Перемишлянський повіт (ЗУНР)

Перемишлянський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Польщі та СРСР. Адміністративний центр — містечко Перемишляни. Його населення становило 4 206 мешканців.

Перемишлянський повіт

Округ	Бережанський (до 1867)
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії Тернопільське воєводство Львівська область
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина УНР СРСР
Центр	Перемишляни
Створений	1867
Площа	932,7 км² (1880)
Населення	61 991 (1880)
Найбільші міста	Перемишляни, Глиняни

Сучасний Перемишлянський район Львівської області.

Географія

Територія становила 925 км², населення — 70 599 (1921).

Повіт межував зі Львівським і Бібрським повітами на заході, з Рогатинським — на півдні, Кам'янським — на півночі, Золочівським — на сході, Бережанським — на південному сході.

У складі Австро-Угорщини

Утворений у 1867 р. під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року.

У 1880 р. повіт поділявся на 69 кадастральних гмін, до складу повіту входило 72 поселення і 64 фільварки. За переписом 1880 р. в повіті були 61 991 мешканець, серед них: 38 289 греко-католиків, 14 740 римо-католиків, 12 489 юдеїв і 1289 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 45031 особа, польською — 13041, німецькою — 3803, іншими — 7. Територія повіту поділялась між двома судовими повітами (Перемишлянський і Глинянський).^[1]

Докладніше: Перемишлянський повіт (Австро-Угорщина)

ЗУНР

Повітовим комісаром був адвокат д-р Франц Свістель, після нього — суддя д-р Володимир Пежанський. Делегатом до УНРади був обраний о.Степан Височанський, парох у Перегноєві (УНДП).^[2]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

Перемишлянський повіт
Powiat przemyślański
Повіт на мапі воєводства
Країна	Польща
Воєводство	Тернопільське
Адміністративний центр	Перемишляни
Населення:	89 900 (1931)
Площа:	927
Густота:	97
TERYT:	Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2 місько-сільські сільські 9
Адміністрація
Мапа
-

Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Зміни адміністративного поділу

1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги^[3].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)

1. містечко Глиняни — місто з 1934 р.
2. містечко Перемишляни — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

• 1920—1927 рр. — 65
• 1927—1934 рр. — 66
• 1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Ґліняни	Замосцє, Зенюв, Кшивіце, Полюхув Вєлькі, Пшеґноюв, Розвожани, Словіта, Якторув	8
2	Ґміна Добжаніца	Бжуховіце, Войцєховіце, Добжаніца, Жендовіце, Кожеліце, Осталовіце, Тучне	7
3	Ґміна Дунаюв	Бяле, Вісньовчик, Дунаюв, Новосюлка, Плєнікув, Полюхув Мали, Цємєжиньце	7
4	Ґміна Задвуже	Задвуже, Ляшкі Крулєвскє, Полоніце, Полтев	4
5	Ґміна Куровіце	Альфредувка, Вижняни, Куровиці, Печеня, Солова, Туркоцін	6
6	Ґміна Погорильце	Ганачув, Ганачувка, Лагодув (частина), Подгайчикі, Погорильце, Станіміж, Унтервальден	7
7	Ґміна Пшемисляни	Боршів, Брикун, Вовків, Виписки, Коросне, Лагодів (частина), Ладанці, Липівці, Лоні, Майдан Ліповєцкі, Мерещів, Плетеничі, Пнятин, Сівороґі, Унюв, Ушковіце, Чуперносув	16
8	Ґміна Свіж	Кимир, Копань, Неділиська, Свірж, Глібовичі Свірзькі	5
9	Ґміна Янчин	Бачів, Білка, Болотня, Дусанів, Костенів, Подусільна, Подусів, Янчин	8

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-греко-католики становили 61 % населення повіту^[4].

У 1939 році в повіті проживало 98 800 мешканців (60 975 українців-грекокатоликів — 61,71 %, 19 555 українців-латинників — 19,79 %, 8 170 поляків — 8,27 %, 1 640 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,66 %, 7 125 євреїв — 7,21 % і 1 335 німців та інших національностей — 1,35 %)^[5].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 908 населення ніби-то було аж 52 269 (58,14 %) поляків при 32 777 (36,46 %) українців, 4 445 (5,0 %) євреїв і 367 (0,41 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

СРСР

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області^[6].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Глинянський, Перемишлянський і Дунаєвський райони.