Слива Олександра Корніївна

Олекса́ндра Корні́ївна Сли́ва (1904 , Дмитрівка, Піщанська волость, Золотоніський район, Полтавська губернія, Російська імперія  — липень 1942 , Золотоноша, Золотоніський район, Полтавська область, СРСР ) — українська радянська діячка, селянка. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1942).

Слива Олександра Корніївна
Народилася	1904  Дмитрівка, Піщанська волость, Золотоніський район, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла	липень 1942  Золотоноша, Золотоніський район, Полтавська область, СРСР  ·вогнепальна рана
Країна	СРСР
Діяльність	селянка, політична діячка
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слива.

Біографія

Народилася 1904(1904) року в бідній селянській родині в селі Дмитрівка, тепер Золотоніський район, Полтавська область, Україна. У півторарічному віці залишилася без батька.

З 1911 року була пастухом на хуторі Мелесівці Золотоніського повіту. Потім, до 1922 року, наймитувала в заможних селян Золотоніського повіту Полтавської губернії. У 1922 року вийшла заміж за наймита Максима Сливу, працювала у власному сільському господарстві.

З 1930 року — колгоспниця, з 1931 року — доярка колгоспу «Більшовик» села Дмитрівка Золотоніського району Полтавщини. Досягала високих надоїв молока, за гарний догляд корів і вирощування телят отримувала диплом та грошові премії, брала участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві.

З початку 1938 року — завідувачка молочнотоварної ферми (потім — свиноферми) колгоспу «Більшовик» села Дмитрівка Золотоніського району Полтавської області.

26 червня 1938 року обрана депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Золотоніській виборчій окрузі № 166 Полтавської області.

Під час німецько-радянської війни не евакуювалася, залишилася на окупованій території.

Розстріляна нацистами наприкінці липня 1942 року у військовому містечку на південній околиці Золотоноші^[1].