Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Південний міст (Київ)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Півде́нний міст — вантовий міст через річку Дніпро, найвищий міст Києва (висота пілону 133 м). Розташований у Голосіївському та Дарницькому районах.
Remove ads
Історія
Проєктувати Південний міст почали незабаром після відкриття Північного. Він мав сполучити центр Києва з лівобережними районами, які активно розбудовувалися, лінією метрополітену й автомагістраллю. Крім того, міст мав стати більш зручним автошляхом до аеропорту у Бориспілі[3].
У 1983 році було будівництво мостового переходи, автомобільний рух мостом відкрито 25 грудня 1990 року[4], рух поїздів метро — 30 грудня 1992 року. Автор проєкту та головний інженер — Заслужений будівельник України Фукс Георгій Борисович[5]. Це був третій міст через річку Дніпро в Києві, участь у проєктуванні якого брав Георгій Фукс[3] Міст вважався найсучаснішим на території СРСР, на будівництво було витрачено близько 112 млн карбованців (близько 200 млн доларів США).
Remove ads
Особливості будови
Довжина мосту — 1256 м, ширина — 41 м. Мостом пролягає Сирецько-Печерська лінія Київського метрополітену. Міст сполучає Саперно-Слобідську вулицю та Столичне шосе (правий берег) із проспектом Миколи Бажана (житловий масив Позняки) на лівому березі річки Дніпро, є частиною автошляху міжнародного значення М03E40. Це перший вантовий міст із рейковим транспортом, зведений у СРСР. Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим, з метою забезпечити великий проліт для річкового транспорту[3]. Вантова частина мосту виконана зі сталі, вона підвішена на вантах за 133-метровий пілон. Коли проєкт моста тільки розробляли, у пілоні моста хотіли відкрити ресторан. Але зрештою від ідеї відмовилися. Оскільки пілон височить посередині моста, то відвідувачам довелося би йти туди пішки. До того ж були проблеми з підведенням комунікацій[3].
Довжина судноплавного прольоту складає 271 м. З правого берега до неї веде балкова естакада зі збірного залізобетону[3].
Remove ads
Сучасний стан
Щороку з шляхопроводом постійно виникають проблеми. На ньому часто влаштовують ремонти, що призводить до постійних заторів з одного берега на інший. Замість якісного та професійного обслуговування мосту — складної конструктивної споруди, на її частку припала величезна кількість розтягнутих у часі ремонтів, які щороку створюють величезні незручності, як для киян, так і для транзитного автотранспорту[6].
Галерея
- Краєвид на Лівий берег (2010)
- Краєвид на північ
- Поїзди метрополітену
- Краєвид на Правий берег
- Під мостом
- Пілон
- Кріплення вантів
Примітки
Посилання
Панорама
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads