Північний міст (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Північний міст.

Шаблон:Міст: невідомі параметри: |на мапі яндекс=

Північний міст
Північний міст Північний міст, вантовий міст через Дніпро
50°29′28″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д.
Офіційна назва	Північний міст
Країна	Україна
Розташування	Київ
Галузь застосування	автомобільний
Перетинає	Дніпро
Тип конструкції	Однопілоновий вантовий
Основний прогін	300 м
Загальна довжина	816 м
Ширина	31,4 м
Висота конструкції	119 м [1]
Кількість смуг руху	4+4
Початок будівництва	1971
Відкрито	3 грудня 1976
Північний міст Північний міст (Київ)
Північний міст у Вікісховищі

Півні́чний міст (до 2018 року — Московський міст) — міст через Дніпро у Києві, пам'ятка архітектури. Введений в експлуатацію 3 грудня 1976^[2]. Інженери Г. Б. Фукс, Б. М. Гребень, Є. А. Левинський, Б. С. Романенко, архітектор А. В. Добровольський.

Міст пов'язує правобережні житлові райони з житловими масивами Райдужний, Троєщина, Воскресенка. Північний мостовий перехід – це цілий комплекс споруд, який складається з підходів до мостів через Дніпро і Десенку, дороги на Трухановому острові, з'їздів на базу відпочинку «Дніпрові хвилі», автостоянки. Довжина мосту через Дніпро – 816 метри, а мосту через Десенку – 732 метри.^[3]

Історія мосту

Північний міст почали проєктувати в 1968 році. Завданням проєктувальників на чолі з Георгієм Фуксом було зробити максимально довгий проліт мосту. Це було потрібно для проходу великих суден. Міст будували близько до вже наявного Рибальського залізничного моста (раніше – Петрівського). Якби проліт нового моста був би закоротким, габаритні судна не змогли би безпечно маневрувати. Зробити такий великий проліт вирішили завдяки вантовій конструкції. Вантовий міст – це такий, у якому мостове полотно підвішується за канати (ванти) до високого стовпа – пілона.^[3]

Будувати міст почали в 1971 році й відкрили в 1976-му.

Північний міст став першим у СРСР вантовим мостом з одним пілоном. Довжина вантового прольоту, який розташований біля лівого берега, складає 300 метрів. Він підвішений за пілон висотою 119 метрів вантами зі сталевих канатів. Форму пілона у вигляді літери «Л» придумав архітектор Анатолій Добровольський (він же автор проєкту готелю «Україна» й Головпоштамту на Хрещатику, Будинку художника в Києві), за цю роботу він не отримав грошей. Правобережна частина мосту через Дніпро – естакада з прогонами по 63 метри.^[3]

1981 року авторський колектив за розробку проєкту удостоєний премії Ради Міністрів СРСР.

Опис

Складається з вантового мосту через Дніпро (довжина 816 м, ширина — 31,4 м), мосту через Десенку — (довжина 732 м) та шляхопроводу через проспект Володимира Івасюка (довжина 55 м).

Судноплавна частина Північного мосту перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля лівого берега; правобережна частина моста — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорсткості у вантовому прогоні підтримують ванти із сталевих канатів (по 20 — 40 у ванті). Загальна довжина вантових канатів 54,6 км. Канати були виготовлені на заводі і привезені до Києва вже в готовому стані. Усі металоконструкції виготовлені підприємством «Воронежстальмост» у Воронежі^[4]

Ванти спираються на А-подібний пілон (висота — 119 м). Висота від проїзної частини до склепіння пілону 53 метри. У двох ногах пілону розташовано по одній монтажній шахті із залізними драбинами у 8 прольотів кожна. Над склепінням тунелі сходяться. Усередині пілону є кімнатка площею близько 10 м². Угорі на пілоні — скульптурне зображення герба Києва (скульптори Б. С. Довгань, Ф. І. Юр'єв). З кожного боку від гербу існує по одному балкончику.

На Північному мосту 5 листопада 1983 була відкрита тролейбусна лінія від станції метро «Почайна» на Воскресенку (маршрут № 29), а 14 липня 1984 — на Троєщину (маршрут № 30).

До 2005 автомобільний транспорт рухався трьома смугами у кожному напрямі; ширина розподільної смуги — 2,2 м, захисних смуг з боків проїзної частини — 0,5 м, тротуарів — 2,85 м. У серпні 2005 на мосту завдяки ущільненню смуг була додана реверсивна смуга руху. Це призвело до значного зростання аварійності на мосту. З метою зменшення кількості ДТП та постраждалих людей з 24 грудня 2007 реверсивна смуга була замінена відбійником, а кількість смуг через зменшення їхньої ширини збільшена до чотирьох у кожному напрямку.

Є частиною Малої окружної дороги.

Перейменування

З моменту відкриття у 1976 році й до 2018 року міст називався Московським, хоча Північний – це була його проєктна назва.^[3]

До 2018 року міст носив назву «Московський».

У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Московського мосту на міст імені Георгія Фукса.^[5] Раніше міст також пропонували перейменувати на Північний, Троєщинський або міст імені Степана Бандери (за аналогією з колишнім Московським проспектом). Пункт щодо перейменування мосту був виключений з проєкту рішення на засіданні профільної комісії, тому питання перейменування мосту не було винесено на розгляд сесії Київради 6 жовтня 2016 року.^[6] Деякі ЗМІ надали помилкову інформацію, начебто рішення про перейменування мосту було ухвалене^[7][8].

22 лютого 2018 року на пленарному засіданні депутати Київради ухвалили рішення про перейменування мосту на Північний^[9]. 23 березня 2018 року рішення опубліковане у офіційному виданні Київської міської ради — газеті «Хрещатик»^[10].

Цікавий факт

Проєкт Північного моста архітектор Анатолій Добровольський розробив безкоштовно. Керівник колективу інженерів, які брали участь у будівництві, Георгій Борисович Фукс розповідає:^[11]

— Хто придумав форму пілона Північного мосту, що нагадує букву «Л»? — Професор архітектури Анатолій Добровольський, нині, на жаль, покійний. Причому цю роботу він виконав безкоштовно. Вийшло так: директор мостобудівного тресту Ісаак Баренбойм 1 вересня повів до школи, в перший клас, свого онука. І випадково зустрів Добровольського, який привів сина. Розговорилися. Баренбойм розповів, що в нашому колективі немає архітектора. Добровольський запропонував свою допомогу. Але взяти його в штат ми не могли: він викладав у художньому інституті, а працювати де-небудь за сумісництвом тоді забороняли. Так що за проєкт пілона Добровольський не отримав ні копійки.

Пам'ять

29 січня 2000 року Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» ввела в обіг художню поштову марку «Московський міст. Київ. 1976» (№ 296). Художник марки — М. Лашкевич.

Аварійність

За аварійністю Північний міст залишається найаварійнішою ділянкою Києва^[12]. Зазвичай ДТП трапляються у вранішню або вечірню годину пік. Ці аварії часом стають початком транспортного колапсу в Києві. Через ДТП на Північному мості дорожній затор може тягнутися від нього проспектом Степана Бандери, вулицями Олени Теліги, Вадима Гетьмана, Чоколівським бульваром аж до Севастопольської площі і далі у центр міста. Довжина такого затору може становити понад 15 км.

Таку велику аварійність та смертність на мосту місцеві мешканці пояснюють у різний спосіб. Одні говорять, що іноді це пов'язано із резонансом дорожнього полотна, коли з одного кінця мосту фури на великій швидкості в'їжджають на міст, а на іншому кінці машину може відкинути на декілька метрів. Також стверджують, що у місці, де Північний міст переходить на Лівий берег, колись існувало старе кладовище, на якому ховали мешканців Вигурівщини.

Галерея

• 
• 
• 
  Пілон
• 
• 
• 
  Міст уночі
• 

Див. також

• Острівний міст (Рига)