Порай-Кошиці

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кошиць.

Порай-Кошиці — українсько-білорусько-польський шляхетський рід^[2].

Порай-Кошиці
Порай
Близькі роди:	Березовські, Бірюкови, Брюшкови, Доманські, Бернацькі, Зелінські, Зименки, Клєпцови, Кобці, Ломанські, Метельські, Непоровські, Савельєви, Таргоні, Хроповські, Цирульнікови, Чернецькі, Яковлєви[1], Яновські

Походження

Згідно з сімейною легендою Порай-Кошиці вважали засновником роду Никифора Кошиця. Він походив із Сардинського королівства в Італії (із Косціна), що прибув до Литви в часи князя Вітовта (1392–1430). Згідно з іншою легендою рід походить від одного з кіннотників-патриціїв Розін-Розінус, що перейшов з Італії до богемського володаря Чеха і заснував у Чехії рід Розенбергів. Один з представників цього роду Розінів – Славник мав сім синів від дочки князя Болеслава І^[3].

Але першим документально відомим представником роду був Іван Кошиць гербу Порай, що мешкав в XVI ст. в Великому князівстві Литовському, Руському, Жематійському.

Серед визначних представників роду багато священників, військових, медиків, музичних і театральних діячів. Нащадки роду мешкають сьогодні як в Україні, так і закордоном (зокрема в Росії і США). Частина послуговується прізвищем Кошиць, інша з придатком Порай-Кошиць.

Родова схема

Родова схема Порай-Кошиців

• Іван Кошиць (нар. 1560), власник Виступовичів в Овруцькому повіті) і частково Великого Села в Ошмянському повіті.
  • Станіслав (нар. 1590 — пом. 1665), поручик гусарського полку. В 1665 році відписав Велике Село і Виступовичі сину. Дружина — Софія
    • Криштоф (нар. прибл. 1640 — пом. 1710), чесник мінський.
      • Іван (нар. прибл. 1700 — пом. 1763), дружина — Катерина
        • Андрій Іванович (нар. 1722 — пом. 1799), 28 вересня 1774 р. змушений був продати Виступовичі овруцькому підсудку Антону Вечфінському, й переселитися в переселиться в Радомишльський повіт Київської губернії. Дружина — Маріанна Свєнціцька
          • Іван Андрійович (нар. прибл. 1758 — пом. після 1830), православний священник. Закінчив Мозирське церковне училище, з якого звільнився 9 березня 1783 р. Мешкав в с. Вітовці Сквирського повіту. Дружина — Євдокія Антонівна Мшанська
            • Григорій Іванович (нар. 1792 — пом. після 1865), православний священник в с. Кирилівка Звенигородського повіту. В його родині близько восьми років жив Тарас Шевченко.^[4] Дружина — Ксенія Григорівна Григорович
              • Іван Григорович (нар. 1818)
              • Ярослав Григорович (нар. 1820)
              • Феодосія Григорівна (нар. 1828)
              • Прокопій Григорович (нар. 1830)
              • Олексій Григорович (нар. 1832), православний священник в с. Кирилівка. Дружина — Мотрона Фомичівна Фомкіна
                • Митрофан Олексійович (нар. 1859)
                • Павло Олексійович (нар. 1863 — пом. 1904)^[5] ∞ Тамара Леонідівна
                  • Ніна Павлівна (нар. 1892 — пом. 1965), чоловік — Александер фон Шуберт^[6]
                    • Марина Олександрівна (нар. 1912 — пом. 2001), чоловік — Франклін Л. Ешлі^[7]
                  • Марія Павлівна (нар. 1896)
                  • Валентин Павлович (нар. 1894)
                • Георгій Олексійович (нар. 1865)
              • Параскева Григорівна (нар. 1838)
              • Євдокія Григорівна (нар. 1818)
            • Феодосій Іванович, диякон в с. Тетіїв Таращанського повіту. Дружина — Пульхерія Матвеєва
              • Григорій Феодосійович (нар. 1844), від 15 вересня 1864 р. звільнений з духовного звання після закінчення семінарії для вступу до гражданської служби. До 19 грудня 1866 р. служив молодшим діловодом столу канцелярії Київського губернатора. 19 грудня 1866 вступив в службу Київського губернського дворянського зібрання. З 1868 р. отримав там посаду архіваріуса. З 1878 р. титулярний радник у відставці. Дружина — Олена Олексіївна Зименко (нар. 1848), донька купця другої гільдії.
                • Олександр Григорович (нар. 1866 — пом. 1944)
                • Іван Григорович (нар. 1867)
                • Надія Григорівна (нар. 1869)
                • Михайло Григорович (нар. 1871 — пом. 1941), колезький секретар. Після закінчення Лісового інституту був призначений молодшим таксатором корпусу лісничих в Сестрорецькому лісництві. Пізніше отримав посаду лісничого. Учасник Першої світової. Після Революції залишився на своїй посаді. В 1930 р. звільнений і виселений з дому за відмову сплавляти ліс по Сестрі-ріці в об'ємі що перевищує її можливості. Помер від голоду. Дружина — Олена Іванівна Ільїна (нар. 1876), балерина Імператорського театру
                  • Костянтин Михайлович (нар. 1903 — пом. 1959), радянський геолог, педагог. Першовідкривач Ковдорського родовища. Учасник Другої світової війни. Дружина — Анна Петрівна Єгорова (нар. 1906 — пом. 1989)
                    • Олена Костянтинівна (нар. 1926 — пом. 1996), чоловік — Микола Олексійович Клименко, капітан 2-го рангу.^[8]
                      • Іван Миколайович (нар. 1949)
                        • Іван Іванович (нар. 1989)
                        • Катерина Іванівна (нар. 1991)
                    • Тетяна Костянтинівна (нар. 1930 — пом. 2006), театральний художник. Чоловік — Георгій Євгенович Морен, артист театру.
                  • Наталья Михайлівна (нар. 1907 — пом. 1987), чоловік — NN Ленчевський
                  • Ніна Михайлівна (нар. 1907 — пом. 1991), чоловік — NN Васильєв
                • Юрій Григорович
              • Григорій Феодосійович
            • Матвій^[9] Іванович
          • Антон Андрійович (нар. 1763 — пом. 1836), православний священник. Дружина — Ксенія Ганкевич
            • Петро Антонович (нар. 1798 — пом. 1828), священник
            • Іван Антонович (нар. 1800 — пом. після 1874), закінчив відділення морально-політичних наук Московського університету. Служив в московському медичному департаменті. В 1858 р. — колезький асесор. Нагороджений Орденом Св. Анни ІІ і ІІІ ступенів. Автор історичних праць «Исторический рассказ о литовском дворянстве» і «Очерк истории русского дворянства от половины IX до конца XVIII века. 862-1796»
            • Ігнатій Антонович (нар. 1803 — пом. 1842), закінчив відділення морально-політичних наук Московського університету. Титулярний радник.
            • Тимофій Антонович (нар. 1805 — пом. 1876), закінчив медичний відділ Московського університету. Лікар Маріїнської лікарні, пізніше батальйонний лікар в дієвій армії, старший лікар та брацлавський повітовий лікар. Нагороджений Орденом Св. Анни ІІІ ст., срібною медаллю за штурм Варшави, польським знаком відмінності за військові заслуги. З 1852 р. — надвірний радник.
            • Олександр Антонович (нар. 1812 — пом. 1855), закінчив Медико-хірургічну академію. З 1834 р. батальйонний лікар Азовського піхотного полку. В 1837 р. — титулярний радник. Служив в кірасирському полку, Новоархангельському уланському полку. Учасник Кримської війни. Помер від отриманих ран.
              • Євген Олександрович^[ru] (нар. 1851), генерал-майор.
                • Олександр Євгенович (нар. 1877 — пом. 1944), радянський хімік-органік, академік АН СРСР з 1935 року. Дружина — Тетяна Іванівна Умнова (пом. 1948)
                  • Євген Олександрович (нар. 1907 — пом. 1999), дружина — Віра Федорівна Матюх^[ru] (нар. 1910 — пом. 2003)
                    • Олексій Євгенович^[ru] (нар. 1941)
                      • Петро Олексійович (нар. 1969), дизайнер відеоігор. Мешкає в Санкт-Петербурзі
                  • Борис Олександрович (нар. 1909 — пом. 1968), радянський хімік.
                  • Михайло Олександрович^[ru] (нар. 1918 — пом. 1994) — радянський хімік.
        • Василь Іванович (нар. 1726)
          • Никифор Васильович
          • Ігнатій Васильович

Київська гілка

• Василь Кошиць
  • Ігнатій Васильович (нар. 1753), священник.
    • Ігнатій Ігнатович (нар. 1784 — пом. 1837), священник в с. Малі Низгірці. Дружина — Марія Йосипівна (нар. 1799)
      • Андрій Ігнатович, священник в с. Малі Низгірці. Дружина — Марія Онуфрівна
        • Володимир Андрійович, останній з родини Кошиців священник в с. Малі Низгірці.
        • Михайло Андрійович (нар. 1848)
        • Анна Андріївна, чоловік — NN Кисилевич, диякон в Десятинній церкві.
        • Микола Андрійович (нар. 1864)
      • Антоній Ігнатович (нар. 1830 — пом. 1898), священник. Дружина — Євдокія Михайлівна Маяковська (нар. 1836 — пом. 1911)
        • Тетяна Антонівна
        • Федір Антонович
        • Дора Антонівна
        • Олександр Антонович (нар. 1875 — пом. 1944), український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист. Дружина — Тетяна Омелянівна Георгієвська (нар. 1892 — пом. 1966), українська громадська діячка, співачка.
        • Митрофан Антонович
        • NN Антонівна
        • NN Антонівна
        • NN Антонович
        • NN Антонович

Слобожанська гілка

• Ігнатій Порай-Кошиць
  • Володимир Гнатович (нар. 1843 — пом. 1892), доктор медицини, колезький радник.^[10]
    • Борис Володимирович (нар. 1886 — пом. після 1943), український художник-графік. Після війни емігрував у Німеччину.^[11]
    • Варвара Володимирівна, науковий працівник Харківського ортопедичного інституту.
    • Олена Володимирівна, кореспондент іноземних мов.