9 150 | 0,4 % |
Волинської області | 10 970 | 0,4 % | 10 124 | 0,4 % |
Миколаївської області | 10 906 | 0,4 % | 9 655 | 0,4 % |
Івано-Франківської області | 9 294 | 0,4 % | 6 907 | 0,3 % |
Тернопільської області | 8 793 | 0,3 % | 7 424 | 0,3 % |
Херсонської області | 8 720 | 0,3 % | 7 271 | 0,3 % |
Закарпатської області | 5 889 | 0,2 % | 4 420 | 0,2 % |
Чернівецької області | 5 351 | 0,2 % | 4 491 | 0,2 % |
Севастополя (міськрада) | 1 661 | 0,1 % | [40] | |
Інших держав | 293 127 | 11,4 % | 406 684[41] | 15,7 % |
Російської Федерації | 207 006 | 8,1 % | 272 836 | 10,5 % |
Білорусі | 19 990 | 0,8 % | 29 425 | 1,1 % |
Казахстану | 12 035 | 0,5 % | 17 029 | 0,7 % |
Німеччини | 7 753 | 0,3 % | ||
Азербайджану | 5 947 | 0,2 % | 6 075 | 0,2 % |
Молдови | 5 762 | 0,2 % | 7 026 | 0,3 % |
Узбекистану | 5 413 | 0,2 % | 7 782 | 0,3 % |
Грузії | 5 237 | 0,2 % | 5 856 | 0,2 % |
Народилися на території | 1989 | 2001 |
Києва | 43,19 % | 47,91 % |
Київської обл | 14,92 % | 12,51 % |
інших центральних областей | 18,40 % | 17,93 % |
східних областей | 3,68 % | 3,99 % |
західних областей | 2,23 % | 2,78 % |
південних областей | 1,57 % | 1,82 % |
Перепис 1897 року
За переписом 1897 р. населення Києва за місцем народження розподілялося так[7]:
- народжені у Києві та Київському повіті — 79 972 осіб (32,3 %)
- народжені у інших регіонах — 167 751 (67,7 %), у тому числі:
- в інших повітах Київської губернії — 44 721 (18,1 %)
- в інших губерніях сучасної території України — 51 908 (21,0 %)
- у великоросійських губернії Європейської частини РІ — 41 211 (16,6 %)
- у білоруських губерніях — 14 649 (5,9 %)
- у Привислинських губерніях — 4 605 (1,9 %)
- у губерніях Кавказу — 808 (0,3 %)
- у Середній Азії — 799 (0,3 %)
- у губерніях Сибіру — 377 (0,15 %)
- у Фінляндії — 75 (0,03 %)
- в інших державах — 3 216 (1,3 %)
- у тому числі в Австро-Угорщині — 1 408 (0,6 %)
Одноденний перепис 1874 року
За даними одноденного перепису населення Києва 1874 р. його населення за місцем народження розподілялося так[8]:
- народжені в Києві та передмістях — 36 005 осіб (28,3 %)
- народжені в інших регіонах — 91 103 (71,7 %), у тому числі:
- у південноросійських губерніях — 57 865 (45,5 %)
- у великоросійських губерніях — 16 872 (13,3 %)
- у білоруських губерніях — 10 515 (8,3 %)
- у Привислинських губерніях — 2 371 (1,9 %)
- у губерніях Кавказу — 270 (0,2 %)
- у губерніях Сибіру — 189 (0,15 %)
- у Фінляндії — 90 (0,1 %)
- в інших державах — 2 170 (1,7 %)
Частка уродженців Києва у частинах міста за переписом 1874 року[8]
- Печерськ — 15,9 %
- Дворцова — 19,2 %
- Старокиївська — 20,0 %
- Подільська — 22,4 %
- Либідська — 28,8 %
- Плоске — 38,5 %
- Лук'янівський квартал — 44,8 %
- Куренівський квартал — 63,8 %
Частка місцевих уродженців у передмістях за переписом 1874 року[8]
- Солом'янка — 27,8 %
- Деміївка — 32,6 %
- Шулявка — 35,2 %
- Байкова гора — 49,5 %
Remove ads
Вікова структура
Узагальнити
Перспектива
Середній вік населення Києва, років[42]
Обидві статі | чоловіки | жінки | |
1990 | 34,0 | 32,1 | 35,7 |
1995 | 35,3 | 33,4 | 37,0 |
2000 | 36,8 | 34,9 | 38,6 |
2005 | 38,1 | 36,1 | 39,9 |
2010 | 38,8 | 36,6 | 40,6 |
2012 | 39,1 | 36,9 | 40,9 |
Частка різних вікових груп у населенні за даними переписів
Динаміка чисельності вікових груп населення Києва за переписами[43]
Remove ads
Тривалість життя
Населення Києва має найвищу середню очікувану тривалість життя при народженні серед усіх регіонів України. У 2011 році тривалість життя (74,1 років) перевищувала середньоукраїнський показник на 3,1 роки, в тому числі серед чоловіків (70,0 років) на 4 роки, серед жінок (77,9 років) на 2 роки.[44]
Середня очікувана тривалість життя при народженні у Києві, років[44]
обидві статі | чоловіки | жінки | |
1995—1996 | 68,26 | 63,31 | 73,24 |
1996—1997 | 68,28 | 63,37 | 73,22 |
1997—1998 | 69,71 | 65,08 | 74,13 |
1998—1999 | 71,07 | 66,9 | 75,07 |
1999—2000 | 71,17 | 66,97 | 75,22 |
2000—2001 | 71,21 | 67 | 75,26 |
2002—2003 | 71,25 | 66,31 | 75,96 |
2003—2004 | 71,46 | 66,6 | 76,09 |
2004—2005 | 71,35 | 66,37 | 76,14 |
2005—2006 | 71,25 | 66,2 | 76,09 |
2006—2007 | 71,27 | 66,26 | 75,99 |
2007—2008 | 71,52 | 66,5 | 76,28 |
2008—2009 | 72,72 | 68,04 | 77,02 |
2009—2010 | 73,66 | 69,35 | 77,58 |
2011 | 74,15 | 69,96 | 77,87 |
Remove ads
Домогосподарства
Узагальнити
Перспектива
Кількість та розмір
Кількість домогосподарств Києва за величиною (кількістю осіб) у 2001 р.[45]
Кількість домогосподарств Києва, що складаються більш ніж з 1 особи, за величиною[45]
Кількість мононаціональних і змішаних домогосподарств Києва та їх величина за переписами[45]
Тип житлових приміщень
Розподіл індивідуальних домогосподарств Києва за типами зайнятих житлових приміщень за результатами перепису 2001 р.[46]:
- окрема квартира — 843 605 домогосподарств (93,94 %), 2 219 700 осіб (94,01 %)
- загальна (комунальна квартира) — 30 358 домогосподарств (3,38 %), 69 699 осіб (2,95 %)
- індивідуальний будинок — 13 166 домогосподарств (1,47 %), 42 060 осіб (1,78 %)
- частина індивідуального будинку — 10 853 домогосподарств (1,21 %), 29 648 осіб (1,26 %)
Remove ads
Зайнятість
Узагальнити
Перспектива
Сфери зайнятості населення Києва за переписом 2001 року[47]
Розподіл зайнятого населення Києва за сферами зайнятості у 2008 рр., тис.[48]
Зайнятість населення Києва наприкінці XIX ст. (за даними перепису населення 1897 р.)[7]
- Приватна діяльність і служба, прислуга, поденники — 23,9 %
- Збройні сили — 15,0 %
- Виготовлення одягу — 7,5 %
- Доходи з капіталу і нерухомого майна, засоби батьків та родичів — 6,2 %
- Доходи від казни, громадських установ та приватних осіб — 4,6 %
- Будівництво, ремонт і утримання житлових приміщень — 3,7 %
- Торгівля продуктами сільського господарства (крім зернових) — 3,5 %
- Обробка металів — 3,3 %
- Візницький промисел — 2,7 %
- Обробка дерева — 2,2 %
- Богослужіння — 2,1 %
- Навчальна і виховна діяльність — 1,9 %
- Адміністрація, суд, поліція — 1,7 %
- Зайняття пов'язані з чистотою та гігієною тіла — 1,5 %
- Обробка рослинних і тваринних поживних продуктів — 1,5 %
- Землеробство — 1,4 %
- Лікарняна і санітарна діяльність — 1,4 %
- Трактири, вітальні, клуби — 1,3 %
- Торгівля загалом, без точного визначення — 1,3 %
- Поліграфічні виробництва — 1,3 %
- Залізниця — 1,0 %
- Інше — 11,0 %
Remove ads
Рівень освіти
Узагальнити
Перспектива
Історична динаміка рівня грамотності населення Києва[6][49][50][51]
- 1874 ‒ 37,5 % (чол. 45,2 %, жін. 27,5 %)
- 1897 ‒ 55,4 % (чол. 63,3 %, жін. 45,8 %)
- 1919 ‒ 76,1 % (чол. 84,4 %, жін 69,9 %)
- 1939 ‒ 93,0 % (чол. 96,9 %, жін. 89,7 %)
- 2001 ‒ 99,9 % (чол. 99,93 %, жін. 99,88 %)
Перепис 2001 р.
Розподіл населення Києва за віком та рівнем освіти за даними перепису населення 2001 р.[52]
повна вища | неповна вища | повна загальна середня |
неповна середня | без початковою загальної |
неписьменні | |
Усе населення | 26,2 % | 19,8 % | 31,4 % | 16,5 % | 4,1 % | 0,09 % |
6—9 р | 3,3 % | 96,0 % | 0,10 % | |||
10—14 р | 94,8 % | 4,4 % | 0,08 % | |||
15—19 р | 3,1 % | 57,6 % | 37,9 % | 0,1 % | 0,06 % | |
20—24 р | 18,2 % | 28,6 % | 46,1 % | 4,8 % | 0,1 % | 0,05 % |
25—29 р | 36,2 % | 24,5 % | 32,7 % | 4,5 % | 0,1 % | 0,05 % |
30—34 р | 35,6 % | 26,1 % | 32,2 % | 3,5 % | 0,1 % | 0,04 % |
35—39 р | 36,0 % | 26,3 % | 32,4 % | 2,8 % | 0,1 % | 0,03 % |
40—44 р | 34,4 % | 26,5 % | 34,0 % | 2,9 % | 0,0 % | 0,02 % |
45—49 р | 34,7 % | 25,3 % | 34,4 % | 3,5 % | 0,0 % | 0,02 % |
50—54 р | 35,4 % | 24,9 % | 32,9 % | 4,6 % | 0,1 % | 0,01 % |
55—59 р | 36,1 % | 23,2 % | 30,4 % | 8,0 % | 0,1 % | 0,02 % |
60—64 р | 37,0 % | 21,0 % | 26,2 % | 13,6 % | 0,3 % | 0,03 % |
65—69 р | 35,5 % | 18,9 % | 21,8 % | 21,0 % | 1,1 % | 0,10 % |
70 років і старші | 25,6 % | 16,2 % | 18,0 % | 33,8 % | 3,6 % | 0,76 % |
Київський перепис 1919 р.
Відсоток грамотних серед національностей Києва у 1919 р.[6]
- поляки — 86,0 % (чоловіки — 89,9 %, жінки — 82,8 %)
- євреї — 85,3 % (чоловіки — 90,3 %, жінки — 80,6 %)
- росіяни — 73,4 % (чоловіки — 82,7 %, жінки — 65,9 %)
- малоруси — 71,1 % (чоловіки — 83,6 %, жінки — 59,4 %)
- українці — 70,8 % (чоловіки — 84,0 %, жінки — 57,8 %)
- усе населення — 76,5 % (чоловіки — 85,4 %, жінки — 68,6 %)
Рівень грамотності населення в районах та місцевостях Києва в 1919 р.[6]
Місцевість | Чисельність населення |
Грамотних | Неграмотних | Грамотність невідома |
Фундукліївська | 31 663 | 85,3 % | 13,9 % | 0,8 % |
Старокиївська | 34 300 | 85,9 % | 13,4 % | 0,7 % |
Дворцова | 29 388 | 83,1 % | 14,9 % | 2,0 % |
Троїцька | 31 156 | 80,0 % | 18,4 % | 1,6 % |
Тарасівська | 30 634 | 83,9 % | 15,4 % | 0,6 % |
Галицька | 29 786 | 78,9 % | 20,0 % | 1,1 % |
Львівська | 34 130 | 84,7 % | 13,0 % | 2,3 % |
Гостино-Двірна | 25 524 | 76,0 % | 23,0 % | 1,0 % |
Печерськ | 17 052 | 80,8 % | 17,0 % | 2,2 % |
Окраїно-Либідьська | 29 926 | 71,0 % | 26,7 % | 2,3 % |
Солом'янська | 23 919 | 68,7 % | 28,5 % | 2,8 % |
Шулявка | 20 359 | 74,0 % | 24,6 % | 1,4 % |
Лук'янівка | 17 850 | 76,9 % | 19,8 % | 3,3 % |
Глубочиця | 18 918 | 62,4 % | 36,8 % | 0,7 % |
Плоска | 27 038 | 62,8 % | 35,2 % | 2,0 % |
Подільська | 29 402 | 72,9 % | 24,7 % | 2,4 % |
Звіринець | 5 902 | 65,9 % | 33,0 % | 1,2 % |
Сирець-Дачна | 7 679 | 69,6 % | 29,1 % | 1,4 % |
Куренівка | 8 603 | 65,5 % | 32,6 % | 1,9 % |
Пріорка | 5 474 | 59,7 % | 37,4 % | 2,9 % |
Слобідки | 13 773 | 59,2 % | 38,6 % | 2,2 % |
Деміївка | 22 734 | 67,8 % | 31,8 % | 0,4 % |
Святошино | 4 666 | 72,1 % | 27,4 % | 0,5 % |
Пуща Водиця | 2 694 | 63,6 % | 35,5 % | 0,9 % |
Труханів острів | 3 174 | 74,4 % | 22,8 % | 2,7 % |
Смуга відчуження | 1 661 | 74,7 % | 19,1 % | 6,2 % |
Олексадрівська слобідка та Чоколівка | 2 205 | 68,1 % | 31,2 % | 0,7 % |
Перепис 1897 р.
Грамотність населення Києва за статтю та віковими групами за переписом 1897 р.[7]
вік | чоловіки | жінки |
1—9 | 19,1 % | 17,1 % |
10—19 | 82,0 % | 64,7 % |
20—29 | 69,5 % | 55,7 % |
30—39 | 71,7 % | 50,1 % |
40—49 | 68,7 % | 43,9 % |
50—59 | 64,7 % | 39,3 % |
60—69 | 63,3 % | 38,8 % |
70—79 | 53,4 % | 39,5 % |
80—89 | 45,0 % | 26,8 % |
90—99 | 47,4 % | 21,5 % |
усього | 63,3 % | 45,8 % |
Грамотність серед найбільш чисельних мовних груп за переписом 1897 р.[7]
- Україномовні: чоловіки 55,7 %, жінки 27,5 %
- Єврейськомовні: чоловіки 62,3 %, жінки 40,7 %
- Німецькомовні: чоловіки 79,8 %, жінки 86,7 %
- Польськомовні: чоловіки 79,6 %, жінки 75,0 %
- Російськомовні: чоловіки 65,0 %, жінки 48,4 %
Грамотність серед найбільш чисельних мовно-релігійних груп за переписом 1897 р.[7]
мова | релігійна приналежність |
чисельность мовно- релігійної групи |
відсоток грамотних |
російська | юдеї | 1 958 | 84,5 % |
німецька | протестанти | 3 708 | 83,5 % |
німецька | католики | 506 | 80,8 % |
польська | католики | 16 102 | 77,5 % |
російська | католики | 895 | 71,5 % |
польська | православні | 276 | 63,4 % |
російська | православні | 129 203 | 56,7 % |
російська | старообрядці | 1 728 | 53,1 % |
їдиш | юдеї | 29 837 | 52,1 % |
українська | католики | 352 | 49,1 % |
білоруська | православні | 2 692 | 47,7 % |
українська | православні | 54 590 | 43,7 % |
Частка населення з освітою вище початкової серед мовних груп Києва за переписом 1897 р.[7]
- німецькомовні — 26,3 % (чоловіки — 30,1 %, жінки — 22,3 %)
- польськомовні — 23,2 % (чоловіки — 33,3 %, жінки — 12,3 %)
- російськомовні — 14,9 % (чоловіки — 17,3 %, жінки — 12,1 %)
- єврейськомовні — 5,3 % (чоловіки — 6,2 %, жінки — 4,3 %)
- україномовні — 5,0 % (чоловіки — 5,3 %, жінки — 4,5 %)
Одноденний перепис 1874 р.
За даними одноденного перепису населення Києва з 127 133 осіб було зафіксовано 47 679 осіб (37,5 %) грамотних (що вміли читати та писати), у тому числі серед чоловіків 47,2 %, серед жінок 27,5 %. Крім того, існувало і напівграмотне населення (що вміло тільки читати), якого налічувалося 8 652 осіб (6,8 %), серед чоловіків 7,6 %, серед жінок 5,8 %. Повністю неписьменними були 70 802 осіб (55,7 % населення), у тому числі 47,2 % чоловіків та 66,7 % жінок[8].
Кількість та частка населення за ступенями освіти у 1874 р.[8].
Освіта | чоловіки | жінки | усього | |||
вища | 1 748 | 2,8 % | 18 | 0,0 % | 1 766 | 1,5 % |
середня | 3 969 | 6,3 % | 2 032 | 3,7 % | 6 001 | 5,1 % |
нижча | 3 686 | 5,9 % | 1 759 | 3,2 % | 5 445 | 4,6 % |
початкова | 10 352 | 16,5 % | 5 230 | 9,5 % | 15 582 | 13,2 % |
усього | 19 755 | 31,5 % | 9 039 | 16,4 % | 28 794 | 24,4 % |
Відсоток грамотних серед основних релігійних груп населення Києва за переписом 1874 р.[8]:
- Протестанти — 77,0 % (чоловіки — 77,0 %, жінки — 77,0 %)
- Католики — 70,8 % (чоловіки — 73,9 %, жінки — 67,6 %)
- Юдеї — 41,5 % (чоловіки — 56,7 %, жінки — 24,2 %)
- Православні — 40,5 % (чоловіки — 49,6 %, жінки — 29,9 %)
- Старовіри — 36,3 % (чоловіки — 45,0 %, жінки — 22,5 %)
Відсоток грамотних серед представників суспільних станів Києва за переписом 1874 р.[8]:
привілейовані | купці | міщани | селяни | військові чини | іноземці | інші | |
чоловіки | 88,0 % | 81,1 % | 47,8 % | 30,9 % | 47,5 % | 77,6 % | 25,6 % |
жінки | 80,4 % | 63,9 % | 21,5 % | 14,5 % | 11,7 % | 75,1 % | 16,2 % |
усього | 84,3 % | 73,1 % | 34,6 % | 24,0 % | 35,8 % | 76,5 % | 22,2 % |
Remove ads
Рух населення
Узагальнити
Перспектива
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1960—2014 рр.
Народжуваність
Народжуваність населення Києва в 1990—2013 рр. характеризувалася наступними показниками[44][55]
Рік | Кількість народжених | на 1000 осіб | коеф.фертильності | позашлюбна народжуваність |
1990 | 31 632 | 12,0 | 1,5 | |
1991 | 28 981 | 10,9 | 1,4 | |
1992 | 25 632 | 9,7 | 1,2 | |
1993 | 22 853 | 8,6 | 1,1 | |
1994 | 21 507 | 8,1 | 1,1 | |
1995 | 21 115 | 8,0 | 1,029 | 14,9 % |
1996 | 20 039 | 7,6 | 0,996 | 15,8 % |
1997 | 19 648 | 7,5 | 0,975 | 16,4 % |
1998 | 18 304 | 7,0 | 0,905 | 17,5 % |
1999 | 18 323 | 7,0 | 0,899 | 18,0 % |
2000 | 18 954 | 7,3 | 0,921 | 17,9 % |
2001 | 19 360 | 7,4 | 0,869 | 18,1 % |
2002 | 21 156 | 8,1 | 0,953 | 18,2 % |
2003 | 23 275 | 8,8 | 1,030 | 18,5 % |
2004 | 25 884 | 9,8 | 1,118 | 18,8 % |
2005 | 26 258 | 9,8 | 1,113 | 18,3 % |
2006 | 28 101 | 10,4 | 1,172 | 17,6 % |
2007 | 28 445 | 10,4 | 1,174 | 17,8 % |
2008 | 31 965 | 11,6 | 1,306 | 16,5 % |
2009 | 32 488 | 11,7 | 1,315 | 16,6 % |
2010 | 32 082 | 11,5 | 1,296 | 16,3 % |
2011 | 32 068 | 11,4 | 1,301 | 16,3 % |
2012 | 33 887 | 12,0 | 1,381 | |
2013 | 33 305 | 11,7 |
Коефіцієнти народжуваності за віком матері (число народжених на 1000 жінок відповідного віку)[44]
Рік | 15—49 років[56] | 15—19 років[56] | 20—24 роки | 25—29 років | 30—34 роки | 35—39 років | 40—44 роки | 45—49 років[56] | Сумарний коефіцієнт народжуваності |
1995 | 27,8 | 28,9 | 85,2 | 54,9 | 25,6 | 9,3 | 1,8 | 0,1 | 1,029 |
1996 | 26,5 | 26,4 | 83,7 | 54,3 | 24,5 | 8,5 | 1,6 | 0,1 | 0,996 |
1997 | 26,0 | 22,2 | 80,9 | 55,9 | 24,7 | 9,7 | 1,4 | 0,1 | 0,975 |
1998 | 24,2 | 19,0 | 71,6 | 54,2 | 25,5 | 8,7 | 1,8 | 0,1 | 0,905 |
1999 | 24,2 | 16,4 | 69,2 | 57,2 | 26,2 | 8,9 | 1,8 | 0,0 | 0,899 |
2000 | 24,9 | 14,3 | 67,4 | 61,9 | 29,1 | 9,5 | 1,8 | 0,1 | 0,921 |
2001 | 25,0 | 12,2 | 60,6 | 58,1 | 30,5 | 10,5 | 1,8 | 0,1 | 0,869 |
2002 | 27,4 | 13,4 | 63,0 | 65,6 | 34,2 | 12,1 | 2,1 | 0,1 | 0,953 |
2003 | 30,1 | 13,3 | 64,4 | 72,0 | 39,8 | 14,0 | 2,3 | 0,2 | 1,030 |
2004 | 33,2 | 14,0 | 66,4 | 79,6 | 44,6 | 16,2 | 2,7 | 0,1 | 1,118 |
2005 | 33,5 | 12,4 | 62,1 | 79,0 | 47,6 | 18,2 | 3,0 | 0,2 | 1,113 |
2006 | 35,7 | 11,9 | 61,6 | 85,1 | 51,2 | 20,7 | 3,5 | 0,3 | 1,172 |
2007 | 36,1 | 11,2 | 57,8 | 84,8 | 53,9 | 22,8 | 3,9 | 0,3 | 1,174 |
2008 | 40,6 | 12,2 | 62,4 | 92,4 | 61,1 | 27,8 | 4,8 | 0,5 | 1,306 |
2009 | 41,5 | 11,2 | 57,9 | 94,1 | 64,8 | 28,7 | 5,6 | 0,6 | 1,315 |
2010 | 41,4 | 8,9 | 54,6 | 92,7 | 65,6 | 30,1 | 6,7 | 0,6 | 1,296 |
2011 | 41,8 | 8,6 | 51,7 | 93,1 | 67,0 | 31,6 | 7,3 | 0,9 | 1,301 |
Смертність
Показники смертності населення Києва у 1995—2013 рр.[44]
Кількість померлих | на 1000 осіб | смертність дітей у віці до 1 року (на 1000 народжених) | |
1995 | 30 378 | 11,5 | 14,6 |
1996 | 28 322 | 10,8 | 14,7 |
1997 | 26 278 | 10,0 | 19,0 |
1998 | 25 714 | 9,8 | 13,3 |
1999 | 26 042 | 9,9 | 12,6 |
2000 | 26 603 | 10,1 | 10,2 |
2001 | 27 168 | 10,4 | 9,8 |
2002 | 27 641 | 10,6 | 9,4 |
2003 | 28 134 | 10,7 | 9,0 |
2004 | 28 487 | 10,7 | 6,6 |
2005 | 30 075 | 11,2 | 7,5 |
2006 | 29 920 | 11,1 | 8,1 |
2007 | 31 111 | 11,4 | 9,7 |
2008 | 30 067 | 10,9 | 8,9 |
2009 | 28 292 | 10,2 | 7,5 |
2010 | 28 625 | 10,3 | 7,3 |
2011 | 27 050 | 9,6 | 8,0 |
2012 | 27 840 | 9,8 | 7,9 |
2013 | 28 003 | 9,8 | 8,2 |
Причини смертності населення Києва у 2005—2011 рр.[44]
усього померлих | хвороби систем кровообігу | новоутворення | зовнішні причини смерті | хвороби органів травлення | хвороби органів дихання | деякі інфекційні та паразитарні хвороби | |
2005 | 30075 | 18650 | 4752 | 2553 | 1407 | 777 | 535 |
2006 | 29920 | 18657 | 4778 | 2302 | 1558 | 720 | 581 |
2007 | 31111 | 19460 | 4783 | 2421 | 1709 | 728 | 567 |
2008 | 30067 | 18663 | 4749 | 2090 | 1733 | 699 | 659 |
2009 | 28292 | 17859 | 4976 | 1611 | 1527 | 567 | 580 |
2010 | 28625 | 18481 | 4945 | 1536 | 1383 | 532 | 553 |
2011 | 27050 | 17177 | 4930 | 1465 | 1252 | 513 | 591 |
Природний рух
Показники природного руху населення Києва у 1990—2013 рр.
Рік | Природний рух населення | на 1000 осіб |
1990 | + 8 878 | + 3,4 |
1991 | + 4 828 | + 1,8 |
1992 | + 498 | + 0,2 |
1993 | ‒ 4 554 | ‒ 1,7 |
1994 | ‒ 7 032 | ‒ 2,7 |
1995 | ‒ 9 263 | — 3,5 |
1996 | ‒ 8 283 | ‒ 3,2 |
1997 | ‒ 6 630 | ‒ 2,5 |
1998 | ‒ 7 410 | ‒ 2,8 |
1999 | ‒ 7 719 | ‒ 2,9 |
2000 | ‒ 7 649 | ‒ 2,9 |
2001 | ‒ 7 808 | ‒ 3,0 |
2002 | ‒ 6 485 | ‒ 2,5 |
2003 | ‒ 4 859 | ‒ 1,9 |
2004 | ‒ 2 603 | ‒ 0,9 |
2005 | ‒ 3 817 | ‒ 1,4 |
2006 | ‒ 1 819 | ‒ 0,7 |
2007 | ‒ 2 666 | ‒ 1,0 |
2008 | + 1 898 | + 0,7 |
2009 | + 4 196 | + 1,5 |
2010 | + 3 457 | + 1,2 |
2011 | + 5 018 | + 1,8 |
2012 | + 6 047 | + 2,2 |
2013 | + 5 302 | + 1,9 |
Природний рух населення районів Києва у 2011—2012 рр.[57]
Кількість народжених |
Кількість померлих |
Природний приріст (скорочення) | ||||
2012 | 2011 | 2012 | 2011 | 2012 | 2011 | |
---|---|---|---|---|---|---|
Голосіївський район | 2348 | 2283 | 1873 | 1803 | +475 | +480 |
Дарницький район | 4853 | 4628 | 2399 | 2337 | +2454 | +2291 |
Деснянський район | 4296 | 3980 | 3068 | 2904 | +1228 | +1076 |
Дніпровський район | 3819 | 3661 | 3878 | 3674 | -59 | -13 |
Оболонський район | 3247 | 3037 | 2787 | 2702 | +460 | +335 |
Печерський район | 2323 | 3070 | 1205 | 1164 | +1118 | +906 |
Подільський район | 2633 | 2480 | 1827 | 1745 | +806 | +735 |
Святошинський район | 3907 | 3859 | 3038 | 2906 | +869 | +953 |
Солом'янський район | 3834 | 3556 | 2942 | 2815 | +892 | +741 |
Шевченківський район | 2627 | 2514 | 4823 | 5000 | -2196 | -2486 |
м. Київ | 33 887 | 32 068 | 27 840 | 27 050 | +6047 | +5018 |
Міграція
Remove ads
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads