Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
3-тя окрема штурмова бригада (Україна)
корпус в складі Сухопутних військ З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
3-тя окрема штурмова бригада (3 ОШБр) — військове з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України. Перебуває в складі 3-го армійського корпусу.
З перших днів російського вторгнення 2022 року у Києві почали створюватися загони територіальної оборони «Азов». Ці загони вели бої під Києвом. 9 березня загони переформували на полк «ССО Азов».[3][4] Полк вів бої на Запорізькому напрямку, підкріплення з полку гелікоптерами дісталося до оточеного Маріуполя. Влітку і восени полк брав участь у Херсонському контрнаступі. У 2023 році полк перетворений на окрему штурмову бригаду, влітку бригада воювала під Бахмутом. Взимку 2024 року бригада воювала у Авдіївці та Красногорівці. У березні 2025 року на основі бригади почали формувати 3-й армійський корпус.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
3-тя окрема штурмова бригада була сформована на основі підрозділу Збройних сил України, який своєю чергою був сформований на основі добровольчого загону територіальної оборони «Азов», що був створений у Києві 24 лютого 2022 року, в перші години повномасштабного вторгнення. Кістяком підрозділу стали ветерани ОЗСП «Азов» Національної гвардії України та представники Азовського руху.[1]
Територіальна оборона «Азов»
У лютому-березні 2022 року підрозділ брав активну участь в обороні Києва та Київської області.[5]
9 березня 2022 року підрозділ територіальної оборони «Азов» був переформатований в окремий полк Збройних сил України «ССО Азов».[6]
Бійці підрозділу територіальної оборони «Азов» разом з іншими підрозділами звільняли від окупантів Васильків,[7][8] Ворзель, Ірпінь, Бучу,[9] Гостомель, Пущу-Водицю, Лютіж, Горенку, Стоянку та Мощун.[10] 10 березня спільно з 72-ю бригадою ЗСУ в околицях Броварів біля села Скибин влаштували засідку та розгромили колону БТГр 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ.[11] Перехоплені переговори російських офіцерів засвідчили, що ЗС РФ втратили майже цілий полк, а його командира, полковника Андрія Захарова, було вбито. Також було знищено 5 танків та захоплена російська документація, зокрема, список особового складу 6-й танкового полку.[12] Внаслідок значних втрат БТГр 6-го танкового полку разом із БТГр 239-го танкового полку 90-ї танкової дивізії були змушені припинити просування в бік Києва та поспішно відступити.[13][14]
У березні 2022 року під керівництвом ГУР МО провів таємну операцію для авіапрориву блокади Маріуполя з доставлення на гелікоптерах в заблоковане російськими силами місто підкріплення, озброєння та ліків для поранених і евакуацію тяжкопоранених бійців. Зокрема, для посилення оборони Маріуполя гвинтокрилами було перенаправлено 72 бійців «Азову».[15][16][17][18][19] Крім того, під командуванням ГУР відбулася спроба з деблокади Маріуполя. Під час операції з Гуляйполя в бік Маріуполя вирушив підрозділ бійців на бронетехніці, зокрема й азовці, що мав прорватись у місто. Але пройшовши близько 10-15 км, група мусила відступити.[20]
Полк «ССО Азов»
21 квітня «ССО Азов» відновив набір добровольців.[21] Підрозділ формувався на тих же принципах, що й полк «Азов». Відомо, що новобранці перед вступом мають пройти жорсткі випробування протягом курсу молодого бійця. До лав підрозділу в результаті відбору потрапляють лише високомотивовані, ідейні та стійкі духом воїни, які постійно вдосконалюють свої вміння і професіоналізм, та готові дійти до кінця у боротьбі за незалежність України.[22]
У квітні 2022 року підрозділ був передислокований на південний схід для оборони України на Запорізькому напрямку. За перші два тижні перебування на передовій бійцям вдалося знищити БТР, танк та взяти в полон двох російських солдатів.[23] Також 26 квітня 2022 року в ході однієї з бойових операцій під Гуляйполем азовці, вступивши в бій з російськими військами, взяли в полон групу вояків 1-го армійського корпусу та знищили техніку окупантів.[24] 16 червня 2022 року у Запорізькій області боєць на псевдо «Бецик» з ПЗРК «Стінгер» збив російський гелікоптер Мі-24.[25] 1 серпня 2022 року бійці підрозділу знищили дві ворожих БМП-3.[26]
Бійці бригади брали участь у звільненні Херсону й Херсонської області,[27] а також боях за Бахмут.[28]
3-тя окрема штурмова бригада
26 січня 2023 року було оголошено про переформування полку на 3-тю окрему штурмову бригаду (3 ОШБр),[29][30][31][32][33] а 24 лютого бригаді вручено бойовий прапор.[34]
12 квітня 2023 року на офіційних медіаресурсах бригади було оголошено про початок рекрутингу до підрозділу.[35]
10 травня 2023 року бригада здійснила вдалий наступ в Бахмуті. Наступ вели 1-й і 2-й штурмовий батальйони за підтримки 1-го та 2-го механізованих батальйонів, вони завдали ураження 72-й мотострілецькій бригаді Збройних сил РФ, яка відступила на цьому напрямку.[36][37]
У червні 2023 року командир 2-го штурмового батальйону Дмитро Кухарчук сказав, що його батальйон просунувся на 1800 м вглиб і 1200 м по фронту під Бахмутом. За його словами, вони відкинули 57-му мотострілецьку бригаду Збройних сил РФ, посилену в'язнями із Шторм-Z.[38]
14 вересня 2023 року бригада звільнила н.п. Андріївка біля Бахмуту.[39]
У лютому 2024 року бригаду перекинули до Авдіївки, де вона прикривала відхід українських військ з міста.[40][41] Підрозділи бригади були на території коксохіму.[42][43] 19 числа повідомлялося, що бригада вийшла з Авдіївки.[44]
28 лютого бригада вела бої у Красногорівці.[45][46] 1-й та 2-й штурмовий батальйони бригали вибили російські окупаційні війська з південно-східної околиці міста, яку вони зайняли напередодні. За короткий проміжок часу росіяни встигли укріпитись та підготуватись до тривалої оборони.[47]
4 березня 2024 року 1-й самохідний артдивізіон бригади на Авдіївському напрямку уразив російські війська. Вони вночі переміщувалися лісосмугою, і були уражені здебільшого касетними снарядами.[48]
На початку червня 2024 року стало відомо, що бригада почала вербувати засуджених. Проте, на відміну від інших бригад, для засуджених не стали створювати окремі підрозділи, а інтегрували до вже існуючих.[49]
15 листопада 2024 року бригада разом з музичними артистами та режисерами випустили альбом-компіляцію «Епоха».[50][51]
У липні 2025 року Третя окрема штурмова бригада відкрила Школу операторів наземних роботизованих комплексів (НРК)[52] в межах проєкту KillHouse.academy. Школа створена на базі бригади за участі фахівців з технічної підготовки та за підтримки фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим», який долучився до забезпечення навчальної інфраструктури. Комплекс включає полігон, симуляційні зали, майстерні й парк бойових роботів для практичної підготовки операторів НРК.[53]
До навчання залучаються як військовослужбовці Збройних сил України, так і цивільні. Базовий п’ятиденний курс є платним для цивільних осіб; розширена програма безкоштовна для військових. Створення школи є частиною ініціативи бригади щодо впровадження роботизованих технологій у бойову практику задля підвищення технічної спроможності підрозділів і зменшення ризиків для особового складу.[54]
3-й армійський корпус
14 березня 2025 року Андрій Білецький оголосив, що бригада стала 3-м армійським корпусом.[55][56][57] На той час особовий склад бригади налічував близько 10 000 осіб.[58] Заступник командира 3-ї бригади підполковник Максим Жорін у інтерв'ю уточнив, що хоча корпус формується на базі 3-ї штурмової бригади, проте 3-тя штурмова бригада продовжить існування у його складі, але туди будуть також додані інші бригади після формування управління корпусу.[59]
25 березня бригада повідомила, що її зенітний ракетно-артилерійський дивізіон за місяць бойової роботи на Харківщині збив 89 російських дронів. У дописі також йшлося, що бригада перебуває у складі 3-го корпусу.[60]
Станом на березень 2025 року бригада нараховувала близько 10 000 особового складу.[61]
24 травня 2025 року бригада оголосила про запуск Хорунжої школи. Серед дисциплін — історія, психологія, риторика та лідерство. Випускники школи — хорунжі, які мають передавати історію та традиції частини, підтримувати дух братерства.[62]
Станом на початок літа 2025 року 3‑я штурмова бригада увійшла до п’ятірки найрезультативніших підрозділів проекту «Дронопад». [63]
Підрозділ створив власний Полк безпілотних систем і активно використовує FPV-дрони і дрони-камікадзе для корекції вогню та розвідувальних задач.[64]
Завдяки співпраці з «Дронопадом», бригада змогла вести детальний облік збитих апаратів, аналізувати успішність використання дронів-ударників та оптимізувати тактичні рішення на рівні батальй[65]
Remove ads
Структура
2024
- 1-й штурмовий батальйон[66]
- 2-й штурмовий батальйон[66][67]
- 1-й механізований батальйон[66]
- 2-й механізований батальйон[66]
- 1-й стрілецький батальйон[68]
- 2-й стрілецький батальйон[69]
- танковий батальйон[70]
- бригадна артилерійська група
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон[60]
- батальйон безпілотних систем[73]
- рота наземних роботизованих комплексів NOVA[74]
- група інженерного забезпечення[75]
- окремий взвод снайперів «GAR»[76]
- рота радіоелектронної боротьби[77]
- рота зв'язку[78]
- хорунжа служба[79]
- медична служба[80]
Remove ads
Оснащення
- Танки: Т-64БВ,[81] Т-72АВ[82]
- Артилерія: AS-90,[83] «Мста-С»[84], «Богдана-БГ»[85]
- РСЗВ: Бастіон-01[86]
- БМП: БМП-2[87]
- Бронетранспортери: БТР-82,[88] M113,[89] FV432 Mark 2,[90] YPR-765[91], Патрія 6×6[92]
- MRAP: International MaxxPro[93]
- Міномети: 240-мм міномет М-240[94]
- ПЗРК: FIM-92 Stinger[95]
- Гранатомети: RDS40-AGL[96]
- ЗРК: Мобільні ЗРК з ракетами Р-73[97]
- КШМ: M577[87]
- Інженерні машини: FV434,[90] FV180[98]
- Майстерня LOCKER[99]
- Авіадесантна техніка: Wiesel[100]
- ЗРК: Оса[101], МЗРК Dragon H73[102]
Командування
Командири
- 2022—2025: полковник Білецький Андрій Євгенійович[103][104]
Заступники
- підполковник Кудряшов Родіон Олегович[105]
- підполковник Жорін Максим Борисович[59]
Символіка
Узагальнити
Перспектива
Під час формування загін ТрО «АЗОВ-Київ» не мав окремої символіки. В травні 2022 року після реформування в ССО «Азов» бійці підрозділу отримали власний нарукавний знак — три золоті мечі на синьому тлі,[106] вони були обрані в пам'ять про монумент «Поле мечів», який було встановлено поряд з однією базою полку «Азов» для вшанування полеглих під час російсько-української війни.[107]
З розширенням до бригади було змінено символіку. Нарукавним знаком 3-ї окремої штурмової бригади став стилізований символ «Ідея Nації» в штурмовому накресленні,[108] він утворений від нарукавного знаку полку «Азов» та візуально нагадує три смуги. Штурмова «Ідея Nації» зображена на нарукавних знаках бійців та на головній хоругві підрозділу.[109]
Подібні до монограми «Ідея нації» знаки є в гербах руського лицарства. Зокрема, їх зображено в родових гербах Гурків, Ольшевських, Білецьких. В пізніших гербовниках XVII ст. видозміни цих гербів фігурують під назвою «Гаки».
Підрозділи, що входять до складу 3 бригади, уживають осібні емблеми, в основі яких перебувають переважно знакоподібні фігури[110].
Нарукавний знак ССО «Азов» (березень 2022 — січень 2023)
.svg){kind=logo}
Remove ads
Відомі персони у складі бригади
- Алфьоров Олександр Анатолійович — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.[3]
- Жорін Максим Борисович «Мосе» — український військовий та політичний діяч, 3-й командир полку «Азов».[111]
- Заїковський Сергій Олександрович «Деймос» — історик, перекладач та публіцист. Редактор і перекладач видавництва «Пломінь». Загинув 24 березня 2022 під час бою на лівому березі Києва (село Лук'янівка).[112]
- Кухарчук Дмитро Васильович «Сліп» — український політик, громадський діяч. Командир 2 штурмового батальйону.[113]
- Михайленко Ігор Володимирович «Черкас» — український військовий та політичний діяч. 2-й командир полку «Азов». Командир Національних Дружин[джерело?].
- Розовий Віктор Ігорович — український комік та актор зі Львова.[114]
Remove ads
Втрати
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads