Симеоновград (община)

Общи́на Симеоновград — община в області Хасково, південна Болгарія. Адміністративний центр — місто Симеоновград.

Симеоновград
болг. Симеоновград[1] англ. Simeonovgrad[1]
Адм. центр	Симеоновград[1]
Країна	Болгарія
Регіон	Хасковська область[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці Harmanlid, Haskovod, Dimitrovgradd  ?
Населення
- повне	10 971 осіб (31 грудня 2000)[2], 10 363 осіб (31 грудня 2001)[2], 10 204 осіб (31 грудня 2002)[2], 10 178 осіб (31 грудня 2003)[2], 9999 осіб (31 грудня 2004)[2], 9908 осіб (31 грудня 2005)[2], 9747 осіб (31 грудня 2006)[2], 9607 осіб (31 грудня 2007)[2], 9464 осіб (31 грудня 2008)[2], 9371 осіб (31 грудня 2009)[2], 9200 осіб (31 грудня 2010)[2], 8679 осіб (31 грудня 2011)[2], 8560 осіб (31 грудня 2012)[2], 8394 осіб (31 грудня 2013)[2], 8188 осіб (31 грудня 2014)[2], 8088 осіб (31 грудня 2015)[2], 8003 осіб (31 грудня 2016)[2], 8628 осіб (31 грудня 2017)[2], 8795 осіб (31 грудня 2018)[2], 8840 осіб (31 грудня 2019)[2], 8923 осіб (31 грудня 2020)[2], 8745 осіб (31 грудня 2021)[2], 7485 осіб (31 грудня 2022)[2], 7461 осіб (31 грудня 2023)[2], 7349 осіб (31 грудня 2024)[2]
Площа
- повна	222,94 км²
Губернатор	Q123742289?
Адреса	гр.Симеоновград пл."Шейновски" №3[3]
Вебсайт	simeonovgrad.com
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Симеоновград

Географія

Територія, межі, розміри

Община розташована в північній частині області Хасково. За площею 222,941 км² займає 10-те місце серед 11 общин області, що становить 4,03 % її території. Межує з:

• на південь - община Харманли;
• на південний захід - община Хасково;
• на захід - община Димитровград;
• на північний захід - община Опан, область Стара Загора;
• на північ - община Голобово, область Стара Загора;

Природні ресурси

Рельєф

Рельєф общини рівнинний і горбистий, територія пролягає в північно-східній частині Східних Родопів, крайній південно-східній частині Верхньофракійської низовини і крайніх північно-західних схилах планини Сакар .

Схід общини складає північно-західний схил Сакарської гори і за ~3 км на південний схід від села Тянево сягає висоти 271,2 м над рівнем моря.

На півночі і північному заході общини простягаються крайня південно-східна, горбиста частина Верхньофракійської низовини. На південний схід від Симеоновграда, в руслі річки Маріца, на кордоні з общиною Харманли - найнижча точка м. Симеоновград - 74 м над рівнем моря.

Південно-західну частину общини займають найбільш північно-східні частини області Хасково. 3 км на південний захід від с. Константиново, на кордоні з м. Хасково - найвища точка общини Симеоновград — 312 м над р. м.

Вода

В центральній частині общини, до міста Симеоновград на схід, а після нього — на південь, протікає річка Маріца, середня її частина довжиною 14–15 км.

Тут знаходиться її велика ліва притока — річка Сазлийка, яка протікає общиною Симеоновград за найнижчим курсом близько 10 км уздовж сіл Пясичево, Калугерово і Нависен. До неї також впадає річка Глававська (28 км), яка виходить під назвою річка Улуклійська на висоті 471 м над р. м. від Сакарської гори, 1,3 км на південний захід від вершини Чуката (543 м, м. Галъбово). Село Дряново протікає на північний захід у відносно вузькій і глибокій долині через північно-західну частину Сакару, а між селами Помоштник і Дряново називається Charganlia. Після Дряново річка повертає на південний захід, її долина розширюється і розпадається, і в цій місцевості називається Луда Яна. Він проходить ліворуч від річки Сазлика на висоті 79 м над рівнем моря, за 1,2 км до гирла Сазлійки в Мариці. Площа його водозбору становить 81 км², що становить 2,5 % площі водозбору Сазлійки. Її вода використовується для зрошення: Кайардери, Ташлідере (на лівому Ташлідері) і Дряново.

Населення

Етнічний склад (2011)

Кількість та частка етнічних груп за переписом населення 2011 року: ^[4]

	Кількість	Частка, %
усього	8755	100.00
болгари	6194	70,75
турки	51	0,58
цигани	1 480	16,90
інші	13	0,15
не ідентифікують	47	0,54
не відповіли	970	11.08

Динаміка населення (1934 - 2011)

Община Симеоновград
Рік	1934	1946	1956	1965	1975	1985	1992	2001	2011
Населення	13277	14593	13949	14476	13921	12868	11949	10638	8755
Джерела: Національний статистичний інститут,

Населені пункти

В общині 9 населених пунктів загальною чисельністю населення 8755 жителів (станом на 01.02.2011). ^[5]

Населені пункти общини Симеоновград, населення та територія

Населений пункт	Населення (2011 р.)	Площа км²	Примітка (стара назва)	Населений пункт	Населення (2011 р.)	Площа км²	Примітка (стара назва)
Дряново	164	23,283		Свирково	408	30,575	Дюдюкчелии
Калугерово	300	11,713	Мусаче теке	Симеоновград	6712	77,159	Сеймен, Марица
Константиново	255	20,346	Юренджик	Троян	243	16,850	Смавлии
Нависен	261	14,667	Сурут	Тянево	297	21,321	Садъ кьой, Симеоново
Пясичево	115	7,027	Кум кьой	Загалом	8755	222,941

Адміністративно-територіальні зміни

Докладніше: :bg:Симеоновград (община)#Административно-териториални промени

• приказ № 40/обн. 20.04.1884 - перейменувати с. Садъ кьой у с. Симеоново;
• Указ № 462/обн. 21.12.1906 - перейменувати с. Юнюз бюкю в с. Йорданово;

- перейменувати з. Мусаче теке с. Калугерово ;

- перейменувати з. Юрнжик (Малко Юренджи) с. Константиново ;

- перейменувати з. Сурут (Сорут) с. Тремтіння ;

- перейменувати з. Кум коі з. Пясачево ;

- перейменувати з. Дудучелі з. Свіркове ;

- перейменувати з. ЮСмавливи с. Троян ;

• між 1910 і 1920 рр - перейменовано в охорону. стор. Станція Тирново-Сеймен на сторожі. стор. Залізнична станція "Златни дол" без адміністративного акта;

Перейменовано. Турново (Траново) на с. Златен дол без адміністративного акту;

• Указ "" - 402 / обн. 18.07.1929 - підтверджує з. Сеймен за гр. Сеймен і перейменував його в місто. Сімеоновград ;
• МЗ № 2820/обн. 14.08.1934 - перейменований гуар. стор. Станція Золотий долар. стор. Gara Zlati dol;

- перейменувати с. Златен дол у с. Злати дол;

• МОЗ № 2917 / пром. 16 січня 1943 - видалено за допомогою. Злат Дол і приєднується до нього як чверть охоронця. стор. Gara Zlati dol;
• Міністерство охорони здоров'я № 3389-ІІ / 22 жовтня 1947 - об'єднує місто. Сімеоновград і Шарон. стор. Залізнична станція Златні доли в новому місці - Maritsa;
• Указ № 3 / пром. 11 січня 1950 - видалено за допомогою. Йорданово і приєднується до неї як чверть міста Maritsa;

- перейменувати с. Симеоново в с. Тянево ;

• Указ № 2521/пром. 20.11.1981 - відновлює стару назву міста. Маріца міста Симеоновград .

Транспорт

Є дві ділянки залізничної мережі Болгарії^[bg] загальною довжиною 27,8 км.

• У південно-західній частині общини, по долині річки Маріца, уздовж 14,3 км - ділянка залізничної лінії Софія — Пловдив — Свиленград;
• У середині общини, з півночі на південь, уздовж 13,5 км - остання ділянка залізничної лінії Нова Загора — Симеоновград .

На території общини знаходяться ділянки 5 доріг Республіканської дорожньої мережі Болгарії загальною довжиною 46,9 км:

• останню частину 5,2 км Республіканської дороги III-503 (від км 24,3 до км 29,5);
• ділянка 21,4 км від Республіканської дороги III-554 (від км 45,2 до км 64,6);
• останній ділянку 4,7 км республіки III-663 (від км 51,3 до км 56,0);
• останній відрізок 7,8 км від Республіканської дороги III-7604 (від км 6,6 до км 14,4);
• останній відрізок 7,8 км від Республіканської дороги III-8007 (від км 16,9 до км 24,7).