Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ржищівський район
колишній район в УРСР З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ржищівський район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Української РСР у 1923–1962 роках із центром у селищі міського типу[к 1] Ржищів (нині місто у Київській області, центр Ржищівської громади).
.svg){kind=link}
Спочатку район входив до складу Київської округи (до 1930 року), потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (у 1930–1932 роках), а потім входив до складу Київської області (з 1932 року).
Протягом свого існування, межі району неодноразово змінювалися. Найбільша зміна сталася у 1925 році, коли до району було приєднано більшу частину ліквідованого Ходорівського району.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
1920-ті
У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Ржищівський район[к 2] у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли Ржищівська і Стайківська волості Київського повіту.[1][2] Центром району стало містечко Ржищів.[3]
Станом на 1924 рік Ржищівський район складався із 14 сільрад, до яких входило 19 поселень із загальним населенням 33575 людей, як описано нижче.[3]
Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року відбулися такі зміни у складі району:
- до району перечислено:
- Велико-Прицьківську, Демовщинську, Кадімську і Півцівську сільради Македонського району Київської округи;
- Гусинцинську, Кальнівську й Яшницьку сільради Рогозівського району Київської округи;
- з району перечислено:
- с. Липовий Ріг до складу Македонського району Київської округи;
- с. Витачів до складу Обухівського району Київської округи.[4]
Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 року було розформовано Ходорівський (Македонський) район Київської округи, і з нього до складу Ржищівського району було віднесено його більшу частину у складі 13 сільських рад: Македонську, Велико-Прицковську, Грушівську, Драчівську, Мало-Букринську, Мало-Прицківську, Медведівську, Пієвську, Ромашковську, Тулинецьку, Ходорівську, Янівську та Липово-Рогську.[5]
Станом на 17 грудня 1926 року у Ржищівському районі було 39 сільрад, 55 поселень і проживало 68979 людей, як описано нижче.[6]
1930-ті
2 вересня 1930 року ВУВЦК видав постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління», яким з 15 вересня 1930 року ліквідовувалися усі округи в УСРР, тож Ржищівський район перейшов у безпосереднє підпорядкування центрального уряду УСРР. Тим же рішенням району було присвоєно 2-гу категорію.[7][8]
Станом на 1930 рік у районі було 38 сільрад, до яких входили 1 міське та 50 сільських поселень. Район мав площу 869 км² і населення 72634 людей, у тому числі міського населення — 8914, а сільського — 63720. Письменних було: серед чоловіків — 68,6%, серед жінок — 29,8%.[9]
9 лютого 1932 року район було включено до новоутвореної Київської області.[10]
Станом на 1 грудня 1933 року до району входило 37 сільських рад, його площа була 743,6 км², а населення було 68014 людей, у тому числі у містечку Ржищів — 8520 людей.[11]
Станом на 15 грудня 1935 року до району входило 37 сільських рад, його площа була 733.5 км², а населення було 68027 людей, у тому числі у містечку Ржищів — 6989 людей.[12]
1940-ті
7 березня 1946 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області», відповідно до якого:
- село Монтрезорівка перейменоване в село Зорівка і Монтрезорівська сільська рада — в Зорівську;
- село Янівка перейменоване в село Яблунівка і Янівська сільська рада — в Яблунівську.[13][14]
Станом на 1 вересня 1946 року до району входили 1 селищна (Ржищівська) та 36 сільські ради, у складі яких налічувалося 50 населених пунктів: 1 селище міського типу (Ржищів), 36 сіл і 13 хуторів, як описано нижче.[15]
21 листопада 1949 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про включення Зарубинецької та Трахтемирівської сільських рад до складу Ржищівського району і Григорівської сільської ради до складу Канівського району Київської області» до складу Ржищівського району було включено Зарубинецьку та Трахтемирівську сільські ради Переяслав-Хмельницького району, а вже 14 травня 1951 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення Зарубинецької та Трахтемирівської сільських рад Ржищівського району до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області» їх було повернуто назад.[13]
1950-ті
10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого об’єднані такі сільські ради:
- Балико-Щучинська та Уляницька сільські ради — в Уляницьку сільраду з центром у селі Уляники;
- Великобукринська та Малобукринська сільські ради — у Малобукринську сільраду з центром у селі Малий Букрин;
- Ведмедівська та Грушівська сільські ради — у Грушівську сільраду з центром у селі Грушів;
- Зікрачівська та Стрітівська сільські ради — у Стрітівську сільраду з центром у селі Стрітівка;
- Воронівська та Халчанська сільські ради — у Халчанську сільраду з центром у селі Халча;
- Дударівська та Ромашківська сільські ради — у Ромашківську сільраду з центром у селі Ромашки;
- Юшківська та Гребенівська сільські ради — у Гребенівську сільраду з центром у селі Гребені;
- Панікарчівська та Кузьминецька сільські ради — у Кузьминецьку сільраду з центром у селі Кузьминці;
- Кип’ячківська, Горобіївська та Драчівська сільські ради — у Драчівську сільраду з центром у селі Драчі;
- Зорівська та Кадомська сільські ради — у Кадомську сільраду з центром у селі Кадомка;
- Липово-Різька та Піївська сільські ради — у Піївську сільраду з центром у селі Пії;
- Малоприцьківська та Яблунівська сільські ради — в Яблунівську сільраду з центром у селі Яблунівка.[13]
28 грудня 1957 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №970 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області»:
- Березівська сільрада Ржищівського району ліквідована з передачею села Березівка в межу міста Ржищів.[13]
10 травня 1958 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», яким:
- до облікових даних адміністративно-територіального поділу було включено новоутворене або раніше не враховане село Бір Рудяківської сільради.[13]
Також згідно додатку до попереднього рішення, до Ржищівського району входили Ржищівська селищна і 22 сільські ради, і у ньому налічувалося 49 населених пунктів: селище міського типу Ржищів та 48 сіл, як у таблиці нижче.[13]
30 березня 1959 року було видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №219 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області», відповідно до якого:
- Рудяківська сільрада (села Рудяки та Бір) Ржищівського району передана до складу Бориспільського району;
- Ромашківська сільрада Ржищівського району ліквідована з підпорядкуванням села Дударі Грушівській сільраді і села Ромашки — Малобукринській сільраді.[13]
1960-ті
20 грудня 1960 року було прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №975 «Про адміністративно-територіальні зміни у Ржищівському районі», відповідно до якого у складі Ржищівського району передані:
- село Зікрачі Стрітівської сільради — в підпорядкування Халчанській сільраді;
- село Малі Прицьки Яблунівської сільради — в підпорядкування Македонській сільраді.[13]
11 січня 1961 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №10 «Про адміністративно-територіальні зміни в Ржищівському районі»:
- село Ведмедівка Грушівської сільради Ржищівського району передане в підпорядкування Ходорівській сільраді.[13]
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» було ліквідовано Ржищівський район, усі сільські ради якого увійшли до складу Кагарлицького району.[16] Водночас у той же день Указом «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР» Ржищівську селищну раду було підпорядковано Богуславській міській раді.[17]
Після ліквідації
У 1965 році північна частина колишнього Ржищівського району відійшла до складу Кагарлицького району, південна — до складу Миронівського району, а Гусинцівська сільрада та хутір Кальне Гребенівської сільської ради — до складу Бориспільського району (хутір Кальне відійшов до Рудяківської сільради).[18][13]
У 1971 році території Гусинцівської та Рудяківської сільрад, що відійшли до Бориспільського району, були відселені у зв'язку із затопленням водоймищем новозбудованої Канівської ГЕС.[13]
У 2020 році території, що не були затоплені, увійшли до складу Ржищівської, Миронівської та Кагарлицької громад Київської області.[19]
Remove ads
Устрій і статистика
Узагальнити
Перспектива
Станом на 1924 рік
Станом на 1924 рік Ржищівський район мав центр у містечку Ржищеві і складався із 14 сільрад, до яких входило 19 поселень: містечко Ржищів із 2 передмістями, 15 сіл і 1 хутір, як описано у таблиці нижче. Усього у районі налічувалося 7084 господарств/володінь і проживало 33575 людей: у міських поселеннях (Ржищеві) — 1341 володінь і 7402 людей, у сільських — 5773 господарств і 26173 людей.[3]
* Скорочення: м-ко — містечко; п. — передмістя; с. — село; с. (д) — село, що за класифікацією Російської імперії мало клас деревня; х. — хутір
Станом на 1926 рік
Станом на 17 грудня 1926 року у Ржищівському районі було 39 сільрад і 55 поселень: 1 містечко (Ржищів), 44 сіл, 2 виселка, 5 хуторів і 3 інших поселення. За результатами перепису у районі проживало 68979 людей і налічувалося 14398 господарств/володінь: у міських поселеннях (Ржищеві) — 1548 володінь і 8535 людей, у сільських — 12850 господарств і 60444 людей.[6]
* Скорочення: м-ко — містечко; с. — село; х. — хутір; вис. — виселок
Станом на 1946 рік
Станом на 1 вересня 1946 року до району входили 1 селищна та 36 сільські ради, у складі яких налічувалося 50 населених пунктів: 1 селище міського типу, 36 сіл і 13 хуторів.[15]
* Скорочення: смт — селище міського типу; с. — село; х. — хутір
Станом на 1958 рік
Згідно додатку до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 10 травня 1958 року №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області» до Ржищівського району входили Ржищівська селищна і 22 сільські ради, і у ньому налічувалося 49 населених пунктів: селище міського типу Ржищів та 48 сіл, як у таблиці нижче.[13]
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads