Реджо-нель-Емілія

Реджо-нель-Емілія (італ. Reggio nell'Emilia) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, адміністративний центр одноіменної провінції.

Коротка інформація Реджо-нель-Емілія Reggio nell'Emilia, Країна ...

Місто розміщене на відстані^[1] приблизно 350 км на північний захід від Риму, 65 км на захід від Болоньї.

Населення — 171 655 осіб (2014)^[2]. День покровителя та захисника міста святого Проспера відзначається 24 листопада.

Remove ads

Історія

Узагальнити

Перспектива

Місто було засноване у 187 до н. е. та названа по імені консула Марка Емілія Лепіда. Ще у IV столітті місто мало власного єпископа Місто зазнало сильного руйнування від варварських нападів. Король лангобардів Альбойн зробив його одним з центрів Лангобардського королівства. У 899 році місто піддалось набігу мадярів. В 1002 році відійшов до маркграфів Тосканських.

З XII століття місто виступає як член Ломбардської ліги та як самостійна міська республіка. Комуну роздирало криваве протиборство між найсильнішими родинами. У XIV столітті до боротьби за місто приєдналися вельможні сімейства д'Есте, Ґонзаґа та Вісконті, а також папи римські.

У 1409 році місто відійшло до роду д'Есте, яке володіло ним аж до Наполеонівських воєн. Фактично місто входило до складу герцогства Модена та Реджо, хоча де-юре було виділене в герцогство Реджо. За правління Д'есте у місті почався підйом торгівлі та зодчества. З Реджо нерозривно пов'язані імена двох великих поетів кватроченто — Боярдо й Аріосто.

В 1513 році містом оволодів папа Юлій II, проте папське правління в цій частині Емілії тривало не більше 10 років. У 1796 році в Реджо увійшов Наполеон, який проголосив створення тут Циспаданскої республіки. З 1810 року титул герцога Реджо носив маршал Удіно.

Саме в Реджо вперше з'явився сучасний італійський прапор та пролунав марш Домбровського.

Віденський конгрес повернув Реджо моденским герцогам не раз піднімалися проти своїх правителів. У 1860 році місто увійшло до складу об'єднаної Італії. У політичному житті XX століття домінували соціалісти і (у повоєнні роки) комуністи. У 1980-х роках в місті записувалася рок-група CCCP Fedeli alla linea.

Remove ads

Пам'ятки

У Реджо-нель-Емілія знаходиться більше п'ятнадцяти чудових замків, які є доказом славного середньовічного періоду. Серед них варто відзначити палаци Дожів, єпископів, Комуналь і Анчині. У палаці Комуналь розміщується музей італійського прапора і кімната триколора.

У центрі пролягає стародавня римська дорога Емілія, що з'єднує місто з Пармою. Цим пояснюється наявність безлічі красивих будівель 16-17 ст.

Однією з головних святинь Емілії є базиліка Мадонна делла-Ґ'яра (1597—1619).

У місті також є такі пам'ятки як Базиліка Сан-Просперо, Театр Валлі (1852—1857), Будинок Аріосто.

Remove ads

Клімат

Більше інформації Клімат Реджо-нель-Емілія (1961–1990), Показник ...

Клімат Реджо-нель-Емілія (1961–1990)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	4,2	7,2	12,8	17,2	22,3	26,8	29,6	28,8	24,2	17,5	10,5	5,5	17,2
Середня температура, °C	1,3	3,7	8,5	12,6	17,3	21,5	24,0	23,4	19,5	13,7	7,7	2,9	13,0
Середній мінімум, °C	−1,6	0,1	4,2	8,1	12,3	16,2	18,5	18,1	14,7	10,0	4,9	0,4	8,8
Норма опадів, мм	47	45	58	73	71	57	35	39	57	84	77	57	700

Remove ads

Демографія

Населення за роками:^[3]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживали 28 474 іноземці з 128 країн, серед них 3327 громадян країн Євросоюзу та 2344 громадяни України.^[4] У місті було найбільше громадян таких держав: