Пентацератопс

Pentaceratops (букв. «п'ятироге обличчя») — рід травоїдних цератопсидових динозаврів пізнього крейдяного періоду, що зустрічався на території сучасної Північної Америки. Скам'янілості цієї тварини були вперше виявлені в 1921 році, але рід був названий в 1923 році, коли був описаний типовий вид Pentaceratops sternbergii. Пентацератопс жив приблизно 76—73 мільйони років тому, його останки були в основному знайдені у формації Кертленд у басейні Сан-Хуан у Нью-Мексико. Було виявлено близько дюжини черепів і скелетів, тому анатомічне розуміння пентацератопса досить повне. Один надзвичайно великий екземпляр згодом став власним родом, Titanoceratops, завдяки своїй більш похідній морфології, схожості з Triceratops і відсутності унікальних характеристик, спільних з Pentaceratops.

Пентацератопс Період існування: пізня крейда (кампан), 76–73 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
Голотип черепа P. sternbergii, AMNH 6325
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Клада:	†Птахотазові (Ornithischia)
Родина:	†Цератопсиди (Ceratopsidae)
Підродина:	†Хасмозаврові (Chasmosaurinae)
Рід:	†Пентацератопс (Pentaceratops) Osborn, 1923
Типовий вид
†Pentaceratops sternbergii Osborn, 1923
Синоніми
Titanoceratops ouranos? Longrich, 2011 Pentaceratops aquilonius? Longrich, 2014 (nomen dubium) Pentaceratops fenestratus? Wiman, 1930 (nomen dubium)
Вікісховище: Pentaceratops

Пентацератопс мав довжину приблизно 5,5—6 метрів і важив близько 2,5 тонн. Він мав короткий носовий ріг, два довгі надбрівні роги та довгі роги на скулових кістках. Його череп мав дуже довгу оборку з трикутними рогами по краю.

Історія вивчення

Порівняння з розмірами людини

Голотипом слугував череп, знайдений Чарльзом Штернбергом у 1922 році в басейні Сан-Хуан у Нью-Мексико^[1], зразок AMNH 6325.

Вид був названий і описаний Генрі Ферфілдом Осборном у 1923 році як Pentaceratops sternbergii. Родова назва означає «п'ятирогий» та походить від грец. πέντα (penta — «п'ять»), κέρας (keras — «ріг») і ὤψ (-ops — «обличчя»)^[2], посилаючись на довгі шипасті надвиличні кістки, що виступають з боків його морди, на додачу до трьох більш виразних рогів, як у трицератопса. Осборн послужливо дав йому видову назву sternbergii на честь його першовідкривача^[3].

У 1930 році Віман назвав другий вид пентацератопса: P. fenestratus. Він базувався на зразках Штернберга 1921 року, а видова назва вказувала на отвір у лівій лускатій кістці^[4]. Пізніше цей вид почали вважати тотожним Pentaceratops sternbergii, і, отже, молодшим синонімом. Його отвір був ймовірним наслідком травми. Fowler та Freedman Fowler (2020) розглянули Pentaceratops fenestratus як окремий таксон від Pentaceratops sternbergi. На їхню думку, він може бути ідентичним Navajoceratops або Terminocavus, але стан збереження решток не дозволяє точно визначити його видову приналежність^[5].

У 2014 році Ніколас Лонгріч дав назву новому виду: Pentaceratops aquilonius, на основі фрагментарних скам'янілостей, знайдених у 1930-х роках поблизу Manyberries в Альберті, Канада. Згідно з описом, зразок має першу надпотиличну частину, спрямовану вгору, а не вперед^[6]. 2016 року Маллон та ін. виявили, що P. aquilonius морфологічно схожий на Spiclypeus shipporum, і, можливо, є одним і тим же видом, що робить P. aquilonius nomen dubium^[7].

Опис

Художня реконструкція

Пентацератопс був великим цератопсидом. Додсон оцінив його довжину тіла в 6 метрів. Довжина черепа AMNH 1624 становила 2,3 метра, а PMU R.200 — 2,16 метра^[4]. 2016 року Пол оцінив довжину динозавра у 5,5 метра, а вагу — у 2,5 метричні тонни^[8]. Носовий ріг пентацератопса невеликий і спрямований вгору і назад. Надбрівні роги дуже довгі й сильно вигнуті вперед. Дещо нахилена догори оборка пентацератопса значно довша, ніж у трицератопса, з двома великими отворами (тім'яними фенестрами).

Тулуб пентацератопса високий і широкий. Задні спинні хребці мають довгі відростки, від яких спереду, можливо, йшли зв'язки, що врівноважували високу оборку. Препубіс — передня гілка лобкової кістки — довга. Сіднична кістка довга і сильно вигнута вперед. У менших екземплярів стегнова кістка вигиналася назовні^[9].

Класифікація

Реконструкція полювання Bistahieversor на пентацератопсів

Філогенетична кладограма Pentaceratops згідно з дослідженням Скотта Семпсона (Scott Sampson) та ін. у 2010 році показала, що рід найбільш близький до Utahceratops, з подібного віку та регіону^[10]. Наведена нижче кладограма побудована за Longrich (2014)^[6]:

Chasmosaurinae

Mercuriceratops       Judiceratops       Chasmosaurus   Chasmosaurus sp. CMN 2280       Chasmosaurus belli     Chasmosaurus irvinensis         Mojoceratops         Agujaceratops         Pentaceratops aquilonius     Williams Fork chasmosaur       Pentaceratops sternbergii     Utahceratops         Kosmoceratops   Kosmoceratops richardsoni     Kosmoceratops sp. CMN 8301           Anchiceratops     Almond Formation chasmosaur           Bravoceratops     Coahuilaceratops         Arrhinoceratops   Triceratopsini   Titanoceratops       Torosaurus   Triceratops   T. utahensis       T. horridus     T. prorsus

Палеоекологія

Пентацератопс жив приблизно 76—73 мільйони років тому, його рештки здебільшого знаходять у Кіртландській формації в басейні річки Сан-Хуан у Нью-Мексико. Серед інших динозаврів, що мешкали в цьому регіоні — паразавролоф Parasaurolophus cyrtocristatus, пахіцефалозавр Sphaerotholus, панцирний динозавр Nodocephalosaurus і тиранозавроїд Bistahieversor.