Садиба на Кудрявці

Садиба на Кудрявці (до 1 березня 2023 — Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття^[1]; до 3 березня 2022 р. — Музей Олександра Пушкіна) — музей у Києві на Кудрявці, філія Музею історії Києва, що відтворює атмосферу життя містян в типовій міській садибі та показує самобутність й національну специфіку Києва ХІХ — початку ХХ століть^[1].

Садиба на Кудрявці
50°27′28″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Київ, вул. Кудрявська, 9
Адреса	Kudryavskaya str., 9
Засновано	1990 рік
Садиба на Кудрявці (Україна)
Садиба на Кудрявці у Вікісховищі

Історія

Садиба була зведена у 1816 та добудована у 1850-х роках. Наприкінці доби радянської окупації Києва невелика садиба перебувала у жалюгідному стані, але на початку доби Незалежності її відбудувати й розмістили тут літературний музей російського поета та співця російського імперіалізму Олександра Пушкіна, попри те, що Пушкін жодного разу не був у цьому приміщенні.

Відкриття музею Олександра Пушкіна в Києві відбулося у травні 1990 року, через те що свою колекцію, пов'язаних з Пушкіним речей, передав місту колекціонер Яків Бердичевський. Приміщення для музею довго не виділяли. Після того, як музей Пушкіна в 1999 році приєднали до Музею історії Києва, міська рада виділила під музей будинок на вулиці Кудрявській, 9.

Експозиція

Основну частину колекції музею складають експонати першої половини ХІХ століття. Серед найцінніших експонатів — книги з авторськими підписами друзів та сучасників Пушкіна, політичні праці відомих державних діячів того часу.

У колекції музею є прижиттєві видання творів поета, зокрема окремі розділи роману «Євгеній Онєгін». Цей роман видавався частинами (їх називали «зошити») протягом семи років, поки в березні 1833 роки не побачив світ повний (але цензурований) текст твору (це видання також займає своє почесне місце в експозиції). В музеї також є перші видання «Руслана та Людмили», «Південних поем», «Бахчисарайського фонтану», «Кавказького бранця».

В музеї є статуя поета в повний, виконана скульптором Олександром Теребенєвим в 1837 році. Матеріал, з якого зроблена статуетка, — це суміш подрібнених мінералів, яка називається «бісквіт». Статуетку придбали за 300 доларів у дружини невідомого скульптора. Є видання журналу «Современник», над яким працював Пушкін. На журналі є цензорський дозвіл Крилова.

Також у колекції є книга Наполеона Бонапарта, яку полководцеві подарував його хірург Сабатьє.