Проспект Ветеранів (станція метро)

59°50′30″ пн. ш. 30°15′14″ сх. д.

Проспект Ветеранів
Петербурзький метрополітен Кіровсько-Виборзька лінія
Загальні дані
Тип	колонна, трипрогінна, мілкого закладення
Глибина закладення	8 м
Проєктна назва	«Вулиця Третього Інтернационала»[1][2]
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Будівництво
Дата відкриття	29 вересня 1977
Архітектор(и)	В. Г. Хільченко
Інженер(и)-конструктор(и)	С. П. Щукін
Виходи до	бульвар Новаторів, Дачний проспект
Код станції	ВТ

п о р 1 Кіровсько-Виборзька лінія

Легенда ТЧ-4 «Північне» Оборотний тупик Дев'яткіно Громадянський проспект Муринський струмок Оборотний тупик Академічна задєл під СЗГ Політехнічна Площа Мужності Дистанція «Розмиву» Лісова Виборзька Оборотний тупик Площа Леніна Нева Чернишевська СЗГ до Маяковська Площа Повстання Володимирська Пушкінська СЗГ до Сінної площі Технологічний інститут Обвідний канал Балтійська Нарвська Кіровський завод Автово ТЧ-2 «Дачне» ТЧ-1 «Автово» Красненька Дачне Ленінський проспект Проспект Ветеранів Оборотний тупик

Проспект Ветеранів (рос. Проспект Ветеранов) — кінцева станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену. Відкрита 29 вересня 1977 року.

Названа через прямуючу поруч однойменну міську автостраду.

Вестибюлі і пересадки

Через мілке закладення станції відсутні павільйон і ескалатори. Входи на станцію суміщені з підземними пішохідними переходами, що прямують:

• На бульвар Новаторів в сторону Дачного проспекту.
• На бульвар Новаторів в сторону вулиці танкіста Хрустицького.

Технічна характеристика

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м). Підземний зал споруджений за проектом архітектора В. Г. Хільченко та інженера С. П. Щукіна. Як і станція «Ленінський проспект» — представник нечисленних в Петербурзькому метрополітену станцій «московського типу» або «сороконіжки» (колонних станцій мілкого закладення зі спрощеним оформленням підземного залу).

Оздоблення

Стиль оздоблення — меморіальний, що відповідає назві станції. Колони оздоблені чорним лабрадоритом і сірим мармуром (крайні колони), підлога — сірим гранітом, чорним лабрадоритом з латунними вставками. Металевими профілями виділені ребра колон. Колійні стіни станції оздоблені золотистим мармуром «газган».

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком - за кінцевою станцією знаходиться 4 оборотних тупика, два з них будувалися як продовження тимчасові лінії 1 до Лігово з двома проміжними станціями - «Вулиця Солдата Корзуна» і «Проспект Маршала Жукова»^[3]. Виконання проекту до 2020 року Генеральним планом Санкт-Петербурга не планується. Замість нього планується розвиток Красносельсько-Калінінської лінії для рівномірного розподілу пасажиропотоку між лініями метрополітену^[4].

Найзавантаженіша станція Росії

За показником пасажиропотоку є самою завантаженою станцією в Росії і країнах колишнього СРСР ^[5][6],, що пояснюється відсутністю метро в найближчих передмістях і Красносільському районі Петербурга. Пасажиропотік станції 193,1 тис. осіб^[7].

Ресурси Інтернету

• «Проспект Ветеранів» на metro.vpeterburge.ru(рос.)
• «Проспект Ветеранів» на ometro.net(рос.)
• «Проспект Ветеранів» на форумі metro.nwd.ru(рос.)
• Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Енциклопедичний довідник. «Проспект Ветеранів»(рос.)
• Концепція розвитку метрополітену і інших видів позавулочного швидкісного транспорту у Санкт-Петербурзі на період до 2020^{[недоступне посилання з квітня 2019]}(рос.)