Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Пушкінопад
частина дерусифікації України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Пушкінопа́д — серія демонтажу пам'ятників, пам'ятних дошок та інших об'єктів вшанування, а також, ширше, — перейменування об'єктів, названих на честь російського письменника Олександра Пушкіна, що почалася під час російського вторгнення до України 2022 року, частина дерусифікації в Україні.
Демонтування матеріальних об'єктів
Узагальнити
Перспектива
За майже чотири роки до цієї акції, 2 липня 2018 року в місті Золочеві, що на Львівщині, погруддя Пушкіну впало через природні причини — старіння і несприятливої погоди[1].
Першою подією, яка набула широкого розголосу, став 7 квітня 2022 року демонтаж пам'ятнику Пушкіну у місті Мукачево. В Ужгороді та Тернополі пам'ятники російському поету демонтували 9 квітня[2][3][4][5]. 22 березня 2022 року мешканець Тернополя облив червоною фарбою пам'ятник Пушкіну та написав на ньому «stop war». Своєю акцією він привернув увагу до необхідності демонтувати монумент. У Тернополі пам'ятник поету був встановлений у 1961 році. Перші ініціативи щодо його знесення з'явились у 2014 році, після вторгнення Росії в Україну[6].
Міський голова Тернополя Сергій Надал зазначив:
«Злочини росіян проти українського народу: вбивства, катування людей, ґвалтування жінок і дітей, руйнування українських міст перекреслили всю культуру російського народу. Цим злочинам немає пояснення. Вони не залишають нам вибору. Все російське потрібно демонтувати. В тому числі пам'ятник російському письменнику»[7].
11 квітня 2022 року у селі Заболотівці Львівської області демонтували погруддя Пушкіну[8].
19 квітня 2022 року в Кропивницькому запропонували прибрати пам'ятник Пушкіну, що наразі стоїть біля педагогічного університету[9]. Демонтували 8 липня 2022 року[10].
26 квітня 2022 року в селі Пушкіно на Берегівщині Закарпатської області повалили пам'ятник Олександру Пушкіну[11], і почались наради щодо перейменування села.
28 квітня 2022 року в Конотопі було демонтовано пам'ятник Пушкіну, цікаво, що під час демонтажу пам'ятнику відірвало голову[12].
30 квітня 2022 року в Чернігові демонтували пам'ятник Пушкіну[13].
5 травня 2022 року у Вінниці демонтували меморіальну дошку Пушкіну[14].
8 травня 2022 року бюст демонтовано у Делятині Івано-Франківської області[15].
13 травня 2022 року з вхідних воріт дендрологічного парку «Олександрія» у місті Біла Церква демонтовано погруддя Пушкіну.
21 травня 2022 року у Миколаєві демонтували пам'ятник Пушкіну[16].
1 червня 2022 року в Нікополі було пошкоджено пам'ятник Олександру Пушкіну[17].
Робоча група Міністерства освіти та науки України під час засідання 16 червня ухвалила Рішення про вилучення зі шкільних підручників більше 40 творів радянських та російських авторів, включаючи Олександра Пушкіна[18].
26 липня було демонтовано пам'ятник Пушкіну у Запоріжжі[19].
1 вересня 2022 року у Києві було демонтовано погруддя Пушкіну на території гімназії № 153[20].
11 жовтня 2022 року у Києві невідомими було демонтовано друге погруддя Пушкіна перед Національним транспортним університетом.[21] Демонтаж присвятили лейтенанту Збройних сил України Денису Антіпову на псевдо «Бук»— відомому громадському активісту, викладачу корейської мови в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який загинув у травні 2022 року в бою з російськими окупантами.
9 листопада 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у Харкові[22].
11 листопада 2022 року демонтували пам'ятник Олександру Пушкіну у Житомирі[23].
11 листопада 2022 року демонтовано та зник пам'ятник Пушкіну у місті Жмеринка.
17 листопада 2022 року демонтовано скульптуру Пушкіну у місті Чернівці[24].
20 листопада 2022 року невідомими було повалено погруддя Пушкіну у місті Нікополь[25].
21 листопада 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Кременчук[26].
29 листопада 2022 року демонтовано меморіальну дошку Пушкіну у місті Миколаїв[27].
29 листопада 2022 року демонтовано памятник Пушкіну у місті Ананьїв Одеської області[28].
9 грудня 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Тульчин[29].
16 грудня 2022 року демонтовано погруддя Пушкіна в Дніпрі.[30]
23 грудня 2022 року демонтовано другу скульптуру Пушкіну у місті Чернівці.[31]
24 грудня 2022 року демонтовано у місті Кролевець Сумської області.[32]
27 грудня 2022 року демонтовано бюст Пушкіну з фасаду Чернівецького драматичного театру імені Ольги Кобилянської.[33]
29 грудня 2022 року демонтовано погруддя Пушкіну у місті Полонне Хмельницької області.[34]
29 грудня 2022 року демонтовано другу меморіальну дошку Пушкіну у місті Миколаїв.[35]
30 грудня 2022 року у місті Кропивницький з фасаду бібліотеки імені Євгена Маланюка прибрали барельєф Пушкіну.[36]
30 грудня 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Краматорськ.[37]
16 січня 2023 року демонтовано погруддя Пушкіну поблизу школи № 76 у місті Запоріжжя[38]
18 лютого 2023 року демонтовано пам'ятник у селі Біленченківка Полтавської області[39]
7 квітня 2023 року бронзову скульптуру Пушкіна при вході до одного з полтавських готелів замінили на скульптуру Григорія Сковороди. Скульптура була встановлена у 2019 році.[40]
У травні 2023 року було демонтовано пам'ятник у селі Ольгопіль Вінницької області.[41]
6 травня 2023 року демонтовано пам'ятник Пушкіну у місті Жовті Води Дніпропетровської області.[42]
8 червня 2023 року в Глухові було демонтовано пам'ятник Пушкіну.[43]
27 липня 2023 року демонтували пам'ятник Пушкіну у місті Полтава.[44]
18 серпня 2023 року демонтували пам'ятник Пушкіну у місті Лубни[45].
14 вересня 2023 року у Києві демонтували меморіальну дошку Пушкіну на вулиці Михайла Грушевського[46].
15 листопада 2023 року у Києві був демонтований найбільший пам'ятник Пушкіну у парку Івана Багряного[47][48].
12 січня 2024 року у місті Харків барельєф Пушкіна демонтували зі станції метро «Пушкінської».[49]
15 серпня 2024 у Білгород-Дністровському було демонтоване погруддя Пушкіна в одному зі скверів міста[50].
15 листопада 2024 у Кривому Розі були демонтовані пам'ятники Пушкіну та Лєрмонтову[51][52].
28 лютого 2025 року у Коростишеві демонтовано погруддя Пушкіну.[53]
18 травня 2025 року у Одесі демонтовано меморіальну дошку Олександру Пушкіну, що була встановлена на вулиці Дерибасівській у 2015 році[54].[55]
30 червня 2025 року у Берестині демонтовано погруддя Пушкіну.[56]
25 липня 2025 року у Одесі демонтовано пам'ятну дошку Льву Пушкіну, брату Олександра Пушкіна.[57]
1 серпня 2025 року у Болграді демонтовано погруддя Пушкіну у міському парку.[58]
Мукачево
Ужгород
Тернопіль
Заболотівці
Міжлісне (Пушкіно)
Конотоп
Чернігів
Вінниця
Делятин
Біла Церква
Миколаїв
Кропивницький
Дніпро
Запоріжжя
Київ
Харків
Житомир
Жмеринка
Чернівці
Нікополь
Кременчук
Ананьїв
Тульчин
Кролевець
Полонне
Полтава
Краматорськ
Біленченківка
Ольгопіль
Жовті Води
Глухів
Лубни
Білгород-Дністровський
Кривий Ріг
Одеса
Коростишів
Берестин
Болград
Remove ads
Тези та антитези
Узагальнити
Перспектива
Питання знесення пам'ятників розглядається в концепті змістовного їх навантаження, з'ясування причин їх встановлення. У суспільстві присутні тези «Не треба знищувати історію! Це ж наша історія!», «Знесіть всі ці пам'ятники в музеї», «Це ж видатні діячі»[59].
Тези (аргументи "за" Пушкінопад)
- Декомунізація та дерусифікація: Пам'ятники Пушкіну розглядаються як елементи російської імперської та радянської спадщини, що мають бути усунені в процесі дерусифікації. Вони символізують "русскій мір" і є частиною ідеологічної присутності Росії в Україні. Після 2014 року і особливо після 2022 року, коли Росія відверто використовує "захист російськомовного населення" як привід для агресії, ці символи стали особливо токсичними.
- Символічна боротьба з агресором: Демонтаж пам'ятника Пушкіну – це не просто знесення скульптури. Це символічний акт відторгнення російської культури, яка, на думку багатьох, є невід'ємною частиною імперської політики Росії. Поки російські ракети руйнують українські міста, стоятиме пам'ятник поету, який став символом цієї імперії, – це сприймається як абсурд і образа.
- Переосмислення історичної спадщини: Деякі критики зазначають, що Пушкін, хоч і вважається "великим поетом", був також імперським поетом, який підтримував загарбницьку політику Росії. Наприклад, його вірші "Клеветникам России" та "Бородинская годовщина" просякнуті імперським духом. Отже, його постать не є нейтральною. В Україні, яка століттями боролася за свою незалежність від російського панування, такий символ недоречний.
- Звільнення публічного простору для українських героїв: Місця, де раніше стояли пам'ятники Пушкіну, можуть бути використані для увічнення пам'яті українських героїв, письменників, діячів культури, які були забуті або ігноровані за радянських часів. Це сприяє відновленню історичної пам'яті та національної ідентичності.
- Національна консолідація: Пушкінопад, як і загалом дерусифікація, сприяє об'єднанню українського суспільства навколо спільних цінностей, символів та історії. Це допомагає подолати залишки колоніальної свідомості.
Антитези (аргументи "проти" або "обережно")
- Культурна цінність і світова спадщина: Пушкін – це класичний письменник світового рівня, його твори перекладені багатьма мовами. Деякі вважають, що його внесок у світову літературу не можна ігнорувати, а вандалізм по відношенню до пам'ятників є варварством, що суперечить європейським цінностям збереження культурної спадщини.
- Розмежування культури та політики: Прихильники цієї позиції стверджують, що не варто ототожнювати російську культуру в цілому з політикою сучасної Росії. Вони вважають, що Пушкін не відповідальний за злочини Путіна. Знесення пам'ятників – це акт "відміни культури", що може призвести до "викидання дитини разом з водою".
- Неефективність і відволікання: Деякі критики вважають, що демонтаж пам'ятників є другорядним питанням, яке не вирішує головних проблем України – боротьби з агресором, економічних труднощів, корупції. Вони стверджують, що це відволікає увагу від більш важливих речей.
- Ризик вандалізму та хаосу: Якщо демонтаж відбувається стихійно, без узгодження з місцевою владою, це може призвести до руйнування, вандалізму, що негативно впливає на вигляд міст. Також постає питання, що робити з демонтованими пам'ятниками.
- Можливість перетворення на "інших": Існує думка, що відмова від російської культури, навіть імперської, може перетворити українців на менш толерантних та відкритих до інших культур. Однак це твердження викликає багато заперечень, оскільки більшість українців вважає, що це є боротьбою саме за свою ідентичність.
Remove ads
В інших країнах
30 травня 2023 року було демонтовано пам'ятник Пушкіну в парку Кронвалда у Ризі, Латвія. Пам'ятник було встановлено 2009 року з порушеннями. Член Ради Центру громадської пам'яті Дідзіс Шенбергс з цього приводу заявив, що демонтаж свідчень тоталітарного режиму та ознак русифікації слід прискорити[60].
30 листопада 2024 у Ризі було демонтовано пам'ятник коханці Пушкіна Анні Керн[61].
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads