Книга псалмів

Кни́га псалмі́в, або Псалти́р (від грец. ψαλμοί, psalmoi; івр. תְּהִלִּים, tehillim; лат. Liber Psalmorum) — одна з книг Старого Заповіту Біблії. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 псалмів, а у православній — 151 псалом^[1][2].

Книга псалмів
Жанр	література мудростіd
Форма	вірш[d] і гімн
Мова	давньоєврейська мова
Цей твір у Вікісховищі
Цей твір у  Вікіджерелах

Назва

Єврейська назва книги — «Тегілім», «Теілім» (івр. תְּהִלִּים), що буквально означає «хвалительні пісні». Українська назва Псалтир (заст. Псалтирь)^[3] походить через староцерк.-слов. Ψалтирь, Ψалтырь від грец. Ψαλτήριον, Псалтеріон, Псалтіріон^[4]. Саме слово ψαλτήριον означає струнно-щипковий музичний інструмент (псалтерій), у «Септуагінті» ним перекладені назви різних єврейських музичних інструментів, що використовувалися як акомпанемент псалмам. У грецькій мові також використовується назва Ψαλμοί, Βίβλος Ψαλμών («Псалми», «Книга Псалмів»).

Авторство і призначення

Цар Давид грає на псалтерії. Картина Яна де Брая, 1670 р.

Усупереч апокрифічним історіям, у яких авторство псалмів приписують винятково Давидові, нині вважають, що Псалтир є поетичною збіркою, яку поступово написали кілька авторів; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському храмі; євреї та християни і надалі вживають їх як у громадському, так і в приватному поклонінні. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богові та Його ділам.

Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з XI століття до найновіших часів. Із Псалтиря у давнину ворожили^[5], і текст так званого гадального Псалтиря, в якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в XI столітті.

Псалми широко вживають у юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.

Широко вживають у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього книга поділена на відповідні розділи — 20 кафизм. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську^[6] мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир із тлумаченням («тлумачний») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.

Структура

У різних традиціях

У юдейській і західній традиціях Псалтир поділений на 5 книг. У східній — на 20 кафизм (151-й псалом не входить до жодної).

Тематика

Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.

Сторінка 1 основного тексту Новгородського кодексу. Початок псалма 75

Переклади і переспіви

Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається зі 150 ліричних пісень-псалмів із молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.

Як популярна книга Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) та Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).

П. С. Морачевський здійснив перший в історії української культури переклад Псалтиря новоукраїнською літературною мовою. Переклади Псалтиря українською мовою зробили також: Іван Пулюй (1903 року з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.

Коли Тарас Шевченко був наймитом у дяка Петра Богорського, то читав псалтир (був псалтирщиком). Восени та взимку 1845 року Шевченко написав 10 віршованих перекладів псалмів пророка Давида українською мовою. Див. Давидові псалми (Шевченко)

Крім Т. Шевченка, переспіви псалмів створили також М. Максимович ^[7], В. Александров^[8], П. Гулак-Артемовський^[9], О. Навроцький^[10], П. Куліш^[11][12], Я. Щоголів^[13], М. Карпенко, Т. Яковенко, М. Негода ^[14], В. Базилевський^[15] та інші.^[16]

• 
  St. Florian's psalter, 14th or 15th century, Polish translation
• 
  Children singing and playing music, illustration of Psalm 150 (Laudate Dominum)
• 
  David as a psalmist, 1860 woodcut by Julius Schnorr von Karolsfeld
• 
  A singing and dancing David leads the Ark of the Covenant, c. 1650.
•