Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ренато Поццетто

італійський актор та режисер З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ренато Поццетто
Remove ads

Ренато Поццетто (італ. Renato Pozzetto; нар. 14 липня 1940, Мілан, Італія) — італійський кіноактор, комік, кабаретист, співак, сценарист та режисер. Один з найкращих італійських кабаретистів. Особлива форма гумору, що характеризується сюрреалістичним відтінком, зробила артиста одним з найвідоміших і найшанованіших головних героїв комедії по-італійськи. Також відомий у своїх виступах фразою: «О, Мадонна!» («Eh la Madooonna!»).

Коротка інформація Ренато Поццетто, Ім'я при народженні ...
Thumb
Ренато Поццетто (ліворуч) і Кокі Понцоні на доріжці для бобслея (1970)
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Ренато Поццетто народився 14 липня 1940 року в родині міланських робітників, своє дитинство провів в місті Джемоніо, куди його сім'я була переміщена після бомбардувань Мілана в жовтні 1942 року. До Мілана родина повернулася лише у 1946 році, у цьому ж місті Ренато закінчив Технічний інститут імені Карло Каттанео за фахом «геодезист». В інституті Поццетто зустрів коміка Авреліо Понцоні, відомого як «Кокі», завдяки цьому знайомству він отримав свій перший досвід виступів на сцені, які відбувалися в середовищі міланських кабаре. У 1964 році Поццетто разом з Понцоні, який на той час також переїхав до Джемоніо, сформував комічний дует «Кокі і Ренато» (Cochi e Renato). Перший дебют дуету відбувся в Мілані в комедії «Остерійський гусак». Потім дует виступав в клубі «Cab 64» разом з такими артистами, як Енцо Янначчі, Феліче Андреазі, Бруно Лауці і Ліно Тоффоло, у складі «Il Gruppo Motore». Після створення в Мілані нічного клубу «Derby», артисти стали виступати у цьому закладі. Відтоді дует став відомим як «Кокі і Ренато».

Комедійний дует «Кокі і Ренато» відразу здобув великий успіх. Разом артисти створили простий, але у той же час оригінальний і поетичний стиль комічної гри. Популярність дуету швидко зростала, і через короткий час він з'явився перед камерами телемережі RAI, у деяких випадках артисти з'являлися на телебаченні, навіть як ведучі і головні герої, наприклад у таких передачах, як: «Quelli della domenica» (1968), «Il buono e il cattivo» (1972), «Il poeta e il contadino — l'incontro che non doveva avvenire» (1973) і пісенному конкурсі «Canzonissima» 1974 року.

У той же період «Кокі і Ренато» записали разом кілька хітів, завдяки співпраці з Енцо Янначчі, зокрема, «La gallina, Canzone intelligent» та «E la vita, la vita». З середини 1970-х років Поццетто розпочав сольну кар'єру, дебютувавши у кіно, у фільмі «Заради кохання Офелії» (1974), за участю Джованни Раллі: перша кінопроба стала для нього дуже успішною, він став дуже популярним як кіноактор-комік, саме у цій картині вперше проявилася його «відчужена» манера гри, заснована на міміці, що забезпечила йому велику популярність та стала «візитівкою» артиста. Персонажі його наступних фільмів поєднували сюрреалістичний і оригінальний гумор з ситуацією та обстановкою, типовими для комедії по-італійськи. Будучи гонщиком-любителем, Поццетто здобув перемогу у своєму класі на автогонках «Джіро д'Італія» 1978 року, по черзі керуючи автомобілем «Fiat Ritmo» з гонщиком Ріккардо Патрезе, і посів п'яте місце на гонці вантажівок «Париж-Дакар» 1987 року.[1]

Пік кінокар'єри Поццетто припав на середину 1970-х—середину 1990-х, коли він знявся у безлічі фільмів комедійного жанру, п'яти з яких він був режисером. Після перерви з середини 1990-х років, у 2000 році Поццетто знову повернувся на сцену у вигляді тандему з Авреліо Понцоні, виступати у різних театральних і теле-шоу, а у 2009 і 2010 роках він був головним героєм урядової радіо- і теле-кампанії проти куріння під назвою: «Куріння вбиває: захищайся!».[2] У 2013 році Поццетто повернувся у кіно, щоб зіграти головну роль у фантастичному фільмі «Дім і магазин». Також Поццетто брав участь як гість в заключному вечорі фестивалю Сан-Ремо 2019 року з гуртом «Lo Stato Sociale», виконавши пісню «E la vita, la vita».[3] У 2020 році з нагоди свого 80-річчя Поццетто розповів в інтерв'ю, що хоче зняти новий фільм.[4][5] У 2021 році він зіграв Джузеппе Сгарбі у фільму «Вона знову говорить зі мною» режисера Пупі Аваті.

Особисте життя

Ренато Поццетто був одружений з 1967 року на Брунеллі Гублер, яка померла 21 грудня 2009 року, у нього від неї двоє дітей, син Джакомо і дочка Франческа.[6]

Remove ads

Фільмографія

Узагальнити
Перспектива

Актор

Кіно

Thumb
Ренато Поццетто і Клаудія Кардінале у фільмі Дозор любові приходить рівно опівночі (1975)
Більше інформації Рік, Назва українською мовою ...

Телебачення

Thumb
Ренато Поццетто і Вітторіо Гассман у фільмі Дозор любові приходить рівно опівночі (1975)
  • Riuscirà il cav. papà Ubu?, режисери Віто Молінарі і Беппе Рекк'я, телефільм (1971)
  • Sogni e bisogni, режисери Серджо Чітті, теле-мінісеріал, 1 епізод (1985)
  • Nebbia in Valpadana, режисер Феліче Фаріна, мінісеріал (2000)
  • Дім і магазин, режисер Лука Рібуолі, телефільм (2013)

Ренато Поццетто також брав у роликах телереклами «Carosello»:

  • у 1969 році з Кокі Понцоні, Кітті Свон і Армандо Франчолі для товарів «Lebole»;
  • у 1971 році з Кокі Понцоні для портативних телевізорів «Philips-Melchioni»;
  • у 1973 році з Кокі Понцоні для морозива «Trifoglio» фірми «Besana.».

Режисер

  • «Я тигра, тигра ти, тигрує він» («Io tigro, tu tigri, egli tigra»), перший епізод (1978)
  • «Саксофон» («Saxofone») (1978)
  • «Флаєр — повітряний змій» («Il volatore di aquiloni») (1987)
  • «Тато промовляє месу» («Papà dice messa») (1996)
  • «Міра любові» («Un amore su misura») (2007)

Сценарист

Більше інформації Рік, Назва українською мовою ...

Дубляж

Реклама

  • Tonno Star (1992)
  • Specialmente Pasta De Agostini — De Cecco (1995)
  • Motta (1995—1999)
  • Salumi Levoni (2003)
  • Campagna di sensibilizzazione sul fumo (2009—2010)
  • Orocash (2012—2013)
  • Trenord (2020)
Remove ads

Дискографія

Альбомна дискографія дуету «Кокі і Ренато»

  • 1969 Una serata con Cochi & Renato
  • 1973 Il poeta e il contadino
  • 1974 E la vita, la vita
  • 1976 Ritornare alle 17
  • 1977 Libe-libe-là
  • 2000 ...Le canzoni intelligenti
  • 2007 Finché c'è la salute

Нагороди та номінації

  • Давид ді Донателло
    • 1975 «Спеціальний Давид»
    • 2021 — номінація на Найкращу чоловічу роль за фільм «Вона все ще розмовляє зі мною»
  • Срібна стрічка
    • 1975 Найкращий актор-дебютант за фільм «Любити Офелію»
    • 2021 — Спеціальна стрічка на честь 75-річчя кінопремії за фільм «Вона все ще розмовляє зі мною»
  • Золота хлопавка
    • 1988 — Спеціальна нагорода[7]

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads