Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Скрипка Олег Юрійович
український співак та громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Оле́г Ю́рійович Скри́пка (нар. 24 травня 1964, Совєтабад, Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка) — український музикант, вокаліст, композитор, лідер гурту «Воплі Відоплясова».
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Оле́г Ю́рійович народився у місті Совєтабад Ленінабадської області Таджицької Радянської Соціалістичної Республіки (нині селище Гафуров Согдійської області Таджикистану) у сім'ї переселенців з української території. Матір Оле́га — Га́нна Олексіївна — родом з села Курської області (РФ), а батько Юрій Павлович — з хутора Полтавської області (Українська Радянська Соціалістична Республіка).
Виріс у Мурманській області Російської Федерації. Мати Олега професійно займалась вихованням сина і заклала творчий фундамент, займаючись із ним співами, танцями, читанням віршів.
У школі Олег навчався гарно, був відмінником. Особливо легко йому давалися до навчання точні науки — фізика та математика.
Навчаючись у дев'ятому класі загальноосвітьньої школи він вступив до заочної школи Московського фізико-технічного інституту і з відзнакою її закінчив.
У 1986 році закінчив Радіотехнічний факультет Київського політехнічного Інституту. Цього ж року було створено гурт «ВВ».
У 1987 році гурт «Воплі Видоплясова» стає членом київського рок-клубу, та здобуває першу премію Київського рок-фестивалю «Рок-парад», і випускає свій хіт «Та́нці».
У 1990 році гурт здійснює турне Французькою Республікою та Швейцарською Республікою, під час якого в одній з найбільших газет Франції Le Monde виходить матеріал про гурт «ВВ».
У 1991 Скрипка зі своїм гуртом потрапляє до ФРза культурним обміном між СРСР і європейськими країнами з подачі вже тоді відомого музичного критика Артемія Троїцького. У 1991–1996 роках вони проживають у Франції й гастролюють країною. Там з'явились їх перші дискові альбоми — записи живих виступів Або-або (1991 р.) та Закустика (1993 р.).
Чим більше Скрипка перебував за кордоном, то більше сумував за Батьківщиною. За його розповідями саме у Франції він відчув себе українцем. Приїхавши туди російськомовним, аполітичним рокером, вже в середині 90-х говорив винятково українською мовою[2].
В 1996 році Олег Скрипка повертається до Києва й відтоді активно концертує в Україні та за кордоном, регулярно відвідує Москву.
За 2000 рік гурт «ВВ» виступає в Ризі, Лондоні, дає концерт у Московському палаці молоді, а далі відправляється в тур містами Сибіру.
В січні 2002 року — тур Ізраїлем і Португалією, у лютому того ж року — концерт у Нью-Йорку, 2003 року — виступ у Торонто.
2004 року Скрипка стає одним із організаторів фестивалю «Країна Мрій», цей фестиваль розпочав свою історію через 10 років після виходу пісні та альбому «ВВ».
2007 року Олег проявляє танцювальні таланти і здобуває почесне друге місце у проєкті «Танці з зірками 2».[3]
З вересня 2010 був ведучим програми про етно-музику «Наші вечорниці» на «Нашому радіо», що виходила щоп'ятниці з 21 по 22 години.[4][5]
2012 року став тренером у талант-шоу «Голос країни. Нова історія» на каналі 1+1,а потім взяв на себе тренерські обов'язки у проєкті «Голос. Діти», де розкриває секрети успіху на «дорослій» сцені дітям 6-14 років[6].
У 2013 році разом з Дмитром Борисовим відкрив ресторан «Канапа» на Андріївському узвозі в Києві[7][8].
З 2016 року — ведучий програми «Країна Мрій» на радіо Країна FM[9].
25 травня 2024 відбувся ювілейний концерт до 60-річчя музиканта в Stereo Plaza у Київі[10]. У заході взяли участь Національний академічний оркестр народних інструментів, гурт Воплі Видоплясова, дитячий фольклорний ансамбль «Зернятко» та театр-студія індійського народного танцю «Накшатра», а серед запрошених гостей були Сергій «Фома» з гурту Мандри, Сашко Положинський, Євген Рогачевський — гітарист гурту ВВ, Тарас Компаніченко — кобзар, Шевченківський лауреат, Юрій Журавель — лідер гурту Ot Vinta![11].
Громадська діяльність
З 2004 року під егідою «Країни Мрій» Олег Скрипка бере участь у різносторонній видавничій та просвітницькій діяльності. Паралельно Скрипка стає засновником ще одного фестивалю сучасної української рок-музики — «Рок-Січ». Основна мета фестивалю — підтримка національної рок-культури. Це перший і єдиний столичний фестиваль, на якому одночасно з трьох сцен лунає українська рок-музика. (У 2010 році «Рок Січ» набула статусу екологічного фестивалю. А з 2013 року — фестиваль набув статусу міжнародного, ставши україно-шведським).
2008 року Міністерство культури України висунуло кандидатуру Скрипки для здобуття Шевченківської премії як «режисера-постановника етнічного фестивалю „Країна Мрій“».
У 2013 році він ініціював фестиваль «Монмартр на Андріївському узвозі».[12]
2016 року Скрипка разом з гуртом"ВВ" підтримував воїнів учасників антитеррортстичної операції на Сході країни. Гурт виступав у Мар'їнці, Констянтинівці, Селідово, Дебальцево та опікувався бійцями полку «Дніпро-1», де він особисто прововів ряд мистецьких благодійних проєктів на підтримку дитячого кардіологічного центру. Зокрема, «Великі французькі вечорниці» та великі дитячі бали.
22 січня 2017 року, під час святкування 98-ї річниці Акта Сполучення України, на Соборній площі у Дніпрі відкрили Пам'ятник на честь Акту Сполучення Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки, яке відбулося 22 січня 1919 року. Під час відкриття він виконав пісню «Зродились ми».[13]
27 серпня 2020 року виступив у Києві на всеукраїнському з'їзді партії «За майбутнє», що належить українському олігархові Ігорю Коломойському.
У серпні 2023 року Скрипка виступив у Чорногорії разом з російськими музикантами на фестивалі «Music saves world», організованому також росіянами. Після критики цього рішення, Скрипка заявив, що проти нього провели «інформаційну атаку»[14][15].
Remove ads
Сім'я
Перша дружина — француженка Марі Рібо́, з якою вони прожили разом сім років без шлюбу, від початку 1990 року.
Вже після повернення до України, Олег познайомився із Наталею Сидь, з якою одружився. У цьому шлюбі народилось четверо дітей: Роман (н. 25 липня 2005), Устим (н. 4 лютого 2007), Олеся (н. 21 червня 2010) і Зоряна (н. 11 жовтня 2012).
Погляди та висловлювання
[16].
Дискографія
- 2001 — Інколи
- 2004 — Відрада
- 2009 — Серце у мене вразливе
- 2010 — Щедрик (сингл)
- 2011 — Жоржина
- 2011 — Гуманісти (спільно з Лесем Подерв'янським)
- 2016 — Україна (сингл)
Відеокліпи
Remove ads
Фільмографія
- 2001 — Вечори на хуторі біля Диканьки — коваль Вакула
- 2002 — Попелюшка — лютніст
- 2006 — Теркель і Халепа
- 2006 — Карлсон, який мешкає на даху — Карлсон (голос)
- 2007 — Доярка з Хацапетівки — епізодична роль
- 2008 — День радіо — епізодична роль
- 2008 — День народження Аліси — Професор Селезньов
- 2011 — Кроссмейстер
- 2012 — Після школи[ru] — Кетчуп
- 2013 — Моя русалка, моя Лореляй — міліціонер
- 2021 — Носоріг — камео
- 2023 — Мавка. Лісова Пісня — Той, хто сидить у горі
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads