Сандей Олісе

Сандей Олісе (англ. Sunday Oliseh, нар. 14 вересня 1974, Абаво) — нігерійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Сандей Олісе
Особисті дані
Народження	14 вересня 1974(1974-09-14)[1][2] (51 рік)
	Порт-Гаркорт, Нігерія
Зріст	183 см
Вага	78 кг
Громадянство	Нігерія[3]
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989–1990 «Юліус Бергер»  ? (?) 1990–1994 «Льєж» 75 (3) 1994–1995 «Реджяна» 29 (1) 1995–1997 «Кельн» 54 (4) 1997–1999 «Аякс» 54 (8) 1999–2000 «Ювентус» 8 (0) 2000–2004 «Боруссія» (Дортмунд) 53 (1) 2003–2004 →  «Бохум» 32 (1) 2005–2006 «Генк» 16 (0) Всього 321+ (18+)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1993–2002 Нігерія 54 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2007 «Ейпен» (спорт. дир.) 2008—2009 «Верв'є» 2015—2016 Нігерія 2017—2018 «Фортуна» 2017—2018 «Штрален»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за національну збірну Нігерії, у складі якої ставав володарем кубка африканських націй та олімпійським чемпіоном.

Клубна кар'єра

Сандей Олісе народився в Нігерії, в містечку Абаво поблизу міста Порт-Харкорт. Свою футбольну кар'єру Сандей розпочав у 16-річному віці в команді «Юліус Бергер». 1990 року Сандей разом з батьками переїхав до Бельгії, щоб виступати за «Льєж». У своєму новому клубі Оліс в першому сезоні відіграв всього 3 гри. У наступних сезонах Сандей регулярно з'являвся в складі «Льєжа», за чотири роки провівши 75 матчів та забивши 3 м'ячі.

1994 року Олісе перейшов в італійську «Реджяну» з міста Реджо-Емілія. В Серії А Сандей провів 29 матчів та забив 1 м'яч. За підсумками сезону 1994/1995 команда покинула елітний дивізіон, зайнявши передостанню 17 сходинку в турнірній таблиці. Оліс не став залишатися в клубі, і 1995 року перейшов у німецький «Кельн». Потрапивши в команду середняка Бундесліги, Олісе одразу потрапив в основний склад. У «Кельні» Сандей провів два роки, провівши 54 матчі та забивши 5 м'ячів. Його гра за «Кельн» не залишила без уваги селекціонерів нідерландського «Аякса», в який він перейшов 1997 року.

У зоряному складі «Аяксі» Олісе був одним з найкращих, провівши за два сезони в Ередивізі 54 матчі та забивши 8 м'ячів. За цей час Сандей став чемпіоном Нідерландів у 1998 році та дворазовим володарем кубка Нідерландів в 1998 і 1999 роках. 1999 року Сандей перейшов в італійський «Ювентус», але в основному складі закріпитися не зміг, вийшовши всього в 8 матчах.

2000 року Олісе перейшов в дортмундську «Боруссію», трансфер нігерійського гравця обійшовся німцям у 6,8 млн. доларів. У своєму першому сезоні за «Боруссію» Сандей провів 22 матчі, а його команда посіла третє місце в чемпіонаті Німеччини сезону 2000/2001, і потрапила в розіграш кубка Ліги чемпіонів. У єврокубковому сезоні 2001/2002 «Боруссії» належало зустрітися з українським «Шахтарем» у третьому кваліфікаційному раунді. У гостьовому матчі в Донецьку «Боруссія» перемогла 2:0, а Олісе відзначився голом на 73 хвилині матчу. У матчі-відповіді «Боруссія» перемогла 3:1, Олісе провів на полі всі 90 хвилин. Пройшовши «Шахтар», «Боруссія» потрапила в групову стадію в одну групу з «Ліверпулем», «Боавіштою» і з «Динамо» з Києва. Сандей провів 5 матчів в групі з 6, але «Боруссія» зайняла лише 3 місце в групі і вилетіло в плей-оф кубка УЄФА. У кубку УЄФА 2001/2002 Олісе провів 7 матчів, а «Боруссія» дійшла до фіналу, де поступилася нідерландському «Феєнорду» 3:2, у фіналі Сандей участі не брав. У чемпіонаті Німеччини 2001/2002 Олісе став чемпіоном Німеччини провівши за команду 18 матчів та забивши 1 гол, «Боруссія» всього на одне очко випередила «Баєр 04».

2002 року Олісе перейшов на правах оренди в інший німецький клуб «Бохум»,^[4], де за 1,5 року Сандей провів 32 матчі в яких відзначився 1 м'ячем. Але «Бохуму» довелося розірвати договір оренди, у зв'язку з інцидентом які відбулися після матчу чемпіонату Німеччини проти «Ганзи», Олісе посварився з іранським одноклубником Вахідом Хашемяном, в бійці якому зламав ніс.^[5] Після повернення в «Боруссію» Оліес провів 11 матчів, але керівництво команди вирішило розірвати з ним угоду, яка була чинною до літа 2005 року.

2005 року, будучи вільним агентомб Олісе перейшов з «Боруссії» в бельгійський «Генк»,^[6] але в складі «Генка» Сандей провів лише 16 матчів, після яких 23 січня 2006 року завершив кар'єру з особистих причин.

Виступи за збірну

1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії. Наступного року Сандей став володарем Кубка африканських Націй 1994 року у Тунісі. У фіналі збірна Нігерії з рахунком 2:1 перемогла збірну Замбії. Влітку того ж року складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, зігравши в усіх чотирьох матчах збірної на турнірі.

Наступного року як континентальний чемпіон поїхав зі збірною на Кубок Короля Фахда 1995 року у Саудівській Аравії, де зіграв лише в першому матчі проти збірної Японії, а Нігерія зайняла на турнірі четверте місце.

1996 року Олісе у складі олімпійської збірної Нігерії став олімпійським чемпіоном на турнірі в США у містах Орландо, Маямі та Афенс. По ходу турніру збірна Нігерії в півфіналі змогла перемогти збірну Бразилії з рахунком 4:3. У фіналі 3 серпня 1996 року Нігерія здолала Аргентину 3:2.

На Чемпіонаті Світу 1998 року у Франції, куди Олісе також був взятий, збірна Нігерії потрапила в одну групу з Болгарією, Парагваєм та Іспанією. Мало хто припускав що «Супер Орли» зможуть вийти з групи, але в першому ж матчі проти зіркової збірної Іспанії, Нігерія здобула сенсаційну перемогу з рахунком 3:2, вирішальний третій м'яч забив Олісе, пробивши з 24-х метрів. Його гол був названий одним з найкращих на турнірі.^[7] Нігерія вийшла з першого місця в 1\8 фіналу, але там поступилася збірній Данії 1:4.

Після цього у складі збірної виступав на Кубку африканських націй 2000 року у Гані та Нігерії, де разом з командою здобув «срібло», та Кубку африканських націй 2002 року у Малі, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, в багатьох матчах був капітаном і провів у формі головної команди країни 63 матчі, забивши 4 голи.

Тренерська кар'єра

2007 року Олісе працював спортивним директором в бельгійському клубі «Ейпен», а з 2008 по квітень 2009 року очолював клуб «Вервьєтуаз», який виступав у третьому дивізіоні «Б» бельгійського чемпіонату.

Статистика

Клубна

Чемпіонат			Ліга
Сезон	Клуб	Ліга	Ігри	Голи
Бельгія			Ліга
1990/91	«Льєж»	Ліга Жупіле	3	0
1991/92			16	1
1992/93			30	2
1993/94			26	0
Італія			Ліга
1994/95	«Реджяна»	Серія A	29	1
Німеччина			Ліга
1995/96	«Кельн»	Бундесліга	24	0
1996/97			30	4
Нідерланди			Ліга
1997/98	«Аякс»	Ередивізі	29	5
1998/99			25	3
Італія			Ліга
1999/00	«Ювентус»	Серія A	8	0
Німеччина			Ліга
2000/01	«Боруссія» (Дортмунд)	Бундесліга	22	0
2001/02			18	1
2002/03			2	0
2002/03	«Бохум»		11	0
2003/04			21	1
2004/05	«Боруссія» (Дортмунд)		11	0
Бельгія			Ліга
2005/06	«Генк»	Ліга Жупіле	16	0
Країна	Бельгія		91	3
	Італія		37	1
	Німеччина		139	6
	Нідерланди		54	8
Всього			321	18

Титули і досягнення

• Чемпіон Нідерландів (1):

«Аякс»: 1997-98

• Володар Кубка Нідерландів (2):

«Аякс»: 1997-98, 1998-99

• Чемпіон Німеччини (1):

«Боруссія» (Дортмунд): 2001-02

• Володар Кубка Інтертото (1):

«Ювентус»: 1999

• Володар Кубка африканських націй (1):

Нігерія: 1994

• Срібний призер Кубка африканських націй: 2000
• Бронзовий призер Кубка африканських націй: 2002
• Олімпійський чемпіон (1):

Нігерія: 1996