Поляна – Канчурінське

Поляна – Канчурінське – газопровід в Башкортостані.

Поляна

Канчурінське

Схема газопроводу

Газопровід, який став до ладу в 1987 році, сполучив такі елементи газотранспортної системи, як:

- розташовану на півночі Башкортостану компресорну станцію Поляна, до якої надходить блакитне паливо західносибірського походження по газопроводах Уренгой — Петровськ, Челябінськ – Петровськ та Ямбург – Поляна;

- створене на півдні Башкортостану Канчурінське підземне сховище газу, яке через трубопровід Совхозне – Канчурінське також може мати доступ до ресурсу з Оренбурзького родовища.

Трубопровід має довжину 310 км. Його північна ділянка виконана в діаметрі 1220 мм, південна – 1020 мм,^[1] а перекачування ресурсу забезпечує розташована на 114-му кілометрів від «Поляни» компресорна станція Кармаскалінська.

Від північної частини газопроводу відходить перемичка довжиною 22 км та діаметром 800 мм, яка подає ресурс до системи Ішимбай – Уфа – Благовєщенськ на завершальній ділянці між Уфою (тут працюють Уфімський нафтопереробний завод, нафтохімічний комплекс, Уфімська ТЕЦ-1, Уфімська ТЕЦ-2, Уфімська ТЕЦ-3, Уфімська ТЕЦ-4, Затонська ТЕЦ) та Благовєщенськом (тут великим споживачем блакитного палива є Приуфімська ТЕЦ). Також можливо відзначити, що траса газопроводу Поляна – Канчурінське перетинається з газопроводом Шкапово – Магнітогорськ, який надає доступ до району Салавату (Салаватський нафтопереробний завод, нафтохімічний комплекс, Салаватська ТЕЦ, Ново-Салаватська ТЕЦ).

У другій половині 1980-х на півдні Башкирії поблизу траси трубопроводу почали споруджувати виробництво аміаку в Мелеузі, що могло стати ще одним великим споживачем природного газу. Втім, з екологічних міркувань цей проект так ніколи і не завершили.