Премія Вацлава Гавела

Премія імені Вацлава Гавела з прав людини — щорічна відзнака за видатні заслуги щодо захисту прав людини у Європі та за її межами, започаткована 2013 року Парламентської асамблеї Ради Європи спільно з Бібліотекою Вацлава Гавела та Charta 77 Foundation. Премія присвячена пам'яті Вацлава Гавела — останнього президента Чехословаччини та першого президента Чехії.

Угоду про заснування премії було підписано у Празі 25 березня 2013 року Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи Жаном-Клодом Міньйоном, головою Бібліотеки Вацлава Гавела Мартою Смоліковою та головою Керівного комітету Charta 77 Foundation Франтішеком Янучем за участі міністра закордонних справ Чехії Карела Шварценберга^[1]. Премія Вацлава Гавела є правонаступницею Премії Парламентської асамблеї Ради Європи з прав людини, яку присуджували щодвароки, починаючи з 2007 року.

Лауреатом премії може стати особи або неурядові організації, що працюють у напрямку захисту прав людини. Кожному лауреату премії Вацлава Гавела вручається диплом, відзнака та грошова частина премії, що становить 60 тис. євро.

Першим лауреатом премії став білоруський правозахисник Олесь Біляцький^[2].

Лауреати

• 2013: Олесь Біляцький (Білорусь)
• 2014: Анар Маммадлі (Азербайджан)
• 2015: Людмила Алексєєва (Росія)
• 2016: Надія Мурад (Ірак)
• 2017: Мурат Арслан (Туреччина)
• 2018: Оюб Тітієв (Росія)
• 2019: Ільхам Тохті (КНР)
• 2020: Луджейн аль-Хазлуль (Саудівська Аравія)
• 2021: Марія Колесникова (Білорусь)^[3]
• 2022: Володимир Кара-Мурза (Росія)^[4]
• 2023: Осман Кавала (Туреччина)^[5]
• 2025: Максим Буткевич (Україна)^[6]