Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Переяслав-Хмельницький район
район у Київській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Перея́слав-Хмельни́цький райо́н — колишній район України на сході Київської області на лівобережжі, омивається водами Канівського водосховища. Районний центр — місто Переяслав. Населення становить 29 014 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 956 км². Утворено 7 березня 1923 року. Ліквідований 25 жовтня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Remove ads
Символіка
28 грудня 2001 року районна рада затвердила герб і прапор Переяслава-Хмельницького району. Автор символів району — Олексій Кохан. Прапор являє собою полотнище із трьох вертикальних смуг: білої, червоної й білої, співвідношення ширини смуг — 1:4:1. У центрі полотнища зображений елемент герба міста — біла фортеця із надворотной церквою, що має золотий купол і хрест; гостроверхими бічними вежами, що мають золоту покрівлю й флюгері; у прорізі воріт червлений щит із золотим князівським знаком Всеволода Ярославовича. Герб району: у блакитному щиті зі срібною облямівкою сидячий на срібному трьохгор'є золотий бабак, що тримає в лапах червлену корону, у главі щита виходяще праворуч золоте сонце. Древня фортеця символізує Переяславське князівство, знак Всеволода Ярославовича нагадує про період розквіту князівства. Червоний колір — колір давньоруських військових щитів, білі смуги на прапорі символізують річки Дніпро й Трубіж.
Remove ads
Географія
Переяслав-Хмельницький район розміщений у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу, тобто у південній частині Київської області. Територія району становить 1456 кв.км, або 5,2 % від території області. Межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні — з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Західна межа району проходить вздовж Канівського водосховища, площа якого в межах району становить 20706,3 га. На території району протікає 6 річок довжиною понад 10 км. Найбільші — Дніпро — довжиною 30 км, Трубіж — 50 км, Альта — 34 км, Броварка — 33 км, Карань — 26 км (в межах Переяслав-Хмельницького району).
Площа с/г угідь (за всіма товаровиробниками, включаючи підсобні господарства), становить — 95628,2 га, із них ріллі — 80375,4 га.
Remove ads
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Ташанський (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники
Ботанічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Акація біла, Гірка, Два товариша, Дуб кохання, Роблена могила, Соболева могила, Ташанківський дуб, Три брати.
Комплексні пам'ятки природи
Геологічні пам'ятки природи
Заповідні урочища
Болото в урочищі «Солонці», Студенеківські дубові насадження, Крутуха.
Історія
Переяславська земля — складова частина Київщини — здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у XVII—XVIII ст. — Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці XVIII ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії. З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії. Сучасна територія Переяславщини зберігає пам'ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, багато цих пам'яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.
Населення Переяславщини брало активну участь в селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетського і московського панування в Україні під проводом С.Наливайка, Трясила, Павлюка, Остряниці, Брюховецького. у визвольній війні 1648—1657 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким. В Переяславському колегіумі викладав Сковорода.
Remove ads
Історія району
Район створений 7 березня 1923 року в складі Золотоніської округи Полтавської губернії. Після ліквідації Золотоніської округи згідно з постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року, Переяславський район з 10 червня 1925 року передано Київській окрузі (до 1930 року).
За даними перепису населення 17 грудня 1926 року в райні було 38 сільських рад, 78739 жителів, з них 15232 - міських.
Після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район ввійшов до її складу. В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький.
З 1962 по 1965 рік до складу Переяслав-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.
Remove ads
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду та 31 сільську раду, які об'єднують 51 населений пункт і підпорядковані Переяслав-Хмельницькій районній раді. Адміністративний центр був — місто Переяслав, яке є містом обласного значення та не входило до складу району[1].
Населення
Узагальнити
Перспектива
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:
Remove ads
Засоби масової інформації
З 7 жовтня 1925 в районі видається газета Вісник Переяславщини.
Діють локальні інтернет-видання.
Екскурсійні об'єкти
- Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
- Курган (с. Єрківці)
- Погруддя Герою Соціалістичної Праці — Хобта Олена Семенівна (с. Гланишів)
- Свято-Сергіївська каплиця (с. Ташань)
- Ташанський парк (с. Ташань)
- Церква Архістратига Михайла (с. Єрківці)
- Церква Іоанна Богослова (с. Строкова)
- Церква Іоанна Богослова (с. Гайшин)
- Церква Святого Миколая (с. Дівички-1)
- Церква Хрестовоздвиженська (с. Дівички)
- церква Воскресіння Христового (с. Воскресенське)
- руїни церкви Св. Іллі (с. Циблі)
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Переяслав-Хмельницького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,37 % (проголосували 17 840 із 24 998 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,74 % (10 301 виборців); Юлія Тимошенко — 15,47 % (2 760 виборців), Олег Ляшко — 12,88 % (2 298 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (769 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.[5]
Remove ads
Див. також
- Переяслав-Хмельницька районна рада
- Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація
- Переяслав-Хмельницька централізована бібліотечна система
- Бібліотека Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
- Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»
- Переяславський річковий порт
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads