Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ортогональність

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ортогональність
Remove ads

Ортогональність (від грец. ὀρθός — прямий і грец. γωνία — кут) — термін, який узагальнює перпендикулярність векторів на білінійні форми.

Thumb
Лінійні відрізки AB і CD є ортогональними один до одного.

Визначення

Узагальнити
Перспектива

Нехай  прегільбертів простір. Елементи , називаються ортогональними, якщо їх скалярний добуток дорівнює 0:

,

що позначається .[1]

Множина векторів називається ортогональною, якщо довільна пара з цієї множини ортогональна. Якщо всі вектори цієї множини одиничні, то вона називається множиною ортнормованих векторів. Не-нульові ортогональні вектори лінійно незалежні.

Якщо для системи векторів простору визначник Грама дорівнює 0, то ці вектори лінійно залежні.

Remove ads

В Евклідовому просторі

В 2- або 3- вимірному Евклідовому просторі два вектори ортогональні, якщо скалярний добуток цих векторів дорівнює нулю, тобто кут між ними 90° або π/2 радіан. Таким чином, ортогональність векторів є узагальненням перпендикулярності.

В Евклідових підпросторах ортогональним доповненням прямої є площина, і навпаки.

Ортогональні функції

Узагальнити
Перспектива

Дві дійсні функції та є ортогональними одна щодо одної у інтервалі якщо

Скалярний добуток двох функцій можна ввести також і з деякою ваговою функцією w(x):

Подібно до векторів, набір функцій можна ортогоналізувати використовуючи, наприклад, процес Грама — Шмідта.

Норму можна визначити через скалярний добуток:

Див. також

Посилання

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads