Масове пермське вимирання

Масове пермське вимирання, або пермсько–тріасове (P–Tr) вимирання (неформально відоме як «велике вимирання» англ. the Great Dying,^[1], або «найбільше масове вимирання всіх часів» (англ. the Greatest Mass Extinction of All Time)^[2]) — одне з п'яти масових вимирань стало межею, що розділяє пермський і тріасовий геологічні періоди, тобто палеозой і мезозой, приблизно 251,4 млн років тому^[3][4]. Є однією з найбільших катастроф біосфери в історії Землі, яка призвела до вимирання 96%^[5] усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних. Катастрофа стала єдиним відомим масовим вимиранням комах^[6], коли вимерло близько 57% родів і 83% видів всього класу комах. Зважаючи на втрати такої кількості та розмаїття біологічних видів відновлення біосфери тривало набагато довше в порівнянні з іншими катастрофами, які призвели до вимирання^[5]. Моделі, за якими відбувалося вимирання, обговорюються^[7]. Різні наукові школи припускають від одного^[3] до трьох^[8] поштовхів вимирання.

Пермсько–тріасове вимирання є найістотнішим вимиранням на цій діаграмі для морських родів.

Причини катастрофи

На сьогодні у фахівців відсутня загальноприйнята думка про причини вимирання. Розглядається кілька можливих причин:

• поступові зміни навколишнього середовища:
  • аноксія — зміни хімічного складу морської води й атмосфери, зокрема дефіцит кисню;
  • підвищення сухості клімату;
  • зміна океанічних течій і/або рівня моря під впливом змін клімату;
• катастрофічні події:
  • падіння одного або кількох метеоритів, зіткнення Землі з астероїдом, діаметром у кілька десятків кілометрів^{[2 1]};
  • посилення вулканічної діяльності;
  • раптовий викид метану з дна моря.

Найпоширеніша гіпотеза, згідно з якою причиною катастрофи став вилив трапів (спочатку порівняно невеликих Емейшанських трапів близько 260 млн років тому, потім колосальних сибірських трапів 251 млн років тому)^[9][10]. З цим могли бути пов'язані вулканічна зима, парниковий ефект через викид вулканічних газів та інші кліматичні зміни, що вплинули на біосферу^[11][12];

Зіткнення Землі з астероїдами

Зіткнення з астероїдом у баченні художника. У зіткненні Землі з астероїдом у кілька кілометрів діаметром виділяється енергія, що дорівнює вибуху декількох мільйонів атомних бомб.

Свідчення того, що удари астероїдів могли викликати Крейдове вимирання, призводять до підозри, що подібні події також могли б стати причиною й інших масових вимирань, зокрема, пермського. Для цього шукають кратери відповідних розмірів.

В Австралії та Антарктиді знайдено докази існування ударних подій відповідних Пермському періоду — зерна кварцу ударного походження;^[13][14] фулерени з включеннями інертних газів позаземного походження;^[15] фрагменти метеоритів в Антарктиці^[16] і зерна, які містять підвищений рівень заліза, нікелю та кремнію, можливо ударного походження^[17]. Одним із доказів вважають наявність 500-кілометрового кратера в районі Землі Вілкса^[18][19]. Однак, достовірність більшості таких досліджень досить сумнівна^{[20][21][22][23]}. Наприклад, кварц з Антарктики, який вважався ударного походження, було нещодавно досліджено за допомогою оптичного та електронного мікроскопів, в результаті чого виявлено, що знайдені особливості швидше за все утворилися внаслідок пластичних деформацій у твердих тілах, у тектонічних процесах подібних вулканізму, а не від ударів^[24].

Декілька можливих ударних кратерів було запропоновано як можливі причини масового пермського вимирання, включаючи структуру Бедоут в північно-східній частині Австралії^[14] а також гіпотетичний Кратер Землі Вілкса в західній Антарктиці^[25][26]. У кожному з цих випадків гіпотеза космічного удару не було підтверджено, і її піддано критиці. А у випадку з Землею Вілкса, вік цих геологічних утворень дуже невизначений, і може належати до пізніших періодів.

Наслідки вимирання

Внаслідок масового вимирання на Землі зникло багато видів, цілі ряди і навіть класи; велика частина ряду парарептилій (за винятком предків сучасних черепах), багато видів риб і членистоногих (Зокрема, відомі трилобіти). Катаклізм також завдав удару світу мікроорганізмів.

Проте вимирання старих форм відкрило дорогу багатьом тваринам, які довгий час залишалися в тіні: початок і середина наступного за пермом — тріасового періоду — визначено становленням архозаврів, від яких пішли динозаври й крокодили, а згодом — птахи. Крім того, саме в тріасі з'являються перші ссавці.

Див. також

• Масові вимирання
• Гіпотеза катастроф