Оросієво

Оросієво — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 895 осіб (станом на 2001 рік)^[1][2]. Село розташоване за 17 кілометрів від районного центру, в 4 км від залізничної станції Вилок, фізична відстань до Києва — 595,9 км^[4].

село Оросієво
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Берегівська громада
Код КАТОТТГ	UA21020030140095232
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1260
Перша згадка	1260 (765 років)[1]
Населення	895 осіб[1][2]
Площа	1,999[1] км²
Густота населення	447,72[1] осіб/км²
Поштовий індекс	90263[1]
Телефонний код	+380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°9′46″ пн. ш. 22°49′9″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	118[3] м
Відстань до районного центру	11,4[4] км
Місцева влада
Адреса ради	90263, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Оросієво, вул. Пекарська, 1[1]
Карта
Оросієво
Оросієво
Мапа
Оросієво у Вікісховищі

Назва

Колишні назви населеного пункту — село «Врузі», «Шарошоросі», «Оросієве»^[1].

Герб

Затверджений 12 липня 2023р. рiшенням №2159 XXVIII сесії міської ради VIII скликання. У лазуровому щиті на зеленій землі дерево з зеленою кроною і золотим стовбуром, з якого стирчить срібна сокира з золотим топорищем. Дуб є символом незламності та рішучості. Зелене листя дуба символізує воскресіння, вічне відродження. Щит лазурового кольору - це символ неба, води, повітря та символізує правду, вірність та чисте мирне небо, а також ілюструє любов громади до справедливості. Сокира символізує незламність, трудолюбивість, рішучість

Географія

Клімат Оросієва
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	0,8	3,4	9,4	16,1	21,3	24,2	26,0	25,4	21,6	15,7	8,2	3,1	14,6
Середня температура, °C	−2,5	−0,2	4,7	10,6	15,5	18,6	20,2	19,5	15,9	10,4	4,8	0,3	9,8
Середній мінімум, °C	−5,8	−3,7	0,1	5,2	9,8	13,0	14,4	13,7	10,2	5,2	1,4	−2,4	5,1
Норма опадів, мм	44	37	39	46	69	87	74	68	47	44	51	57	663
Джерело:

Історія села та назви

Перша згадка про село датується 1260 р., у грамоті воно фігурує як «Vruzy». В 1319 р. згадується як маєток Дежев Оросі, який протестував проти передачі місцевих земель до юрисдикції комітату Угоч. В листі 1323 р. Дежев Оросі та брат звертаються щодо цього до ішпана комітату Берег.  В XIV ст. село було королівським маєтком, яким володіло кілька родин — Йона, Баторі, Гуняді та, у найбільшій мірі, Оросі. Від останньої й походить назва села, яка в угорській мові звучить як «Sárosoroszi» (Шарошоросі), де приставка «sáros»  означає «бруд», оскільки розташована поруч р. Боржава, та р. Тиса, що протікає неподалік, часто виходили з берегів, затоплюючи місцевість. До XV ст. Оросієво входило в склад сусіднього комітату Угоч, в 1451 р. його приєднали до комітату Береґ.  В 1567 р. село зазнало кримсько-татарської навали та було понищено.

На будівлі місцевої середньої школи в 2008 р. вивішено меморіальну мармурову дошку на честь уродженця села^{[джерело?]} Дюло Галаса, вченого, фахівця з філології та географії (1881—1947 рр). Сама будівля прикрашена зображенням в стилі соцреалізму.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 989 осіб, серед них — 482 чоловіки і 507 жінок^[5].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 895^[1][2] осіб. Рідною мовою назвали^[6]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
угорська	851	95,08 %
українська	40	4,47 %
російська	3	0,34 %
білоруська	1	0,11 %

Політика

Докладніше: Оросіївська сільська рада

Голова сільської ради — Сабов Гейза Андрійович, 1957 року народження, вперше обраний у 2011 році. Інтереси громади представляють 12 депутатів сільської ради^[7][8][9]:

Партія	Кількість депутатів	Відсоток
самовисування	12	100,00 %

На виборах у селі Оросієво працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:

• Вибори Президента України 2004 (перший тур): зареєстровано 693 виборці, явка 91,34 %, з них за Віктора Януковича — 59,39 %, за Віктора Ющенка — 21,16 %, за Олександра Мороза — 4,73 %^[10].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): зареєстровано 693 виборці, явка 76,33 %, з них за Віктора Януковича — 57,65 %, за Віктора Ющенка — 35,34 %^[11].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 693 виборці, явка 67,82 %, з них за Віктора Януковича — 48,72 %, за Віктора Ющенка — 44,46 %^[12].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 686 виборців, явка 71,87 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 32,25 %, за блок Наша Україна — 14,40 %, за Блок Юлії Тимошенко — 9,53 %^[13].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 685 виборців, явка 62,48 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — Народна самооборона — 54,91 % за Партію регіонів — 18,46 %, за Соціалістичну партію України — 8,64 %^[14].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 698 виборців, явка 65,47 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 63,68 %, за Юлію Тимошенко — 10,50 %, за Арсенія Яценюка — 6,78 %^[15].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 694 виборці, явка 59,51 %, з них за Віктора Януковича — 75,79 %, за Юлію Тимошенко — 17,19 %^[16].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 683 виборці, явка 67,35 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 51,96 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 24,35 % та УДАР — 7,61 %.^[17] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Бушко (Партія регіонів) — 35,84 %, за Івана Балогу (Єдиний Центр) — 31,68 %, за Миколу Ковача («КМКС» Партія угорців України) — 20,59 %^[18].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 669 виборців, явка 53,36 %, з них за Петра Порошенка — 73,11 %, за Сергія Тігіпка — 7,28 %, за Михайла Добкіна — 6,44 %^[19].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 665 виборців, явка 37,59 %, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка — 49,20 %, за партію «Сильна Україна» — 13,60 % та Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 12,40 %.^[20] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Балога (самовисування) — 34,80 %, за Іштвана Петрушку (Народний фронт) проголосували 28,80 %, за Євгенія Ярину (самовисування) — 10,40 %^[21].

Релігія

В 1590 р. громада села переходить у протестантську віру. Католицький храм, збудований в XV ст., переходить до реформатів. В 1777 р. храм реконструювали, збудували кам'яну вежу замість дерев'яної. В 1913 р. дах, критий гонтом, замінили покриттям з бляхи, в 1933 р. дзвіницю ще раз реконструювали.  Церква має два дзвони, великий, вагою в 202 кг, виготовлений в 1925 р. замість конфіскованого під час Першої світової війни, менший виготовлений в 1814 р.  Капітальні ремонтні роботи проводилися всередині та назовні храму в 1984—1985 рр.

4 жовтня  1992 р. церковна громада встановила на стіні церкви меморіальну плиту в пам'ять про односельця Іштвана Подьєре, секретаря Угорського Молодіжного Селянського Руху, який загинув в 1953 р. в угорській сталіністській тюрмі.   В 2001 р. під час паводку церква сильно постраждала всередині, та була відновлена через рік завдяки турботі громади та одновірців з Угорщини. В якості «готичного костьолу» реформатська церква Оросієва внесена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.

Римо-католицьку церкву для відповідної громади було збудовано в 1810 р. в стилі класицизму, реконструйовано в 1837—1840 рр. На подвір'ї римо-католицької церкви в 1990 р. встановлено пам'ятник жертвам сталінським репресій.

Туристичні місця

- Католицький храм, XV ст.

- Римо-католицький храм 1810 р. в стилі класицизму

- У 1891 році тут знайдено бронзовий скарб з 15 предметів. Ліворуч від автодороги Берегове — Виноградове, у колгоспному саду, розташоване поселення пізньобронзової доби та перших століть нашої ери. Тут знайдено сіроглиняний посуд-зерновик, а в ньому — римська монета імператора Коммода. В цьому ж місці — давньослов'янське поселення VIII—IX століть.

Відомі особистості

Тут у 1881 році народився географічний письменник Дьюла Галас.^{[джерело?]}

Тут 13 квітня 1972 року народився актор Жолт Тріл^[hu].

Галерея

• 
  Католицька церква
• 
  Реформатська церква